Цього місяця у Національному банку відбувся черговий семінар для профільних викладачів вишів Києва та регіонів України на тему "Практичні аспекти формулювання та реалізації монетарної політики НБУ".
Під час заходу фахівці НБУ та запрошені міжнародні лектори розповіли учасникам заходу про чинний в Україні режим інфляційного таргетування та про світовий досвід реалізації монетарної політики за такого режиму.
До роботи під час семінару долучилися викладачі з дев’яти регіонів України, зокрема університетів Київщини, Львова, Харкова, Черкас, Миколаєва, Тернополя, Ужгорода. Спікерами семінару виступили заступник Голови Національного банку Дмитро Сологуб, директори департаментів та управлінь, а також експерти, які представляють міжнародні фінансові та дослідницькі установи.
Зокрема, під час семінару було розглянуто такі теми:
1. Монетарна політика НБУ: поточний стан і перспективи
Використання обмінного курсу у ролі номінального якоря монетарної політики неминуче призводить до серйозних потрясінь та шоків в економіці, пояснив директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук. "За режиму фіксованого обмінного курсу інфляція є високою та волатильною, а негативні очікування її постійно підживлюють. В свою чергу, непередбачувана інфляційна динаміка ускладнює бізнесу, населенню і фінансовим установам прийняття рішень щодо заощаджень і інвестицій".
Разом з тим за плаваючого обмінного курсу центральні банки не самоусуваються повністю з валютного ринку – значна кількість центробанків з режимом інфляційного таргетування використовують валютні інтервенції в якості додаткового інструменту для досягнення інфляційних цілей.
2. Міжнародний досвід запровадження інфляційного таргетування
Керуючий партнер OGResearch Девід Вавра розповів про переваги інфляційного таргетування для України. "За умови фіксованого обмінного курсу центральний банк просто не може бути "сміливим" та здатним запобігати виникненню негативних явищ в економіці, зокрема, стрімкому зростанню інфляції. Інфляційне таргетування – це режим, який дозволяє центробанку бути "сміливим" та діяти на випередження", – зазначив Девід Вавра.
В якості прикладів він проаналізував досвід Чехії, Туреччини, Польщі, Угорщини та ін.
3. Прийняття рішень з монетарної політики в НБУ
Заступник директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський порівняв проведення монетарної політики на основі цілей щодо кількості грошей та на основі інфляційних цілей з використанням відсоткової ставки як основного інструмента.
За його словами, наразі монетарне таргетування застосовують лише ті центробанки, які або не мають достатніх аналітичнихпотужностей, або які працюють у країнах, де переважають директивні методи управління економікою.
Водночас у відкритих ринкових економіках, інтегрованих в глобальні ринки капіталу, на практиці центробанки не можуть контролювати пропозицію грошей, адже у світі, де є міжнародних рух капіталу та сучасні платіжні системи, фінансова система необмежена у мультиплікації коштів. Тому відсоткова ставка в якості орієнтиру є більш ефективним інструментом для забезпечення низької та стабільної інфляції.
4. Роль макроекономічного прогнозу в прийнятті монетарних рішень
«Управління економікою подібне до управління марсоходом – сигнал з Землі на Марс займає 3-20 хв., стільки ж часу потрібно і для отримання зворотного сигналу. Аналогічно, монетарна політика центробанку впливає на стан економіки лише через 1-6 кварталів, і ще до одного кварталу займає отримання «зворотного зв’язку».
Тому для вчасного реагування політика центробанку вимушена покладатися на макроекономічні прогнози», - пояснив роль макропрогнозів під час свого виступу начальник управління макроекономічного моделювання та прогнозування Артем Андрющенков.
Однак прогнози, що не справджуються, не є свідченням того, що режим інфляційного таргетування не працює. Як підкреслив лектор, досвід інших країн-таргетерів інфляції свідчить, що центробанки нечасто ідеально прогнозують інфляцію, оскільки діють в умовах постійної невизначеності. Натомість, прогнозна модель потребує перегляду лише в тому випадку, якщо прогноз не справджується в умовах відсутності неочікуваних шоків.
5. Міжнародний досвід застосування монетарних інструментів
Експерт Міжнародного валютного фонду Іван Луїс де Олівейра Ліма приділив увагу управлінню структурною ліквідністю – обсягом резервів, які банки тримають у національній валюті в центральному банку понад рівень обов’язкових резервів.
"Завдання центрального банку – утримувати цей рівень резервів на більш-менш стабільному рівні, використовуючи наявні інструменти – інструменти постійного доступу та операції на відкритому ринку. Як наслідок, і процентні ставки на міжбанківському ринку будуть настільки стабільні, наскільки це можливо. Це важливо, тому що міжбанківські процентні ставки найкраще відображають вартість грошей і є якорем для всіх інших ставок в системі і побудови кривої дохідності", - пояснив міжнародний експерт.
Саме тому, як центральний банк може стабілізувати короткострокові відсоткові ставки за режиму інфляційного таргетування, йшлося у виступі лектора.
6. Інфляційний звіт як інструмент монетарної комунікації
Про роль очікувань населення, бізнес, банків та інших економічних агентів щодо рівня майбутньої інфляції у трансмісійному механізмі монетарної політики йшлося у виступі начальника управління економічного аналізу НБУ Ольги Погарської.
"Ефективність функціонування режиму інфляційного таргетування залежить від здатності центрального банку впливати на інфляційні очікування, оскільки від рівня очікуваної інфляції залежить як безпосередньо рівень фактичної інфляції, так і рівень реальної процентної ставки, що впливає на стан економіки в цілому", - зазначила лектор.
При цьому, засоби масової інформації та експертне середовище – важливі посередники у зусиллях центральних банків впливати на очікування і, відповідно, на досяжність інфляційної цілі.
7. Досвід України: монетарні інструменти НБУ
Начальник управління оперативного регулювання грошово-кредитного ринку Олександр Арсенюк розкрив практичні аспекти застосування інструментів монетарної політики Національним банком України, зокрема про кроки НБУ, спрямовані на більш активне регулювання ліквідності.
"Якщо банки мають необмежений доступ до інструментів центрального банку, це зменшує зацікавленість учасників ринку працювати між собою. Особливо в Україні, де міжбанківський ринок досі фрагментований і рівень довіри між різними групами банків доволі низький, - пояснив лектор. - Тому Національний банк має досягати своїх оперативних цілей у такий спосіб, щоб водночас стимулювати поглиблення грошово-кредитного ринку".
Зокрема, з цією метою НБУ у вересні прийняв рішення розміщувати депозитні сертифікати на 14 днів не щоденно, а два рази на тиждень.