Рада Національного банку України під час сьогоднішнього засідання ухвалила Основні засади грошово-кредитної політики на 2022 рік і середньострокову перспективу (далі – Основні засади).
Цей документ ґрунтується на пропозиціях Правління Національного банку та підтверджує цілі, принципи та інструменти монетарної політики, зазначені й у попередніх версіях Основних засад. Він повністю узгоджується з положеннями Стратегії монетарної політики регулятора та відповідає міжнародним зобов'язанням України, зокрема положенням Меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику. Це забезпечить послідовність та передбачуваність монетарної політики центробанку.
"Ми продовжуємо дотримуватися принципів, відповідно до яких будувалася монетарна політика Національного банку з часу запровадження інфляційного таргетування. Їх дотримання вже довело свою ефективність. Незмінність інфляційної цілі та принципів монетарної політики сприятиме стабілізації інфляційних очікувань та посиленню ефективності монетарної трансмісії", – зазначив Голова Національного банку Кирило Шевченко.
Так, відповідно до Основних засад наступного року Національний банк продовжить:
- проводити політику таргетування інфляції для досягнення та забезпечення цінової стабільності;
- підтримувати темпи приросту цін у середньостроковій перспективі на рівні 5% із допустимим діапазоном відхилень 1 в. п.;
- застосовувати облікову ставку як основний інструмент монетарної політики. У разі потреби центробанк може використовувати й інші інструменти грошово-кредитної політики, передбачені Законом України "Про Національний банк України";
- дотримуватися режиму плаваючого курсоутворення та не таргетуватиме досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу.
Інфляційне таргетування залишиться гнучким із метою належного балансу між забезпеченням цінової стабільності та сприянням економічному зростанню і фінансовій стабільності. Національний банк допускатиме тимчасове відхилення інфляції від установленої цілі в окремі короткострокові періоди, якщо це не буде створювати загрози розбалансування інфляційних очікувань та не перешкоджатиме поверненню інфляції до цілі на прийнятному горизонті монетарної політики.
Головними критеріями успішності монетарної політики залишатимуться заякореність інфляційних очікувань на рівні цільового показника та відповідність фактичної інфляції її цільовим значенням у середньостроковій перспективі.
Ураховуючи необхідність розвитку валютного ринку, Національний банк прагнутиме мінімізувати використання валютних інтервенцій. Також центробанк продовжить валютну лібералізацію, кінцевою метою якої є перехід до вільного руху капіталу. Це полегшить ведення бізнесу в країні та поліпшить її інвестиційний клімат, що є важливою передумовою для стійкого економічного зростання.
"Важливо, щоб залишаючись послідовною та передбачуваною, монетарна політика була спроможна гнучко адаптуватися до викликів часу, зокрема до зміни умов функціонування економіки та фінансового ринку. Для цього Основні засади доповнено новими розділами щодо політики Національного банку в сфері обігу віртуальних активів, а також стосовно врахування в монетарній політиці кліматичних змін і принципів сталого фінансування.
Таким чином вперше в дороговказі з монетарної політики підкреслено важливість розвитку екологічних, соціальних та управлінських аспектів. Вони сприятимуть становленню в Україні потужної “зеленої” економіки за зразком провідних європейських країн", – підкреслив Кирило Шевченко.
Національний банк у межах своєї компетенції докладатиме зусиль, щоб законодавче регулювання та функціонування ринку віртуальних активів узгоджувалися з необхідністю досягнення цілей із цінової та фінансової стабільності в Україні. Це є важливим для забезпечення стійкого економічного зростання. Крім того, регулятор приділятиме належну увагу моніторингу та мінімізації ризиків, пов’язаних із поширенням віртуальних активів та встановленню дієвих засобів контролю за обігом фінансових віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями.
Центробанк також не залишається осторонь питань змін клімату та зменшення шкідливих викидів у атмосферу – регулятор докладатиме максимум зусиль для врахування під час прийняття монетарних рішень екологічних, соціальних та управлінських аспектів. Це важливо, оскільки в довгостроковій перспективі вони матимуть суттєвий вплив на роботу трансмісійного механізму монетарної політики, розвиток фінансової системи та економіки України.
"З метою забезпечення стійких темпів економічного зростання Національний банк разом з Урядом України працюватиме над посиленням координації грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики, докладатиме всіх зусиль для структурної перебудови економіки, реалізації програм поліпшення доступу до кредитів, формування довгострокових інвестиційних ресурсів.
Важливим елементом такої координації залишатиметься реалізація положень Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та Національним банком України про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності. Національний банк також тісно співпрацюватиме з Кабінетом Міністрів України та іншими регуляторами фінансового сектору для покращення функціонування інституту фінансового посередництва, у тому числі, шляхом координації відповідної роботи в межах діяльності Ради з фінансової стабільності", – зауважив Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.
Голова Ради Національного банку підкреслив, що положення Основних засад грошово-кредитної політики на 2022 рік та середньострокову перспективу, з одного боку, зберігають послідовність грошово-кредитної політики центрального банку, з іншого – забезпечують актуальність політики та її інструментарію до сучасних викликів.
У визначений законодавством термін Основні засади будуть надіслані до Верховної Ради України з метою інформування.
Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" (ст. 9, розділ II) Рада Національного банку розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на підставі пропозицій, наданих Правлінням Національного банку, публікує їх в офіційних виданнях та подає щорічно до 15 вересня до Верховної Ради України для інформування.