Доброго дня, шановні колеги!
Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засідання Правління з монетарної політики.
Хочу повідомити, що Правління Національного банку України продовжує пом’якшення монетарної політики. Облікову ставку вирішено знизити до 18% річних.
У квітні цього року, як і очікувалося, споживча інфляція у річному вимірі знизилася до однознакового рівня вперше за два роки. Вона становила 9.8% відсотка. Водночас у місячному вимірі вона була вищою, ніж у попередні місяці – 3.5%. Таке підвищення інфляції минулого місяця було спричинене скасуванням знижки на природний газ для населення, яка діяла до 31 березня включно. Незважаючи на це з початку року інфляція становила лише 5,1%.
Траєкторія уповільнення базової інфляції у квітні цього року також відповідала очікуванням Національного банку. Це відображало послаблення фундаментальних факторів інфляційного тиску.
Завдяки чому інфляція продовжує сповільнюватися?
Дезінфляційну тенденцію визначали помірний внутрішній споживчий попит, стримана монетарна політика, зміцнення обмінного курсу гривні в останні місяці та сприятливі фактори з боку пропозиції продовольчих товарів. Розглянемо кожний з цих чинників окремо.
По-перше, стриманий внутрішній попит. Насамперед, про нього свідчить динаміка реального ВВП у річному вимірі. У першому кварталі реальний ВВП зріс лише на 0.1%, що менше, ніж очікувалося в Національному банку.
Інше свідчення стриманого попиту – показники роздрібної торгівлі. У січні-квітні обіг роздрібної торгівлі зріс лише на 2.5% у річному вимірі. При цьому споживчі настрої населення, згідно з відповідними опитуваннями, залишаються стриманими.
Не сприяє пожвавленню попиту і динаміка реальної заробітної плати. У березні вперше за два роки вона продемонструвала зростання в річному вимірі – на 1.6%. Але в цілому в І кварталі вона, у порівнянні з минулим роком, знизилася на 6.8%. Хоча підприємства отримали додаткові фінансові ресурси після зниження відрахувань до фондів соціального страхування, підвищення заробітних плат було стриманим і не створювало інфляційного тиску.
По-друге, інфляцію стримували фактори з боку пропозиції продовольчих товарів. Зокрема, ціни на сирі продукти знижувались протягом останніх місяців. А їх приріст у річному вимірі уповільнився до 3,8%.
По-третє, уповільненню інфляції сприяло помірне зміцнення обмінного курсу гривні, яке триває з середини березня внаслідок покращення зовнішньої кон’юнктури.
Протягом останніх місяців ціни на нафту збільшилися від рівня нижче 30 дол. США за барель до майже 50 дол. СШАза барель на тлі як фундаментальних, так і тимчасових факторів. Зокрема, на фоні низьких цін відбувалося відновлення попиту з боку США, Росії, Китаю, Індії, ЄС та інших країн. Водночас низькі ціни на нафту зумовили масове припинення видобутку з нестандартних джерел. Крім того, через збройні атаки в Нігерії та Лівії відбулося скорочення нафтового виробництва, у Канаді – через пожежі, а у Кувейті – через страйки.
На фоні подорожчання нафти продовжують зростати ціни на основні товари українського експорту. Насамперед, подорожчала сталь – на 46% з початку року.
Підвищенню цін на сталь сприяло посилення попиту на неї на внутрішньому ринку Китаю, активізація будівництва в країнах Північної півкулі та антидемпінгові мита на китайську сталь в країнах ЄС та США. Зросли ціни і на залізну руду – на 17% з початку року.
Завдяки такому покращенню умов торгівлі, а також сезонному зростанню експорту, за попередніми даними, поточний рахунок платіжного балансу у квітні повернувся до профіциту. А зростання експорту товарів за вирахуванням сезонного фактору прискорилося. Це, у свою чергу, призвело до збільшення надходжень іноземної валюти в країну. Середньоденний обсяг надходжень від нерезидентів зріс із 171 млн. дол. США у січні до 231 млн. дол. США у травні.
Зростання валютної пропозиції спостерігалося і на готівковому валютному ринку. Середньоденний обсяг купленої банками готівкової валюти у квітні зріс більш ніж у 2 рази порівняно із січнем, та на 34.4% до попереднього місяця. З початку року чиста купівля валюти банками у населення становила – 1,1 млрд. доларів. Натомість середньоденні продажі банками готівкової валюти протягом поточного року залишалися майже на одному рівні. Куплену іноземну валюту банки в тому числі спрямовували на міжбанківський ринок.
Пропозиція валюти залишалася значною, навіть незважаючи на те, що у травні ми також продовжили лібералізацію антикризових адміністративних обмежень на валютному ринку. Як ви знаєте, було звільнено від обов’язкового продажу кошти, що надходять для здійснення іноземних інвестицій в Україні.
Водночас попит на валюту залишався стриманим. Енергетичний імпорт зменшився у другому кварталі завдяки накопиченню значних обсягів природного газу в підземних сховищах. А імпорт неенергетичних товарів скоротився завдяки продовженню процесів імпортозаміщення та реалізації відкладеного попиту в першому кварталі.
Нагадаю, що саме в першому кварталі імпорт суттєво підвищився внаслідок очікуваного скасування додаткового імпортного збору та початку дії економічної частини асоціації з ЄС. В очікуванні цих подій, які призвели до зниження митних ставок, і бізнес, і населення відкладали свої покупки імпортованих товарів. Після реалізації цих покупок попит зменшився.
Ключовим фактором зростання попиту на валюту були наші кроки з послаблення валютних обмежень. Насамперед, такий вплив мало скорочення строку резервування банками гривневих коштів для купівлі іноземної валюти за дорученням клієнтів з трьох днів до двох днів.
Внаслідок всіх зазначених факторів, на міжбанківському валютному ринку пропозиція валюти переважала над попитом на неї. За такої ситуації на валютному ринку Національний банк активно купував іноземну валюту для згладжування надмірних коливань курсу гривні та для поповнення міжнародних резервів. З середини березня Національний банк провів 26 валютних аукціонів, а також одну валютну інтервенцію за фіксованим курсом. У результаті, за цей період чиста купівля валюти центробанком сягнула понад 1 мільярд доларів США.
При цьому ми продовжували дотримуватися режиму гнучкого курсоутворення і не перешкоджали помірному зміцненню обмінного курсу, зумовленому фундаментальними факторами, як ми і декларували. У результаті, курс гривні до долара США зміцнився з середини березня на 5.6%.
Більш того, такі тенденції дали нам можливість продовжити поступову лібералізацію валютних обмежень. Наприклад, вчора ми вирішили ще більше скоротили строк резервування банками гривневих коштів для купівлі іноземної валюти за дорученням клієнтів – до одного дня. Це стане можливим з першого червня. Такий крок спростить процедуру купівлі іноземної валюти та сприятиме збільшенню обсягу обігових коштів бізнесу, доступних для фінансування поточної діяльності.
Також Національний банк України активізував зняття бюрократичних перешкод в діяльності учасників валютного ринку. Насамперед ми спростили порядок видачі дозвільних документів на здійснення операцій з іноземною валютою.
По-перше, відтепер клієнти уповноважених банків, які бажають здійснити валютну операцію, зможуть не подавати документи, які знаходяться у публічному доступі.
По-друге, клієнти уповноважених банків зможуть не надавати переклад SWIFT повідомлень та документів, текст яких викладено водночас і іноземною, і українською (або російською) мовами.
Також Національний банк спрощує і порядок повернення іноземних інвестицій. Раніше іноземні інвестори, які мають намір повернути інвестиційний вклад, мали подавати до уповноваженого банку виписку уповноваженого банку про фактичне надходження іноземної валюти в Україну або документи, що підтверджують формування інвестиційного вкладу за рахунок реінвестицій. Відтепер ця вимога скасовується. Спрощення порядку повернення іноземних інвестицій має водночас підвищити привабливість інвестування в українську економіку.
Що визначатиме рівень інфляції в подальшому?
Національний банк вважає досяжними цілі щодо споживчої інфляції на рівні 12% відсотків на кінець цього року і 8% (вісім) відсотків на кінець наступного року.
Нещодавно оголошені Урядом вищі темпи зростання тарифів на опалення та гарячу воду зумовлять більший внесок адміністративної складової індексу споживчих цін в поточному році. Але водночас внесок у наступному році буде менший порівняно з прогнозами Національного банку, опублікованому в Інфляційному звіті за квітень.
Підвищення адміністративно регульованих цін та тарифів в окремі місяці цього року зумовлюватиме тимчасове прискорення інфляції. Однак їх коригування до ринково-обґрунтованих рівнів не буде потребувати проведення більш жорсткої монетарної політики.
По-перше, у середньостроковій перспективі це сприятиме зниженню інфляції завдяки усуненню викривлень у процесах ціноутворення в майбутньому.
По-друге, це буде стримувати тиск на інфляцію з боку платоспроможного попиту населення на інші товари та послуги вже у цьому році.
Відповідно, через цей та інші фактори тиск внутрішнього попиту на споживчу інфляцію на прогнозному горизонті очікується незначним. Натомість, відновлення економіки переважно матиме інвестиційний характер і буде стимулюватися зовнішнім попитом.
Ключовим фактором для цінової стабільності залишається поновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Як ви знаєте, Уряд та Національний банк завершили переговори з місією МВФ на експертному рівні. Було досягнуто згоди щодо подальших напрямків проведення реформ. Наразі важливою є рішучість Уряду продовжувати нагальні для економіки країни зміни, а також їх підтримка з боку Верховної Ради.
Отже, зваживши поточні економічні умови та окреслені ризики, Правління Національного банку вирішило за можливе продовжити поступове зниження облікової ставки.
У разі подальшого зниження ризиків для цінової стабільності та уповільнення прогнозної інфляції Національний банк продовжить поступове пом’якшення монетарної політики для підтримки відновлення економічної активності.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 23 червня цього року відповідно до затвердженого графіка.
Дякую за увагу!