Національний банк наголошує на необхідності збереження розвитку безготівкових розрахунків в Україні та захисту інтересів її громадян.
"Завдання Національного банку – сприяти гармонійному розвитку платіжного ринку та дбати, щоб українці могли сплачувати за товари і послуги в найзручніший для них спосіб – готівкою чи безготівково, – підкреслив заступник Голови Національного банку Олексій Шабан. – Ми стурбовані гострою дискусією, яка розгорнулася стосовно необхідності регулювання міжбанківських комісій. На нашу думку, ухвалення незбалансованого рішення з цього питання може мати негативні наслідки для розвитку платіжного ринку і безготівкових розрахунків у цілому".
Під час спільного пресбрифінгу Національного банку та учасників платіжного ринку Олексій Шабан закликав усі зацікавлені сторони знайти компроміс та досягти рішення, яке буде спрямоване на збереження фінансової стабільності та захист інтересів українців.
"Ми готові підтримати збалансований компроміс. Також Національний банк згодний підтримати пропозицію бізнесу про виключення із законодавства норми, що зобов’язує торговців приймати до оплати платіжні картки. Ми упевнені, що на сьогоднішньому етапі розвитку це вже не ефективна норма законодавства, а вимога часу та клієнтів, які розуміють всі переваги й зручності безготівкових розрахунків", – зауважив він.
Крім того, потрібно надати право Національному банку отримувати від платіжних систем інформацію про розмір комісії інтерчейндж та публікувати цю інформацію. Це додасть прозорості платіжному ринку та прогнозованості діям його учасників.
Водночас, думка Національного банку залишається незмінною: регулювати те, що має регулюватися ринковими методами, дуже небезпечно, а збереження виключно ринкових підходів до регулювання фінансового ринку - вкрай важливе.
"Ми не маємо уявлення про справжні масштаби несприятливих наслідків, до яких призведе завдання шкоди банківській системі через невиважене втручання у її діяльність. Аби не кликати своїми руками цього чорного лебедя, пропоную шукати рішення щодо ставок зазначених комісій cashless-платежів за принципом win-win. Кожна сторона має поступитися і від того виграти. І об’єднувати усіх на цьому шляху взаємних поступок має одна мета: кінцевим вигодонабувачем цих змін повинен бути споживач – пересічний українець. Тоді в перспективі виграють і банки, і рітейл, й українська економіка в цілому", – наголосила Ольга Василевська-Смаглюк, голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
"Перехід від ринкового до державного регулювання комісій за проведення безготівкових розрахунків матиме негативні наслідки для бізнесу, держави в цілому і кожного споживача. Це порушить баланс на ринку, зупинить розвиток безготівкової економіки і змусить споживача нести додаткові витрати за користування платіжними картками та цифровими сервісами. Введення регулювання міжбанківської комісії в Європі не мало позитивного ефекту, а регулювання торгової комісії на європейських ринках відсутнє в принципі: для України його введення стане небезпечним прецедентом, що протирічить європейській практиці і засадам ринкової економіки, і позбавить ринок значної частини інвестицій у розвиток безготівкових оплат", – зазначила Інга Андреєва, генеральна директорка Mastercard в Україні і Молдові.
"Ринок безготівкових платежів в України розвивається дуже стрімко. Цей процес відбувається не тільки завдяки тому, що банки постійно інвестують в технології, сервіси та платіжні інструменти, але,передусім, завдяки пересічним користувачам цих послуг, які щодня обирають доступність, зручність, надійність та безпечність безготівкових платежів. Ініціатива регулювання, що пропонується наразі, ставить під загрозу принципи ринкової економіки і невідворотно сповільнить зростання обсягів та проникнення безготівкових платежів. І найбільше постраждають саме пересічні споживачі банківських послуг", – підкреслила Віра Платонова, старша віце-президентка, директорка регіонального підрозділу Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи.
Банківська спільнота України поділяє занепокоєння Національного банку.
"Ми твердо впевнені, що добровільна угода всіх учасників ринку є кращою альтернативою законодавчим ініціативам щодо неринкового регулювання комісій, що суперечить базовим принципам вільної ринкової економіки. Але ми сподіваємося на здоровий глузд та маємо зробити все можливе, щоб такий негативний сценарій не відбувся взагалі", – зауважив заступник голови правління ПриватБанку Разван Мунтеану.
За його словами, законодавче регулювання банківських комісій може зменшити надходження від податків до державного бюджету, закрити для українського малого бізнесу доступ до сучасних платіжних технологій і сприяти його переходу в "тінь". "Зокрема, згідно з нормами, визначеними в законопроєктах Верховної Ради, для банків збитковими будуть pos-термінали в торгових точках із обігом менше ніж 33 тис. грн за місяць. А найприкрішим для українців стане те, що банки будуть змушені відключити клієнтам можливість прийому оплати Apple Pay чи Google Pay через високу собівартість трансакцій з урахуванням додаткових комісій цих сервісів та витрат емітентів, а також пільговий період за кредитними картками", – додав Разван Мунтеану.
"Банки відіграють важливу роль в економіці, підтримуючи її стабільність, зростання та забезпечуючи грошовий обіг. Задля захисту і стабілізації ринку та згідно з вимогами законодавства ми, як відповідальні приватні установи, не повинні вести збитковий бізнес. Безготівкова економіка відповідає найкращим інтересам громадян, компаній та уряду і тому повинна мати можливість швидко розвиватися, відповідно до потреб та правил ринку", – наголосив заступник голови правління Райффайзен Банку Аваль Шимон Міторай.
"Картковий трансакційний бізнес є низькомаржинальним. Він має сенс тільки у випадку значного обороту. В умовах регулювання націнок на банківські продукти та послуги ми можемо досить швидко опинитися у ситуації, коли низька маржа за транзакції не окупає інвестиції банку в розвиток та підтримку платіжних технологій. У цьому випадку банки можуть зупинити розвиток платіжних технологій, або навіть закрити цей напрям бізнесу. Тому ми виступаємо за виключно ринкові підходи до ціноутворення на банківські продукти та послуги та вважаємо державне регулювання за цим напрямом неприпустимим", – заявив директор з розвитку електронної комерції та інновацій Альфа-Банку Олександр Беззубов.
"Ми з колегами з інших банків маємо спільне бачення щодо подальшого розвитку cashless технологій. На нашу думку без будь-якого державного втручання розмір комісії interchange буде зменшуватися – і це вже відбувається. Для того, щоб прискорити цей процес, потрібно розвивати cashless розрахунки і у цьому держава може суттєво допомогти. Треба зменшити максимальний розмір готівкового платежу. Необхідно зробити обов’язковим виплату всіх зарплат та соціальних виплат на картки банків. Нам не потрібна допомога в регуляції цін на послуги фінустанов – це зробить конкуренція. Держава може допомоги тим, що створить максимально сприятливі умови для переведення усіх розрахунків у безготівкову форму", – сказав член правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес, Антон Тютюн.
Відео пресбрифінгу доступне за посиланням.
Комісія інтерчейндж установлюється платіжною системою з урахуванням особливостей та рівня розвитку безготівкових платежів у конкретній країні. Цю комісію сплачує банк, який обслуговує pos-термінал торговця на користь банка, який випустив картку. Головна мета цієї комісії – стимул для банків розвивати безготівкові розрахунки. За її рахунок банк-емітент має змогу частково компенсувати власні витрати, пов'язані з роботою в платіжній системі, а також, як наслідок, запропонувати своїм клієнтам додаткові сервіси (наприклад, цифрові гаманці), безкоштовне обслуговування карток, програми лояльності. Аналіз результатів адміністративного регулювання комісії інтерчейндж у ЄС не дозволяє говорити про однозначні переваги для споживачів, натомість дає підстави стверджувати, що це призвело до зростання вартості обслуговування банківських рахунків і карток для громадян та згортання програм лояльності.
Еквайрингова комісія – плата торговців банкам за обробку платежів та обслуговування встановлених pos-терміналів. Комісія інтерчейндж є однією зі складових еквайрингової комісії. Проте навіть у країнах, де рівень комісії інтерчейндж нижчий ніж в Україні, рівень еквайрингової комісії може сильно варіюватися, адже на її розмір, крім комісії інтерчейндж, впливає низка інших факторів. Додаткове регулювання ставок екварийнгу не є світовою практикою, це призведе до ще більш негативного ефекту в розвитку ринку безготівкових платежів.