Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Національного банку про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банк "Велес".
Наголошуємо, що законодавством не передбачено механізму відновлення діяльності банку, у т.ч. за рішенням суду, відносно якого ухвалено рішення про відкликання банківської ліцензії та його ліквідацію.
Передумови перевірки
У серпні 2015 року банк "Велес" звернувся до НБУ для перереєстрації (поновлення анульованої реєстрації) договору позики. Цей договір укладали клієнт банку – громадянин України та юридична особа – нерезидент. Фізична особа мала намір переказати 460 млн дол. США за кордон для погашення боргу перед іноземною компанією.
Проаналізувавши документи, отримані від банку, Національний банк запідозрив, що такі дії спрямовані на незаконне виведення коштів за кордон та можуть свідчити про організовану злочину діяльність.
З огляду на це НБУ передав документи правоохоронним органам для розгляду та відповідного реагування.
Отже, у вересні 2015 року НБУ, відмовивши у перереєстрації договору позики, запобіг спробі банку "Велес" вивести за кордон близько 460 млн дол. США за документами з ознаками фіктивності.
Відкликання ліцензії
Національний банк, здійснивши перевірку, відкликав ліцензію банку "Велес" 10 грудня 2015 року за систематичні порушення та ризикову діяльність у сфері фінмоніторингу.
Так, перевіркою виявлено, що з жовтня 2014 року по серпень 2015 три клієнти банку "Велес" – юридичні особи перерахували за кордон кошти за зовнішньоекономічними контрактами на загальну суму близько 166,1 млн доларів США (більше 3 млрд грн).
Таке перерахування носило регулярний характер. Грошові кошти, які надходили на рахунки цих клієнтів у банку, протягом одного або декількох днів повністю спрямовувалися для купівлі іноземної валюти та її подальшого переказу за кордон (виведення капіталів). Одночасно, були наявні як ознаки фіктивності самих клієнтів банку, так і фіктивності фінансових операцій.
Частка обсягу операцій із переказу коштів зазначеними трьома компаніями складала 96,8 % від всіх проведених банком за цей період аналогічних операцій.
Схеми виведення капіталів за кордон
- Клієнт - юридична особа 1 (далі – Клієнт 1) з березня по серпень 2015 року перерахував за кордон 80,3 млн доларів США на підставі тристороннього договору про переведення боргу між Клієнтом 1, іншою юридичною особою – резидентом (реально працюючою) (далі – Контрагент-резидент) та юридичною особою – нерезидентом (далі – Контрагент-нерезидент).
Насправді такий "договір" не укладався його сторонами.
За цим "договором", Клієнт 1 прийняв на себе зобов’язання Контрагента – резидента за контрактом щодо купівлі-продажу нафтопродуктів, укладеним між Контрагентом - резидентом та Контрагентом – нерезидентом.
Слід зазначити, що Клієнт 1 надав банку "Велес" листи іншого українського банку про передачу на обслуговування зазначеного вище контракту, разом із інформацією, про митні декларації на загальні суми 70,01 млн доларів США та 44,7 млн доларів США. За цими деклараціями оплата не проводилась. При цьому інший банк офіційно спростував факт надання таких листів.
У свою чергу, за результатами розгляду отриманих НБУ документів та пояснень встановлено, що оплата за поставлений на користь Контрагента-резидента товар, згідно з імпортним контрактом, укладеним з Контрагентом-нерезидентом, здійснювалась через два інших українські банки.
Зазначимо, що за результатами аналізу копій контрактів про купівлю-продаж нафтопродуктів, укладених Контрагентом-резидентом та Контрагентом-нерезидентом, що були надані ПАТ "Банк Велес", іншим банком та Контрагентом-резидентом встановлено, що вони є різними за змістом.
Водночас, копії контрактів, надані іншим банком та Контрагентом-резидентом є однаковими за змістом. Також, Контрагент-резидент повідомив, що не укладав жодних інших договорів, окрім контракту на поставку нафтопродуктів, який ним надано до НБУ.
Варто також зауважити, що ПАТ "Банк Велес" направляв на адресу Клієнта 1 лист, у якому повідомив, що "…на думку Банку деякі операції, що здійснюються за рахунком Клієнта 1 (ред.) несуть високий ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом".
- Клієнт банку – юридична особа 2 (далі – Клієнт 2) з жовтня 2014 року по серпень 2015 року перерахував за кордон загалом 66,3 млн доларів США.
Переказ коштів відбувався за контрактом про постачання товарів в Україну, з подальшим укладанням угод, якими передбачалась зміна місця фактичного постачання (використання) цих товарів за межі України.
Так, за вищезгаданим контрактом Клієнт 2 оплатив поставку мазуту, придбаного у компанії – резидента Латвійської Республіки, яка спростувала факт укладення цього контракту.
Крім того, згідно з договором лізингу, що був укладений Клієнтом 2 та компанією – резидентом Великої Британії (компанія на дату "укладення" договору була 2,5 роки як виключена з реєстру компаній Великої Британії), остання передала Клієнту 2 в лізинг (оренду) приміщення та обладнання на території Латвії. Зазначені приміщення та обладнання передавалися для цілей використання купленого мазуту.
Відповідний муніципальний латвійський орган на запит НБУ повідомив, що адреса зазначених приміщень та обладнання є районом приватної забудови, а не промислової.
- Клієнт банку – юридична особа 3 (далі – Клієнт 3) з жовтня 2014 року по серпень 2015 року перерахував за кордон загалом 19,52 млн доларів США.
Перерахування коштів відбувалося за контрактом про постачання товарів в Україну, з подальшим укладанням угод, якими передбачалась зміна місця фактичного постачання (використання) цих товарів за межі України.
Так, за зазначеним контрактом Клієнт 3 оплачував поставку дизельних генераторів, придбаних у компанії – резидента Туреччини, яка спростувала факт укладення цього контракту.
Згідно договору лізингу, що був укладений Клієнтом 3 та компанією, зареєстрованою у Новій Зеландії (на дату "укладення" цього договору була майже 3,5 роки як виключена з реєстру компаній Нової Зеландії), остання передала Клієнту 3 в лізинг (оренду) приміщення для ведення господарської діяльності з використанням дизельних генераторів, що знаходиться на території Польщі.
Відповідний муніципальний орган Польщі повідомив на запит НБУ, що зазначеної в договорі адреси приміщень не існує. Крім того, у відповідному земельному реєстрі та реєстрі нерухомості немає інформації про володіння компанією – резидентом Нової Зеландії будь-якої власності у цьому польському місті.
Інші порушення вимог законодавства з фінмоніторингу
Національний банк також виявив такі порушення у діяльності банку "Велес":
- неналежне виконання обов’язку розробляти, впроваджувати та постійно оновлювати внутрішні документи з питань фінансового моніторингу;
- незабезпечення реєстрації фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;
- порушення строку надання інформації на запит спеціально уповноваженого органу, а також строку повідомлення цього органу про здійснення прибуткової фінансової операції;
- невиконання обов’язку відмовити клієнту в обслуговуванні у разі подання ним під час здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (поглибленої перевірки клієнта) недостовірної інформації або подання інформації з метою введення банку в оману;
- подання НБУ недостовірної(их) інформації/документів/висновків.
Цю інформацію Національний банк оприлюднює відповідно до частин шостої, сьомої статті 68 Закону України "Про Національний банк України".
