Інфляція у 2021 році становитиме 8%, але вже в першій половині 2022 року повернеться до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Економіка України після падіння в минулому році на 4% у поточному році зросте на 3,8%. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за квітень 2021 року.
Інфляція перебуватиме вище цільового діапазону НБУ у 2021 році, але повернеться до цілі 5% вже в першому півріччі 2022 року
Подорожчання продовольчих товарів та палива в світі, а також високий споживчий попит в Україні зумовили стрімке прискорення інфляції на початку року. За прогнозами Національного банку, пік інфляційного сплеску припаде на III квартал 2021 року передусім через низьку минулорічну базу порівняння. Проте вже восени інфляція почне знижуватися й за підсумками 2021 року становитиме 8%. Цьому сприятимуть надходження на ринки нового врожаю, вичерпання ефекту від низької бази порівняння для окремих товарів, а також підвищення облікової ставки Національним банком. Інфляція повернеться до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. у першому півріччі 2022 року та закріпиться біля цілі 5% у наступні роки.
Економіка у 2021–2023 роках зростатиме стійкими темпами – близько 4%
За підсумками 2021 року економіка зросте на 3,8%. Головним рушієм і надалі залишатиметься споживчий попит. Поступове відновлення інвестиційної діяльності в міру пожвавлення світової економіки та приборкання пандемії також сприятиме економічному зростанню. У 2022‒2023 роках зростання ВВП буде близьким до 4%.
Поточний макропрогноз базується на припущенні про послаблення карантину "червоних зон" вже з травня та збереження формату адаптивного карантину в першому півріччі поточного року. За такого сценарію від’ємний внесок карантинних обмежень у першій половині 2021 року в річний ВВП, за оцінками Національного банку, становитиме 0,5–0,6 в. п.
Експорт та імпорт товарів у 2021 році перевищать докризовий рівень
У 2021 році експорт зростатиме насамперед через підвищення цін на сировинні товари. Водночас у 2022–2023 роках зростання експорту припиниться, незважаючи на збільшення фізичних обсягів поставок. Натомість імпорт зростатиме впродовж 2021–2023 років, зокрема внаслідок швидкого відновлення споживчого та інвестиційного попиту. Високий попит на фармацевтичну продукцію та медичне устаткування в умовах подальшої боротьби з пандемією також впливатимуть на збільшення показника.
Поточний рахунок платіжного балансу у 2021 році повернеться до незначного дефіциту (0,8% ВВП) на тлі подальшої активізації внутрішнього попиту й поступового відновлення міжнародного туризму. У 2022‒2023 роках дефіцит поточного рахунку суттєво розшириться через менш сприятливі умови торгівлі для експортерів аграрної та металургійної продукції, а також зростання споживчого й інвестиційного імпорту в умовах повноцінного відновлення економіки.
Безробіття у 2021 році скорочуватиметься помірними темпами та у 2022 році знизиться до природного рівня
За прогнозами Національного банку, в поточному році безробіття знизиться та в середньому за рік становитиме 9,1%. З одного боку, відновлення економічної активності сприятиме нормалізації показника, з іншого – зниження гальмуватиметься значним зростанням витрат бізнесу на оплату праці. Проте вже у 2022 році очікується зниження безробіття до природного рівня – 8,5%.
Подальше пожвавлення економіки та зростання соціальних стандартів підтримуватиме підвищення доходів громадян. Номінальна зарплата у 2021 році зросте на 17,8% і на 9,7% у наступному році; реальна – на 8,6% і на 3,9% відповідно.
Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у квітневому "Інфляційному звіті" розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:
- Світова інфляція в зоні турбулентності
У 2021 році інфляція тимчасово пришвидшиться з низьких рівнів 2020 року як у розвинених економіках, так і в країнах, ринки яких розвиваються (Emerging Markets – EM), через підвищення цін на енергоносії та дію факторів пропозиції на окремих товарних ринках (зернових, олійних). Проте пандемія матиме довший, ніж раніше очікувалося, вплив на ринок праці та споживчий попит. Як наслідок, із вичерпанням тимчасових чинників ці фактори стримуватимуть зростання інфляції в наступні роки.
З урахуванням тимчасового характеру прискорення інфляції провідні центральні банки зможуть і надалі проводити м’яку монетарну політику. Водночас вони зменшать обсяги купівлі цінних паперів у 2022 році (ЄЦБ, Банк Японії) або ж припинять їх викуп зовсім (ФРС, Банк Англії). Натомість центральним банкам країн ЕМ, серед яких і Україна, буде важче ігнорувати сплеск інфляції у 2021 році, зважаючи на коротшу історію інфляційного таргетування та менш заякорені інфляційні очікування. Як наслідок, у країнах ЕМ очікується поступова нормалізація монетарної політики.
- Досягнення інфляційних цілей центральними банками країн світу
Наразі до переліку країн-таргетерів інфляції входить 41 країна, а середня тривалість застосування режиму інфляційного таргетування (ІТ) серед них становить 17 років. Україна – молодий таргетер, вона перейшла до цього режиму у 2016 році. В умовах високої невизначеності внаслідок кризи 2014–2015 років Національному банку все ж вдалося приборкати високу та волатильну інфляцію та стабілізувати її в межах однознакових показників. Зокрема, з моменту запровадження режиму ІТ стандартне відхилення інфляції в Україні зменшилося майже вдвічі – з 7,3 в. п. до 4,2 в. п.
За останні п’ять років інфляція в Україні нерідко відхилялася від цільового діапазону, встановленого Національним банком. Водночас такі результати узгоджуються з показниками центральних банків інших країн, які порівняно нещодавно запровадили ІТ, мають інфляційну ціль на близькому до України рівні та пройшли через дезінфляцію. Досвід країн, які довше практикують режим ІТ, свідчить, що тривале й послідовне застосування відповідної політики дозволяє знизити амплітуду, частоту та тривалість відхилень інфляції від цільового діапазону.
- Торгівля медичними товарами у 2020 році
Пандемія COVID-19 негативно позначилася на обсягах глобальної торгівлі товарами та послугами у 2020 році, проте активізувала торгівлю товарами медичного призначення. Більше половини обсягів світової торгівлі медичними товарами в минулому році становили фармацевтичні вироби. Ключовими гравцями на ринку медичних товарів були США, Китай та Німеччина.
В Україні в минулому році зовнішньоторговельний оборот медичних товарів зріс більш, ніж на чверть, передусім за рахунок імпорту. Найбільший внесок у зростання імпорту медичних товарів мали медичне обладнання та фармацевтична продукція, експорту – фармацевтичні вироби та реагенти, що використовуються для виробництва тестів на виявлення коронавірусу.
- Контракт на транзит газу 2019 року: amat victoria curam
Наприкінці 2019 року Україна та РФ підписали новий контракт на транзит газу, який діятиме протягом 2020–2024 років. Попри очікуване зниження надходжень за транзит в умовах активного розвитку Росією нових транзитних шляхів, він гарантував транзит через українську газотранспортну систему (ГТС) та закріпив низку вигідних для України положень. Ключовими з них є фіксація мінімальних обсягів транзиту газу за принципом "качай або плати" та відсутність прив'язки до обов'язкових закупівель Україною газу в Росії.
Крім того, підготовча робота для укладення цього контракту сприяла вирішенню низки проблем енергетичного сектору, які накопичилися в попередні роки. Насамперед це стосувалося лібералізації газового ринку України та можливості надання українською ГТС нових послуг. Це разом із виконанням окремих положень контракту забезпечило прямі вигоди України в розмірі близько 0,5 млрд дол. за 2020 рік.
Водночас подальші перспективи української ГТС залежатимуть від її оптимізації відповідно до вимог ринку, пошуку додаткових джерел завантаження та нарощування власного видобутку газу.
- Грошова маса: розмір має значення?
У 2020 році грошова маса в Україні зросла майже на третину, продемонструвавши найвищі темпи за останні 12 років. Незважаючи на кризовий рік, левову частку цього зростання забезпечило збільшення депозитів, а саме коштів до запитання. Відсутність відпливу депозитів у кризовий рік стало однією з особливостей "ковідної" кризи. Водночас значно зросла й готівка. Підвищений попит на найліквідніші активи є типовою реакцією населення на зростання невизначеності в періоди криз і спостерігався в більшості країн світу.
Збільшення внутрішнього кредиту у 2020 році пояснюється передусім значними гривневими залученнями уряду для фінансування розширеного дефіциту. Минулий рік продемонстрував, що збільшення співвідношення грошової маси і ВВП не завжди супроводжується нарощенням кредитування приватного сектору, і може бути спричинене іншими чинниками. За режиму інфляційного таргетування важливим є не кількість грошей у економіці, а їх вартість.
- Оцінювання точності макроекономічних прогнозів НБУ
Національний банк продовжив розпочату у 2019 році практику щорічного оцінювання своїх макроекономічних прогнозів та порівняв їх із консенсусними прогнозами, результатами опитування фінансових аналітиків та з прогнозами інших провідних організацій за період із 2016 до 2020 року. Серед них: Міністерство економіки, Альфа-Банк Україна, ICU, Dragon Capital, Райффайзен Банк Аваль, J.P. Morgan, ОТП Банк, Goldman Sachs, МВФ.
Згідно з результатами оцінювання точність прогнозів НБУ щодо рівня інфляції, ВВП, сальдо поточного рахунку та облікової ставки була на рівні або вищою за усереднені прогнози учасників ринку. Помилки прогнозів Національного банку здебільшого були зумовлені зовнішніми шоками.
Водночас влучність прогнозів Національного банку порівняно з іншими центральними банками регіону (Чехії, Польщі, Сербії, Угорщини, Румунії) продовжує перебувати на середньому рівні. Зокрема точність прогнозу інфляції та поточного рахунку є вищою порівняно із середнім показником за всіма країнами, а ВВП – дещо нижчою.
Щорічний аналіз прогнозів дозволяє скоригувати інструментарій Національного банку у випадку виявлення систематичних помилок у прогнозах, а також зрозуміти, наскільки учасники ринку орієнтуються на прогнози НБУ. Точніші макроекономічні прогнози значно підвищують результативність режиму інфляційного таргетування, оскільки вплив інструментів монетарної політики відбувається з лагом 9–18 місяців.
- Можлива емісія СПЗ Міжнародним валютним фондом та її наслідки для України
У червні 2021 року Рада директорів МВФ розглядатиме пропозицію щодо розподілу спеціальних прав запозичень (СПЗ) розміром 650 млрд дол. США (в еквіваленті). Емісія СПЗ підвищить ліквідність у країнах із низьким рівнем доходу та країнах ЕМ і полегшить їх боротьбу з пандемією COVID-19. Крім того, вона сприятиме накопиченню додаткових буферів резервів та суттєво зменшить ризики світової стагнації.
За оцінками Національного банку, у разі затвердження такого рішення Радою директорів МВФ Україна отримає 1,9 млрд СПЗ (2,7 млрд дол. США в еквіваленті). Відповідна емісія вплине на збільшенняміжнародних резервів України. Водночас можливість спрямування цих коштів на інші цілі визначатиметься додатково. Кошти від розподілу попередньої емісії СПЗ (у 2009 році) збільшили міжнародні резерви України та були спрямовані на фінансування дефіциту бюджету.