Верховна Рада України минулого тижня розглянула в першому читанні та прийняла за основу законопроєкт № 4475, яким передбачено проведення реструктуризації кредитів у іноземній валюті в обов’язковому порядку. Водночас умови реструктуризації мають визначатися на законодавчому рівні.
У зв’язку з цим наводимо позицію Національного банку щодо недоцільності проведення обов'язкової (примусової) реструктуризації кредитів у іноземній валюті.
Ми наголошуємо на тому, що реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на ринкових, прийнятних і для банків, і для позичальників, збалансованих умовах. Механізм для проведення такої реструктуризації вже існує.
По-перше, механізм реструктуризації боргу фізичної особи, що виник за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначений Кодексом України з процедур банкрутства, уведеним у дію в жовтні 2019 року. Так, протягом п’яти років із дня введення в дію Кодексу - до 21 жовтня 2024 року – іпотечні кредити в іноземній валюті можуть бути реструктуризовані за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або за мировою угодою на законодавчо визначених умовах.
У ході реструктуризації арбітром між боржником та кредитором є суд, який може оцінити обставини справи та становище позичальника. Такий підхід надає можливість здійснити реструктуризацію заборгованості на справедливих та збалансованих умовах.
По-друге, банки розробили і пропонують валютним позичальникам власні програми добровільної реструктуризації валютної заборгованості.
До 21 квітня 2021 року діє мораторій на стягнення майна за валютними кредитами.
Мораторій був уведений у 2014 році для захисту валютних позичальників, які у зв’язку з кризою та різкою девальвацією не могли платити за кредитами. Банкам було заборонено звертати стягнення на майно громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Оскільки позичальники переважно так і не почали виконувати зобов’язання за такими кредитами, це створило ризики для стійкості фінансової системи.
Ми вважаємо, що подовження дії мораторію на три роки, передбачене законопроєктом № 4475, знову законсервує, а не вирішить проблему валютних кредитів. До того ж це нівелює ефективність державних програм зі стимулювання розвитку іпотеки.
Водночас ми підтримуємо запропоновані до Податкового кодексу зміни для звільнення від оподаткування прощених сум боргу та інших доходів, що виникають унаслідок реструктуризації кредитів у іноземній валюті. Такі норми передбачені законопроєктом № 4399, який Верховна Рада також прийняла за основу минулого тижня. Такий підхід сприятиме активнішій реструктуризації валютних кредитів.
Загалом активний процес реструктуризації кредитів у іноземній валюті на ринкових умовах сприятиме очищенню портфелів банків від проблемних кредитів та відновленню іпотечного кредитування.