Голова Національного банку України Валерія Гонтарева 28 листопада 2016 року провела традиційну зустріч із керівниками найбільших банків. Від Національного банку на нараді також були присутні перший заступник Голови Національного банку Яків Смолій та заступники Голови Національного банку Роман Борисенко, Катерина Рожкова, Дмитро Сологуб та Олег Чурій.
Відкриваючи нараду Голова Національного банку Валерія Гонтарева наголосила на наявних ризиках для макроекономічної стабільності. "Вкрай важливо продовжувати співпрацю з Міжнародним валютним фондом та отримувати фінансування за Програмою. Без підтримки МВФ та інших міжнародних донорів золотовалютні резерви вже наступного року почнуть зменшуватись, адже у 2017 році нам буде потрібно не тільки робити платежі за зовнішнім боргом на суму близько 1.6 млрд. дол. США, але й повертати МВФ понад 1 млрд. дол. США за програмою stand-by", - заявила Валерія Гонтарева. За її словами, у цьому випадку фінансову стабільність гарантувати неможливо.
Голова центробанку, коментуючи макроекономічну ситуацію зауважила, що 2016 рік продемонстрував дієвість монетарної політики Національного банку. "Після кризових 2014 та 2015 років, у 2016 році нам вдалося інструментами монетарної політики знизити інфляцію. На кінець 2016 року вона досягне нашого цільового показника – 12%. Наразі альтернативи інфляційному таргетуванню не існує, адже в наших умовах саме цей монетарний режим дає необхідні результати", - підсумувала Валерія Гонтарева.
Голова Національного банку також розповіла, що за результатами засідання Національної ради реформ та презентації Національним банком концепції протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон (BEPS), буде продовжено діалог з банківською, експертною та бізнес-спільнотами для подальшого напрацювання пропозицій. Вона також нагадала, що за ініціативою Національного банку концепція має реалізовувати 5 ключових та найбільш нагальних з 15 рекомендацій протидії BEPS:
- розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК);
- обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами;
- запобігання зловживанням із застосуванням договорів про усунення подвійного оподаткування;
- запобігання уникненню визнання статусу постійного представництва;
- запровадження розкриття інформації про структуру міжнародних груп компаній.
При цьому ефективно реалізувати все ці рекомендації можливо лише за умови автоматичного обміну податковою інформацією. Тому Україні необхідно приєднатися до автоматичного обміну фінансовою інформацією на основі Конвенції щодо взаємної адміністративної допомоги в податкових справах, яку ратифікувала Україна.
Заступник Голови НБУ Дмитро Сологуб ознайомив присутніх із новинами про співпрацю з Радою НБУ щодо Основних засад грошово-кредитної політики. "Нас із Радою НБУ поєднує бажання, щоб економіка зростала швидкими темпами – 5-6% на рік, але досвід інших країн свідчить, що в умовах структурної кризи економіки головним шляхом до цього є досягнення макроекономічної стабільності, зокрема цінової стабільності, що створює фундамент для подальшого зростання. На це спрямована і монетарна політика інфляційного таргетування, яку вже здійснює НБУ, і наші пропозиції до Основних засад грошово-кредитної політики в наступні роки, які ми вже передали Раді НБУ", - розповів заступник Голови.
Також Дмитро Сологуб презентував банкірам оцінки ефекту від анонсованого Урядом підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн., та зазначив, який вплив це матиме на рівень інфляції. За прогнозами НБУ, це призведе до зростання середньої номінальної заробітної плати приблизно на 23% у 2017 році. Особливо високими темпами середня зарплата зросте для низькооплачуваних працівників. Як наслідок, зросте їх споживання, здебільшого продовольчих товарів. При цьому ефект на платіжний баланс, а отже на валютний ринок, буде мінімальний, оскільки додаткові доходи будуть спрямовані переважно на товари внутрішнього виробництва. Таким чином, підсумував Дмитро Сологуб, вплив цієї ініціативи на рівень інфляції у 2017 році буде стриманий і не призведе до виходу інфляції за межі цілі (8% +/-2 п.п.).
У свою чергу заступник Голови НБУ Олег Чурій розповів учасникам зустрічі про подальші кроки НБУ з посилення співпраці з іншими центральними банками світу. Минулого тижня відбулося перше засідання робочої групи банківського співробітництва між банківськими системами Ірану та України, у якому разом із делегацію представників НБУ та української банківської спільноти на чолі з Олегом Чурієм узяли участь заступник Голови з питань валютних операцій Центрального банку Ірану Саїд Кам'яб та представники іранської банківської системи.
"Цього місяця набула чинності постанова Кабінету Міністрів України, яка зокрема скасувала санкції на проведення фінансових операцій з банками Ірану. Після того як Національний банк найближчим часом приведе свої нормативні вимоги у відповідність до цієї постанови, українські банки також зможуть відкривати коррахунки і проводити операції з іранськими банками", - зазначив Олег Чурій. У подальшому україно-іранська робоча група планує детальніше опрацювати потенційні шляхи співробітництва між банківськими системами обох країн, які згодом будуть презентовані українській банківській спільноті із залученням експертів з Незалежної асоціації банків України.
Заступник Голови НБУ Катерина Рожкова розповіла присутнім на зустрічі банкірам про хід виконання банками програм докапіталізації. "Топ-20 банків виконали свої зобов’язання з докапіталізації, по одному банку така перевірка ще триває. З другої двадцятки банків 12 – ще потребують збільшення капіталу. Для цієї групи банків, згідно з домовленістю з МВФ, термін досягнення нульового рівня достатності капіталу продовжено на 1 місяць – до кінця 2016 року. З третьої групи, що нараховує 21 банк, 2 – не потребують докапіталізації, 8 – потребують довнесення капіталу лише для досягнення мінімального розміру статутного капіталу, 11 банкам необхідно докапіталізуватися на ту чи іншу суму, – зазначила Катерина Рожкова. – Наступний рік буде присвячено діагностиці невеликих банків".
Заступник Голови НБУ нагадала банкірам про наближення дати набуття чинності постанови Правління Національного банку України № 351, що дозволить забезпечити повну та своєчасну оцінку банками величини кредитного ризику. При цьому зазначила, що регулятор перебуває у постійному діалозі з банківським співтовариством та розглядає конструктивні пропозиції, які виникають у процесі тестового періоду.
Також Катерина Рожкова презентувала новий підхід до банківського нагляду, який буде базуватися на risk-based approach і дозволить посилити якість та глибину аналізу банківської діяльності. Кінцева мета – зробити наглядову функцію пропорційною тим ризикам, які несуть у своїй діяльності банки для всієї системи.
Зі свого боку, заступник Голови НБУ Роман Борисенко нагадав присутнім, що з 01 січня 2018 року банки України мають перейти на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ 9).
"Як показало опитування, яке провів НБУ серед банків, понад 85% банків досі не мають затвердженого плану дій щодо імплементації МСФЗ-9, 20% банків переглянули класифікацію фінансових активів за бізнес моделями відповідно до МСФЗ 9; 18 % - здійснили розрахунок оціночних резервів під збитки;13% - проаналізували вплив МСФЗ 9 на розмір оціночних резервів та волатильність доходів. При цьому запровадження цих стандартів фінансового обліку має відбутися у січні, крайній строк – у вересні-жовтні 2018 року. Наголошую, що питання переходу на нові стандарти є вкрай важливим, тож закликаю топ-менеджмент банків включити його до свого порядку денного та розпочати активну роботу за цим напрямком",- зазначив Роман Борисенко.
Довідка
Національний банк України проводить регулярні наради з топ-менеджерами найбільших 40 банків з 2014 року. У поточному році такі зустрічі проходять один раз на місяць (за винятком літніх місяців). Наразі у перших 40 банків зосереджено 96% всіх активів банківської системи.