У Києві відбувся міжнародний круглий стіл щодо проблем та можливостей впровадження міжнародного стандарту фінансової звітності МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (далі – МСФЗ 9).
Організував цей захід Національний банк України за підтримки проекту Канада – МВФ "Розбудова інституційної спроможності НБУ". Учасниками круглого столу стали представники восьми центральних банків країн Центрально-Східної Європи: Албанії, Вірменії, Болгарії, Білорусі, Македонії, Молдови, Грузії, Хорватії та України.
Відкриваючи круглий стіл, заступник Голови Національного банку Роман Борисенко зазначив, що для ефективного впровадження МСФЗ 9 Національний банк України активно спілкується з міжнародною спільнотою, є відкритим як для отримання інформації, досвіду і знань від міжнародних колег, консультантів міжнародних організацій, так і готовий поділитися власним досвідом.
"Загалом впровадження МСФЗ в Україні розпочалося ще в 1997 році. Саме тоді банки України разом із Національним банком почали запроваджувати основні принципи МСФЗ: нарахування доходів і витрат, безперервність діяльності, превалювання економічної суті над юридичною формою у звітності та ін., – зазначив Роман Борисенко. – Проте час не стоїть на місці, МСФЗ удосконалюються. Тож наразі перед банківською спільнотою стоїть чергове завдання з 01 січня 2018 року перейти на застосування МСФЗ 9. Упровадження МСФЗ 9 усіма учасниками фінансового ринку є важливим базовим елементом економічного розвитку та створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні, інструментом ефективного нагляду за фінансовим ринком та формування інформаційної інфраструктури країни. І ми впевнені, що перехід на новий стандарт відбудеться згідно із запланованим розкладом".
Богдан Лукасевич, головний бухгалтер – директор Департаменту бухгалтерського обліку Національного банку, поділився практикою впровадження МСФЗ в Національному банку України. Він зазначив, що перехід на МСФЗ 9 – нову модель оцінки кредитних збитків від понесених до очікуваних, викликаний світовою фінансовою кризою – вимагає консолідованої та систематичної роботи як від державних регуляторних органів, так і від фінансових установ. "Якісна, доступна і достовірна фінансова звітність усього фінансового сектору дозволить суспільству оцінювати стан економіки. переконаний, що спільна робота у цьому напрямі принесе користь нашій державі та посилить фінансову стабільність банківської системи", – зауважив Богдан Лукасевич.
"Запровадження МСФЗ 9 вплине на низку показників діяльності банку: нова класифікація фінансових активів та нові принципи оцінки кредитних ризиків – на баланс, а саме на вартість активів та обсяги статей власного капіталу, можливе значне збільшення суми резервів, зміну у волатильності показників прибутку та основні показники діяльності; разове коригування показника нерозподіленого прибутку на дату переходу (01.01.2018). Ураховуючи те, що тепер усі класифікації та моделі оцінки базуються на меті діяльності установи, практиках управління її активами загалом та ризиками зокрема, для успішної реалізації проекту критично важливим є залучення багатьох, у тому числі ключових, підрозділів банку та їх злагоджена робота, що НБУ довів своєю практикою", – сказала Людмила Снігурська, заступник директора Департаменту бухгалтерського обліку Національного банку, обговорюючи з учасниками досвід та виклики із застосування МСФЗ 9.
Учасників круглого столу зацікавили питання класифікації та оцінки фінансових активів, особливо визначення бізнес-моделей та проведення SPPI-тесту (аналіз контрактних грошових потоків на наявність серед них виключно платежів на погашення основної суми та процентів); моделі очікуваних кредитних збитків, зокрема за фінансовими активами, що включаються о міжнародних резервів та фінансовими активами в національній валюті; розподілу прибутку відповідно МСФЗ 9; форматів розкриття інформації у фінансовій звітності для центральних банків згідно з новими вимогами та інші проблемні питання формування облікової політики центрального банку під час переходу та застосування вимог МСФЗ 9.
Найбільш активна дискусія розгорілася навколо особливостей визначення та застосування центральними банками категорії обліку "за справедливою вартістю через інший сукупний дохід" до боргових фінансових активів, які включаються до міжнародних резервів*.
З одного боку, як зазначив Олексій Лупін, начальник відділу Департаменту відкритих ринків Національного банку, облік у цій категорії є найскладнішим, вимагає одночасного застосування низки складних методик оцінки кредитних, процентних та ринкових ризиків і вигод від фінансового активу, суттєвого доопрацювання інформаційно-технологічних систем, а також може привести до ризику штучного покращення фінансового результату за рахунок придбання цінних паперів з високою номінальною ставкою, незважаючи на негативний тренд ринкової кривої дохідності.
З іншого боку, за спостереженням Олега Стринжи, директора Департаменту фінансового контролінгу Національного банку, в умовах сучасної ситуації на фінансових ринках, облік фінансових активів у категорії "за справедливою вартістю через інший сукупний дохід" значно зменшить волатильність фінансового результату порівняно з фінансовими результатами, що визнаються у разі класифікації тих самих фінансових активів у категорію "за справедливою вартістю через прибутки/збитки", за рахунок виключення зі складу фінансових результатів швидко змінюваних коливань справедливої вартості за рахунок саме ринкових чинників.
У цьому зв’язку особливо важливим питанням є правильний та обґрунтований аналіз мети та моделі управління відповідними активами, що є основною для класифікації. Як нагадав пан Руді Вітенбург, консультант від Міжнародного валютного фонду, бізнес-модель має бути ідентифікована на основі фактичної діяльності та прийнятої стратегії, а не бажань керівництва досягти того чи іншого варіанту представлення результатів діяльності у фінансовій звітності. Учасники круглого столу поділилися своїми міркуваннями з приводу аргументів, які мають братися до уваги центральними банками під час аналізу своїх бізнес-моделей.
Велика увага була приділена моделям оцінки очікуваних кредитних збитків.
Так за результатами презентацій було відзначено, що центральні банки – учасники круглого столу планують застосовувати аналогічні моделі оцінки очікуваних кредитних збитків за резервними активами, що базуються на моделях оцінки ймовірності дефолту на основі відкритих ринкових даних.
Учасники також дійшли згоди, що загалом боргові фінансові інструменти, емітовані державою або її центральним банком у валюті цієї держави, є такими, за якими умовно відсутній кредитний ризик, а отже, немає потреби у формуванні резервів.
Що стосується фінансових активів у вигляді кредитів, наданих вітчизняним банкам, центральні банки різних країн планують застосовувати різні за складністю та наповненням моделі оцінки очікуваних кредитних збитків, що пояснюється суттєвою відмінністю у практиці діяльності та видах наявних кредитних продуктів, стані економіки, рівні ліквідності банківських систем країн, історії та результатах минулих років, прогнозах економічного розвитку.
У цих дискусіях активну участь взяли представники Департаменту управління ризиками Національного банку Ольга Гвоздєва та Надія Мешенко.
Важливими аспектами впровадження МСФЗ 9 центральними банками було також названо необхідність аналізу законів, що регулюють діяльність центральних банків та їх взаємовідносини з державою, на предмет необхідності внесення змін, пов’язаних із виникненням нових видів та статей доходів і витрат. Також важливо налагодити спілкування з основними стейкхолдерами, у тому числі державними органами, з метою завчасного обговорення можливих впливів та розробки (за необхідності) планів їх пом’якшення.
Віра Ричаківська, член Ради та голова Аудиторського комітету Ради Національного банку, підбиваючи підсумки круглого столу, зазначила: "Впровадження МСФЗ 9 в Національному банку надало поштовх до чіткої ідентифікації та опису цілей та бізнес-моделей. Центральним банкам слід з особливою уважністю, обґрунтованістю та обережністю підійти до побудови нових моделей оцінки кредитних збитків за своїми активами, зважаючи на специфічність самих активів та на особливу роль і функції центрального банку в економіці в цілому, а також не забуваючи про те, що результати його діяльності мають прямий вплив на державні фінанси".
Довідково
Етапи впровадження МСФЗ в Національному банку України:
1996 – 1998 рр. – підготовка методологічної та технічної бази із впровадження МСФЗ в НБУ;
2003 – 2004 рр. – удосконалення нормативних актів НБУ для подальшого впровадження вимог МСФЗ (зокрема, застосування оцінки за справедливою вартістю під час первісного визнання фінансових активів; застосування в обліку методу ефективної ставки відсотка);
2012 – 2016 рр. – НБУ почав вести облік та складати фінансову звітність у повній відповідності до МСФЗ, достроково застосувавши МСФЗ 9 (щодо класифікації фінансових активів);
2017 – 2018 рр. – крім МСФЗ 9, НБУ планує впровадити вимоги інших міжнародних стандартів – МСФЗ 15 “Виручка за договорами зпокупцямиˮ та МСФЗ 16 “Орендаˮ.
*ця категорія застосовується у разі, якщо мета моделі управління групою боргових фінансових активів досягається як шляхом отримання грошових потоків як від емітента/боржника, так і від продажу активу, а контрактні грошові потоки передбачають платежі виключно в погашення основного боргу та процентів . Облік у цій категорії вимагає визнання процентних доходів та збитків під очікувані кредитні збитки у фінансових результатах, що впливає на прибуток та, відповідно, суму перерахування центральним банком частини такого прибутку до Державного бюджету. Поряд із цим, решта змін справедливої вартості, спричинена іншими ринковими чинниками, визнається в іншому сукупному доході та накопичується (як позитивна, так і негативна) у власному капіталі банку аж до дати припинення визнання фінансового активу, коли визнається також у фінансових результатах.