Доброго дня, шановні колеги!
Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засідання Правління Національного банку України з монетарної політики.
Доводжу до вашого відома, що Правління залишило облікову ставку незмінною на рівні 14% річних. Ми прийняли таке рішення у зв’язку з необхідністю нівелювати ризики для досягнення цілей з інфляції у поточному та наступному роках.
Поглянемо спочатку на останні тенденції
У січні інфляція прискорилася до 12.6% у річному вимірі. Така її динаміка відповідала прогнозу Національного банку, опублікованому в Інфляційному звіті на початку року. Незначне прискорення інфляції відбулося у зв’язку з одночасною дією низки факторів:
- по-перше, збільшилися виробничі витрати, зокрема на виплату заробітної плати;
- по-друге, на світових ринках тривало підвищення сировинних цін, у тому числі на нафту та продукти харчування;
- по-третє, прискоренню інфляції сприяло послаблення гривні наприкінці минулого та у першій половині січня цього року.
Як ми вже детально обговорювали під час нашої минулої зустрічі, це було спричинене сезонним спадом ділової, зокрема експортної, активності, а також наявністю високої гривневої ліквідності в експортерів.
У лютому, за нашими оцінками, інфляція у річному вимірі продовжила очікувано прискорюватися. Переважно – унаслідок ефекту бази порівняння.
Також цьому сприяє подальше відновлення економіки України.
За оцінками Національного банку, за підсумком минулого року зростання реального ВВП становило близько 2.2%. Економічне пожвавлення продовжилося й у січні. Про це свідчить подальше зростання індексу виробництва базових галузей. Загалом зростання промислового виробництва прискорилося до 5.6% у річному вимірі.
У свою чергу, пожвавлення економічної активності продовжує стимулювати зростання попиту на робочу силу. Під впливом цього чинника, а також унаслідок підвищення мінімальної заробітної плати, реальна заробітна плата у січні зросла на 21.4% у річному вимірі.
Як і очікувалось, це створює передумови для відновлення тиску на ціни з боку споживчого попиту. Більше того, через ці фактори в останні місяці інфляційні очікування населення залишались достатньо високими.
Звичайно, цьому також сприяли і посилення волатильності обмінного курсу в грудні – січні. Однак, на відміну від січня, у лютому ситуація на валютному ринку стримувала інфляцію:
- по-перше, це відбулося внаслідок прискореного підвищення цін на товари українського експорту на світових ринках. Після майже незмінності у січні ціни на сталь у лютому зросли приблизно на 20%, а ціни на залізну руду – на 11%. Поштовхом цьому був високий попит з боку Китаю. Подорожчали і зернові попри рекордні врожаї. Це відбулося на тлі несприятливих погодних умов у Європі та Латинській Америці, а також зростання попиту на зернові високої якості. Якщо у січні ціни на пшеницю зросли на 5%, то у лютому – вже на 11%;
- по-друге, минулого місяця поступово зростала пропозиція валюти від експорту. При збереженні на високому рівні експортних надходжень від реалізації продукції гірничо-металургійного комплексу почали відновлюватися надходження від експорту сільгосппродукції. Частка аграріїв у загальному обсязі проданої експортерами валюти наприкінці лютого наблизилася до 30%.
Разом ці два чинники сприяли стабілізації ситуації на валютному ринку в другій половині лютого. Більше того, якщо в січні нам доводилося переважно продавати валюту для згладжування надмірних коливань курсу гривні, то у лютому ми отримали можливість компенсувати ці витрати.
Чиста купівля іноземної валюти Національним банком у лютому становила 81 млн. дол. США. А загалом з початку року набула позитивного значення.
Якою ми бачимо динаміку інфляції в подальшому?
Національний банк вважає реалістичним досягнення цілей з інфляції у цьому та наступному роках – 8% +-2 п.п. та 6% +-2 п.п. відповідно.
Інфляція в річному вимірі буде залишатися високою впродовж перших трьох кварталів завдяки ефекту бази порівняння. Але вона повернеться до однознакового рівня в ІV кварталі цього року.
Звертаю вашу увагу, що нещодавня зміна Держстатом методології розрахунку індексів споживчих цін не змінює актуальності прогнозних показників інфляції Національного банку, адже оприлюднені в останньому Інфляційному звіті прогнози вже враховували перегляд методології.
Ми, як і раніше, очікуємо, що інфляція уповільниться на кінець поточного року до 9.1%, залишаючись у межах цільового діапазону, і до 6.0% – на кінець наступного року.
Як ми наголошували протягом наших попередніх зустрічей, на ціни буде тиснути приватне споживання, підтримане підвищенням мінімальної заробітної плати, але цей очікуваний тиск буде стримуватися за рахунок проведення Національним банком виваженої грошово-кредитної політики.
Водночас, з моменту попереднього рішення з монетарної політики, зросли ризики для подальшої інфляційної динаміки. Це і стало додатковим аргументом для Правління Національного банку на користь того, щоб наразі утриматися від пом’якшення монетарної політики.
Насамперед, ключовим ризиком є активізація бойових дій та блокада транспортних шляхів на сході країни. Якщо блокада припиниться найближчим часом, то, за нашими оцінками, негативний ефект як на ВВП, так і на платіжний баланс буде незначним. Але тривале продовження поточної ситуації призведе до остаточного розриву ланцюгів виробництва та постачання готової продукції. Як наслідок, скоротиться обсяг випуску металургійної продукції, коксу, видобувної промисловості, електроенергії.
За нашими оцінками, за найбільш песимістичним сценарієм, продовження блокади до кінця цього року може уповільнити економічне зростання на 1.3 п.п., тобто до 1.5% у поточному році.
Така ситуація на сході країни може становити ризики для прогнозу інфляції опосередковано – через негативний вплив на платіжний баланс і обмінний курс. На стан поточного рахунку буде тиснути можливе скорочення експорту металургійної продукції та збільшення імпорту енергетичного вугілля.
За нашими оцінками, у результаті сальдо поточного рахунку може погіршитися приблизно на 2 млрд. дол. США. Відповідно, це може негативно вплинути на динаміку міжбанківського валютного ринку.
Крім того, побічним ефектом від зазначених подій буде виступати погіршення інфляційних очікувань.
Наголошую, зараз ситуація суттєво відрізняється від ситуації 2014 року, коли через ескалацію бойових дій постраждали металургійні підприємства. Сьогодні Національний банк має розширений перелік інструментів та більші міжнародні резерви – 15.5 млрд. дол. США на початок лютого проти 5.5 млрд. дол. США два роки тому для згладжування у разі необхідності короткострокових сплесків на валютному ринку.
Наразі ми уважно спостерігаємо за ситуацією і враховуємо її як потенційний ризик для реалізації поточного прогнозу. У будь-якому разі найбільш імовірний сценарій розвитку подій буде відображений у новому макроекономічному прогнозі, який буде оприлюднений у квітневому Інфляційному звіті.
Таким чином, урахувавши зазначені ризики та необхідність досягнення цілей з інфляції, Правління Національного банку прийняло рішення зберегти облікову ставку на рівні 14%.
Подальша динаміка облікової ставки буде залежати від реалізації окреслених ризиків для цінової стабільності та розвитку інфляційних очікувань.
Водночас Правління Національного банку вважає за можливе продовжити лібералізацію валютного регулювання після завершення третього перегляду програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Ми очікуємо, що підписання меморандуму з МВФ відбудеться найближчим часом.
За минулий рік ми зробили багато важливих кроків у цьому напрямі, дотримуючись наших пріоритетів – роблячи послаблення насамперед для експортно-імпортних операцій та прямих іноземних інвестицій.
Крім того, нещодавно ми збільшили ліміт для банків на обсяг купівлі валюти на міжбанку – з 0.1% до 0.5% від розміру регулятивного капіталу і плануємо збільшувати його надалі.
Ми зробили довгоочікуване спрощення закордонних операцій українців. У першу чергу для тих, хто працює за кордоном чи отримує інші доходи з-за кордону.
Відтепер фізичні особи можуть без індивідуальних ліцензій Національного банку України розміщувати на закордонних рахунках валюту з джерелом походження за межами України.
Також вони можуть без індивідуальних ліцензій Національного банку здійснювати інвестиції за кордоном за рахунок коштів, що знаходяться за межами України.
Наголошуємо, що можливість проведення таких операцій без індивідуальних ліцензій Національного банку України не звільняє фізичних осіб від зобов’язання декларувати доходи та сплачувати податки з них в Україні відповідно до національного законодавства.
А вчора ми дозволили клієнтам банків не чекати дозволу Національного банку на проведення зазначених валютних операцій. Уповноважені банки інформуватимуть Національний банк України про такі операції клієнтів після їх проведення.
Зараз ми продовжуємо йти шляхом валютної лібералізації. Як і раніше, ми переконані, що лібералізація валютного регулювання не повинна призвести до порушення ще й досі хиткої стабільності фінансової системи, тому швидкість лібералізації залежить від наявності сприятливих передумов.
Відповідно, після завершення перегляду програми співпраці з Міжнародним валютним фондом ми плануємо провести пом’якшення тих вимог, які не матимуть дестабілізуючого впливу на ситуацію на міжбанківському та готівковому сегментах валютного ринку. Зокрема, плануємо послабити вимоги до обов’язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті та обмеження на продаж готівкової іноземної валюти населенню.
Нагадую, наша наступна зустріч з питань монетарної політики відбудеться 13 квітня.
Дякую за увагу!