Безперебійна робота фінансового сектору, підтримка кредитування працюючих підприємств, заходи для посилення монетарної трансмісії для збереження фінансової стабільності в умовах повномасштабної війни – такі ключові теми обговорення чергового засідання Ради з фінансової стабільності (далі – РФС), яке відбулося 8 грудня 2022 року.
Безперебійна робота банківського сектору є критично значущою в умовах воєнного часу
Банківський сектор зберігає операційну стійкість, підтримує стабільну роботу інфраструктури, забезпечує платежі та онлайн-сервіси. Національний банк разом із банками втілюють проєкт Power Banking – периметр банківської мережі, побудований на базі чергових відділень, які надаватимуть банківські послуги за критичних умов можливої відсутності електрики внаслідок терористичних атак країни-агресора. Встановлено посилені вимоги до забезпечення автономної роботи банками, комунікації з клієнтами та заходів безпеки.
Учасники засідання підтримали проєкт Power Banking та дійшли згоди, що докладуть зусиль для взаємодії з іншими органами влади з метою забезпечення безперервної роботи банків, що посилить стійкість фінансового сектору.
Збереження доступу до програм державної підтримки – запорука кредитування
Ключовим рушієм кредитної активності в умовах високих ризиків воєнного часу є доступ банків і позичальників до державних програм підтримки кредитування, зокрема до програми «Доступні кредити 5-7-9 %». Із появою нових економічних викликів дизайн цієї програми потребує ревізії та перегляду. Зокрема, доцільно розширити коло доступних для позичальників фінансових інструментів та водночас оптимізувати бюджет програми, що допоможе здійснити поступовий перехід позичальників – учасників програми до сплати ненульових процентних ставок.
Члени РФС підтримали доцільність вдосконалення умов програми «Доступні кредити 5-7-9 %» спільними зусиллями Міністерства фінансів, профільних міністерств та Національного банку.
У фокусі уваги – посилення монетарної трансмісії та активізація первинного ринку ОВДП як передумова беземісійного фінансування бюджету у 2023 році
Безпрецедентний структурний профіцит ліквідності банківської системи, з одного боку, стримує конкуренцію банків за вкладників та підвищує чутливість валютного ринку до ситуативних факторів, а з іншого, – створює потенціал для розширення фінансування державного бюджету на ринкових засадах через розвиток внутрішнього боргового ринку.
Національний банк під час монетарного пресбрифінгу 8 грудня оголосив про підвищення нормативу обов'язкового резервування за поточними рахунками в гривні та в іноземній валюті на 5 в. п. Це рішення зумовлене необхідністю зв’язування надлишкової ліквідності. Водночас НБУ дасть змогу банкам покривати до 50% від загального обсягу обов'язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП. Перелік відповідних цінних паперів, що включатимуться в покриття обов'язкових резервів, визначатиметься рішенням Національного банку на основі пропозицій Міністерства фінансів. Міністерство фінансів, зі свого боку, забезпечить пропозицію бенчмарк-ОВДП на первинних аукціонах, виходячи з ринкової ситуації, з метою забезпечення повноцінного фінансування бюджету та підтримки дій НБУ з посилення монетарної трансмісії, необхідної для збереження макрофінансової стабільності.
Учасники засідання погодилися, що активізація внутрішніх залучень має суттєво знизити ризики емісійного фінансування, та домовились про узгодження критеріїв бенчмарк-ОВДП до 11 січня 2023 року.
«Ми дякуємо Національному банку за кроки назустріч Міністерству фінансів. Зі свого боку, ми спостерігаємо зближення ставок дохідності на первинному та вторинному ринку та активізацію вторинного ринку, що призводить до збільшення прозорості ціноутворення та звуження спредів. У програмі з МВФ зафіксовано завдання виходу на 100% ролловер. І ми, безумовно, будемо прагнути досягти цього показника. Наша спільна мета – беземісійне фінансування дефіциту бюджету у 2023 році», – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
«Сьогодні ми даємо ринку потужний сигнал. Ми окреслили наше нове бачення заходів, які сприятимуть покращенню трансмісійного механізму, активізації ринку внутрішніх запозичень, реалізації плану, напрацьованого під час досягнення угоди з МВФ. Спільна позиція – перший стратегічний крок. Наступний тактичний крок – продуктивна дискусія про критерії, параметри, архітектуру узгодження бенчмарк-ОВДП», – підкреслив голова НБУ Андрій Пишний.
Голова НБУ окремо відзначив необхідність розроблення державними банками депозитних продуктів, які б захистили кошти громадян від інфляційного знецінення, особливо враховуючи безпрецедентні обсяги соціальних та інших виплат, які здійснює Міністерство фінансів громадянам та військовим.
Члени РФС також розглянули деякі питання діяльності державних банків та заслухали звіт представників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо заходів, спрямованих на повернення активів неплатоспроможних банків та стягнення шкоди в українській та закордонній юрисдикціях із менеджменту та ексвласників банків. Ураховуючи обсяг наданої інформації, вбачається за необхідне розглянути цей звіт детальніше.
Участь у засіданні взяли члени Ради з фінансової стабільності: Міністр фінансів України Сергій Марченко, Голова Національного банку України Андрій Пишний, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут, перший заступник Голови Національного банку України Катерина Рожкова, заступник Голови Національного банку України Дмитро Олійник, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов, заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук, а також інші керівники установ-членів РФС.
Рада з фінансової стабільності створена в березні 2015 року Указом Президента України і є форумом для фахового обговорення системних ризиків, що загрожують фінансовій стабільності держави.