Правління Національного банку України вітає ухвалення Радою Національного банку Стратегії монетарної політики Національного банку, яка забезпечує послідовне продовження реалізації режиму інфляційного таргетування для забезпечення низької і стабільної інфляції як необхідної передумови для стійкого макроекономічного розвитку в Україні.
«Наявність спільного бачення Ради та Правління Національного банку щодо проведення монетарної політики в середньостроковій перспективі є запорукою збереження її послідовності та сприятиме посиленню передбачуваності монетарної політики, стабілізації інфляційних очікувань і, як наслідок, ціновій стабільності в країні», - наголосив Голова Національного банку Яків Смолій.
Цей документ є правонаступником Стратегії монетарної політики на 2016-2020 рр., яка була схвалена Правлінням Національного банку у серпні 2015 року та заклала підґрунтя для Основних засад грошово-кредитної політики, затверджених Радою НБУ у 2016 і 2017 роках. Саме в Стратегії монетарної політики на 2016-2020 рр. було передбачено перехід Національного банку до режиму інфляційноготаргетування як найбільш ефективного режиму для забезпечення цінової стабільності.
Нова Стратегія монетарної політики зберігає ключові елементи режиму інфляційного таргетування, визначає основні цілі монетарної політики, принципи, інструменти та напрями їх еволюції на середньострокову перспективу. Водночас особливості застосування інструментарію монетарної політики будуть кожного року переглядатися з урахуванням стану і ризиків зовнішнього та внутрішнього макроекономічного середовища та затверджуватися Радою НБУ в щорічних Основних засадах грошово-кредитної політики, відповідно до Закону «Про Національний банк України».
Стратегія монетарної політики підтверджує середньострокову ціль з інфляції на рівні 5% ± 1 п. п., що має бути досягнута на кінець 2019 року. Після цього ціль у 5% стане постійною та залишатиметься без змін у середньостроковій перспективі. Національний банк зможе її переглядати лише в бік зниження і лише за умови зменшення волатильності обмінного курсу гривні, змін відносних цін і послаблення ефектів конвергенції економіки України до рівня країн – основних торгових партнерів.
В окремі періоди інфляція може відхилятися від встановленої цілі через вплив факторів, що є поза впливом монетарної політики Національного банку. Наприклад, таких, як зміни цін на сировинні товари, відхилення адміністративно регульованих цін від раніше заявленого рівня тощо. Однак Національний банк, як і раніше, повинен буде застосовувати монетарні інструменти для повернення інфляції до цілі на прийнятному горизонті політики.
Відповідно до Стратегії, монетарна політика, базуючись на режимі інфляційного таргетування, проводитиметься за такими основними принципами:
- пріоритетність досягнення та підтримки цінової стабільності в державі;
- перспективний характер прийняття рішень з монетарної політики, які мають спрямовуватися на приведення інфляції до цільових показників на середньостроковому горизонті політики;
- застосування ключової (облікової) ставки як основного інструменту монетарної політики;
- постійне удосконалення прогнозного інструментарію, що включає зокрема аналіз всіх доступних даних, використання прогнозних моделей та експертних суджень;
- дотримання режиму плаваючого обмінного курсу;
- інституційна, фінансова та операційна незалежність Національного банку для належного виконання його функцій;
- прозорість та підзвітність діяльності Національного банку за допомогою сталої системи комунікацій з суспільством.
Також Стратегія монетарної політики підтверджує необхідність інституційної незалежності регулятора. Вона передбачає, що Національний банк має уникати будь-яких форм фіскального домінування, у тому числі прямої або непрямої підтримки бюджетних видатків. Таке зобов’язання виступатиме однією з головних передумов для зміцнення довіри до цілей монетарної політики