Національний банк України, дотримуючись принципів прозорості виконання функції з оверсайту, опублікував черговий Звіт з оверсайту інфраструктури фінансового ринку (далі – Звіт).
Документ відображає діяльність регулятора з оверсайту платіжної інфраструктури та інфраструктури ринків капіталу в 2023 році, а також містить інформацію про результати моніторингу платіжної інфраструктури та оцінювання суб’єктів інфраструктури фінансового ринку.
"Другий рік повномасштабного вторгнення був складним та сповненим викликів. Попри активні бойові дії на території України, ракетний терор та загрозу блекаутів, платіжна інфраструктура та інфраструктура ринків капіталу продовжували повноцінно функціонувати, – наголосив директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Андрій Поддєрьогін. – Для забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування інфраструктури фінансового ринку в цілому Національний банк України проводив комплексну роботу, що включала, зокрема, систематичний моніторинг і аналіз показників діяльності об’єктів оверсайту платіжної інфраструктури; розроблення нормативно-правових актів з питань оверсайту інфраструктури фінансового ринку; проведення комплексних дій, спрямованих на реалізацію стратегічних ініціатив Національного банку".
Наводимо основні факти зі Звіту:
- на кінець 2023 року в Україні зареєстровано 37 платіжних систем, з яких 2 – державні платіжні системи (одна з яких – системно важлива платіжна система СЕП); 19 – створені резидентами (5 – банками, 14 – небанківськими установами) та 16 – створені нерезидентами. Загальна кількість учасників платіжних систем (крім СЕП) – 88 фінансових установ;
- за результатами моніторингу платіжної інфраструктури Національний банк визначив важливих учасників платіжного ринку. Єдиною системно важливою системою в Україні залишається СЕП НБУ. Важливими платіжними системами визнано: “Masterсard”, “Visa”, “NovaPay”, “PrivatMoney”, “MONEYCOM”, “Фінансовий світ”. За результатами діяльності 2023 року важливими учасниками платіжних систем визнано: АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “ПУМБ”, ТОВ “Контрактовий дім”;
- на початку 2023 року Національний банк завершив розпочате у 2022 році комплексне оцінювання системно важливої платіжної системи СЕП на відповідність міжнародним стандартам оверсайту PFMI та розробив рекомендації для її удосконалення;
- протягом 2023 року СЕП продовжувала забезпечувати понад 98% міжбанківських платежів у державі, задовольняючи потреби банківської системи в розрахунках у національній валюті. 1 квітня 2023 року запрацювало нове покоління СЕП. Система почала функціонувати на базі міжнародного стандарту ISO 20022 в режимі 24/7. Запровадження стандарту ISO 20022 посприяло ще більшій автоматизації та пришвидшенню оброблення платіжних операцій, підвищенню рівня обслуговування учасників СЕП та їхніх клієнтів. У 2023 році СЕП оброблено 422,8 млн початкових платежів на суму 209,9 трлн грн. У 2023 році порівняно з 2022 роком кількість платежів, оброблених у СЕП, зросла на 16,5%, а їх сума − на 57,9%;
- кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими емітентами (банками та небанківськими фінансовими установами), за 2023 рік становила 7 912,5 млн шт., а їхня сума – 6 140,8 млрд грн. Упродовж 2023 року безготівкові платежі з використанням платіжних карток залишалися на високому рівні. Так, кількість таких платежів становила 7 307,4 млн шт. (93,5% від загальної кількості операцій з платіжними картками), а сума – 3 980,0 млрд грн (64,8% від загальної суми операцій з платіжними картками);
- діяльність НПС «ПРОСТІР» протягом 2023 року насамперед була зосереджена на підтримці учасників системи та реалізації заходів Стратегії Національного банку, спрямованих на забезпечення надійної та стійкої інфраструктури фінансового ринку. Одним із таких заходів є розширення використання НПС “ПРОСТІР”, зокрема для підвищення рівня національної безпеки нашої країни;
- з метою здійснення оверсайту за платіжними інструментами відповідно до Закону про платіжні послуги Національний банк запровадив збір статистичних даних про такі платіжні інструменти, як кредитовий трансфер та прямий дебет, з використанням яких в Україні здійснюються кредитові та дебетові перекази. Це дало змогу порівнювати обсяги платіжних операцій, здійснених в Україні з використанням різних платіжних інструментів. Так, у IV кварталі 2023 року найбільша кількість платіжних операцій у межах України здійснена з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками. Їх частка сягає 63,7% від загальної кількості платіжних операцій, здійснених із використанням платіжних інструментів у межах України протягом IV кварталу. За сумою переважають кредитові перекази, ініційовані з використанням кредитового трансферу, частка яких за вищезазначений період становила 93,3%;
- для підвищення рівня стабільності та надійності платіжної інфраструктури, а також для запобігання ризикам, що виникають під час воєнного стану, і тенденціям щодо збільшення кількості та інтенсивності кібератак торік НБУ розпочав роботу над удосконаленням оверсайту платіжної інфраструктури стосовно розширення заходів для об’єктів оверсайту з питань безперервності діяльності, зокрема тих, що визначено важливими за результатами їх діяльності;
- починаючи з 2023 року, Національний банк запровадив ризик-орієнтований підхід до планування виїзного моніторингу з метою забезпечення надійного управління ризиками. Цей підхід використовується Національним банком під час формування річного плану виїзного моніторингу та полягає у включенні до нього об’єктів оверсайту з найбільшим ступенем ризику;
- протягом II–IV кварталів 2023 року в межах здійснення моніторингу об’єктів оверсайту платіжної інфраструктури Національний банк провів виїзний моніторинг п’яти об’єктів оверсайту платіжної інфраструктури. За виявлені порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку в результаті проведеного виїзного та безвиїзного моніторингу застосовані заходи впливу до шести об’єктів оверсайту платіжної інфраструктури;
- на виконання Закону України "Про платіжні послуги" у 2023 році Національний банк затвердив оновлене Положення про пред’явлення вимог та застосування заходів впливу Національним банком до об’єктів оверсайту платіжної інфраструктури;
- у 2023 році Національний банк розпочав роботу з розроблення нормативно-правових актів щодо порядку здійснення оверсайту інфраструктури ринків капіталу з метою своєчасної підготовки до набрання чинності з 01.01.2024 змінами до Закону України "Про Національний банк України" та Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" щодо здійснення Національним банком оверсайту суб’єктів інфраструктури ринків капіталу.
Національний банк здійснює оверсайт інфраструктури фінансового ринку для забезпечення її безперервного, надійного та ефективного функціонування.
Основна увага регулятора приділяється насамперед системно важливим та важливим суб’єктам інфраструктури фінансового ринку, порушення безперервності діяльності яких може бути джерелом системного ризику.
Відповідно до світової практики та міжнародних стандартів оверсайт в Україні здійснюється за такими суб’єктами інфраструктури фінансового ринку:
- платіжні системи;
- центральні депозитарії цінних паперів;
- системи розрахунків у цінних паперах;
- центральні контрагенти;
- торгові репозиторії.