Доброго дня, шановні колеги!
Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засідання Правління з монетарної політики.
Хочу повідомити, що Правління Національного банку України продовжує пом’якшення монетарної політики. Сьогодні Правління вирішило знизити облікову ставку до 16.5% річних.
Таке рішення відповідає як поточним тенденціям інфляційного розвитку, так і оцінкам Національного банку щодо досягнення інфляційних цілей на поточний та наступний роки.
Визначальні поточні тенденції – це стійке зниження інфляційного тиску, покращення інфляційних очікувань та стабільна ситуація на валютному ринку.
Уже другий місяць поспіль інфляція знаходиться на однознаковому рівні. Ще рік тому вона була вищою за 60%. У травні інфляція сповільнилася до 7.5% у річному вимірі. А за перші п’ять місяців індекс споживчих цін зріс на 5.2%. Така траєкторія уповільнення інфляції цілком відповідає нашим очікуванням і цільовим показникам на кінець року.
Що зумовило таку значну та тривалу дезінфляцію?
Зниження інфляційного тиску мало фундаментальний характер, що підтверджує уповільнення базової інфляції. Цьому сприяли помірний внутрішній споживчий попит, виважена монетарна політика та зміцнення обмінного курсу гривні з середини березня. Також дезінфляційний тренд підтримувало збільшення пропозиції продовольчих товарів. Розглянемо кожний з цих чинників окремо.
По-перше, внутрішній попит залишається стриманим та не створює додаткового тиску на ціни.
Так, у І кварталі цього року при відновленні економічного зростання в річному вимірі, як і очікувалось, споживання домогосподарств було на 2.2% нижчим, ніж торік. Споживання населення стримували низькі реальні наявні доходи і стримані споживчі настрої населення, а також виважена фіскальна політика і обмежений доступ до банківських кредитів.
У ІІ кварталі поточного року, за нашими оцінками, приватне споживання залишалося слабким. Про це свідчить той факт, що у травні обіг роздрібної торгівлі знизився на 0.7% у річному вимірі.
Споживчі настрої поступово покращуються, але недостатньо для того, щоб вважати споживання населення ключовим драйвером економіки. Так, індекс споживчих настроїв за опитуваннями зріс до 50.3%. Це на 1.2 п.п. вище від квітневого показника. Водночас, цей рівень ще нижчий, ніж у середньому в першому кварталі.
Також покращення, хоча й недостатньо значні, помітні й на ринку праці. У травні цього року потреба роботодавців у нових працівниках дещо відновилася порівняно з квітнем, проте кількість вакантних посад була нижчою, ніж рік тому. Уперше за два роки через скорочення кількості зареєстрованих безробітних скоротилася кількість претендентів на одне робоче місце. Але ця кількість все ще залишається занадто високою порівняно з більш спокійними періодами для української економіки.
Водночас у ІІ кварталі економічне зростання прискорилося, за нашими оцінками. Але пожвавлення економічної активності зараз забезпечують зовнішня торгівля та інвестиційний попит. Цьому сприяють покращення ситуації на світових сировинних ринках, а також поліпшення ділових очікувань підприємств.
За попередніми результатами опитувань, у ІІ кварталі підприємства очікують на пожвавлення ділової активності протягом наступних 12 місяців.
Також зріс індекс ділових очікувань. Зараз він становить 108.5%, у І кварталі становив 98.4%. Стриманий оптимізм панує серед компаній з усіх основних галузей. Такі настрої – наслідок внутрішньої політичної стабілізації та досягнення домовленості на експертному рівні з Міжнародним валютним фондом щодо другого перегляду програми розширеного фінансування.
По-друге, фактори з боку пропозиції продовольчих товарів також стримували інфляцію. Так, овочі подешевшали на 13% за останні 12 місяців завдяки розширенню пропозиції як ранніх овочів внутрішнього виробництва, так і імпорту. Подешевшали і фрукти – на 16%.
По-третє, помірне зміцнення обмінного курсу гривні на тлі покращення ситуації на світових сировинних ринках в останні місяці теж сприяло уповільненню інфляції.
Ціни на сталь та залізну руду сьогодні на 26% та 18%, відповідно, вищі, ніж на початку року.
Але, на жаль, ціни на сталь після підвищення протягом кількох місяців знижувалися, починаючи з кінця травня. Корекція була наслідком зниження попиту на сталь на внутрішньому ринку Китаю, а також традиційного зменшення попиту на неї у літні місяці в країнах Близького Сходу та Північної Африки через Рамадан. Водночас провідні виробники, у тому числі й Україна, збільшили виробництво сталі.
Таким чином, попри корекцію цін, надходження валюти залишалися істотними.
Середньоденний обсяг надходжень від нерезидентів зріс із 191 мільйона доларів США у І кварталі до 231 мільйона доларів США у ІІ кварталі.
Зростала валютна пропозиція і на готівковому валютному ринку. З початку року чиста купівля валюти банками у населення становила 1,4 мільярда доларів.
Пропозиція валюти залишалася значною, навіть незважаючи на те, що у червні ми продовжили лібералізацію антикризових адміністративних обмежень на валютному ринку. Як ви знаєте, з 13 червня було дозволено репатріацію дивідендів, і деякі компанії вже почали користуватися цією можливістю.
Водночас попит на валюту залишався стриманим. Платежі за імпорт скорочувались після реалізації відкладеного попиту на початку року. А імпорт природного газу майже припинено у зв’язку з високими залишками після опалювального сезону. Загалом, рішення уряду щодо приведення цін на газ для населення до ринково обґрунтованого рівня вже в цьому році має стати додатковим стимулом до зниження споживання газу всередині країни, і як наслідок – зменшення потреб у його імпорті.
В результаті, дії зазначених факторів, у травні та червні пропозиція іноземної валюти продовжувала суттєво перевищувати попит. Це дозволило нам активно купувати іноземну валюту для згладжування надмірних коливань курсу гривні та для поповнення міжнародних резервів. З середини березня Національний банк провів 40 валютних аукціонів, а також одну валютну інтервенцію за фіксованим курсом.
У результаті, за цей період чиста купівля валюти центробанком сягнула майже 1,4 мільярда доларів США. А з початку року – 1,1 мільярда доларів США.
При цьому ми продовжували дотримуватися режиму гнучкого курсоутворення і не перешкоджали помірному зміцненню обмінного курсу, зумовленому фундаментальними факторами, як ми і декларували. У результаті, курс гривні до долара США з середини березня зміцнився на 7.4%.
Така динаміка обмінного курсу разом зі стійким уповільненням інфляції спричинила суттєве зниження інфляційних очікувань населення та бізнесу. Це посилить контрольованість цінових процесів у майбутньому.
Що визначатиме рівень інфляції в подальшому?
Національний банк вважає досяжними цілі щодо споживчої інфляції на рівні 12% на кінець поточного року і 8% на кінець наступного року.
Хоча сьогодні інфляція у річному вимірі і знаходиться на однознаковому рівні, ми очікуємо, що у другій половині цього року вона наблизиться до цільового рівня. Це відбудеться насамперед за рахунок відображення в статистиці підвищення тарифів на комунальні послуги. Але це вже передбачено в поточних прогнозах Національного банку, тому не буде потребувати реакції з боку монетарної політики.
Водночас, тиск з боку внутрішнього попиту на споживчу інфляцію очікується незначним, як і раніше. Серед інших факторів, які підтримають стриману цінову динаміку, – покращення перспектив врожаю зернових внаслідок сприятливих погодних умов. Зокрема, у нашому квітневому макроекономічному прогнозі ми припускали врожай зернових на рівні 58 мільйонів тонн. Наразі прогнози цього показника опитаних експертів підвищились до 60-61 мільйона тонн.
Також були переглянуті в бік підвищення прогнози щодо врожаю соняшника, цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур.
Це не тільки сприятиме формуванню нижчих цін на продовольчі товари на внутрішньому ринку, а й покращить перспективи стану зовнішньої торгівлі і, відповідно, валютного ринку.
Також на стан валютного ринку буде впливати ситуація на світових сировинних ринках. Репатріація дивідендів, яка розпочалася з 13 червня цього року, не матиме значного дестабілізуючого впливу на валютний ринок. Запропонований механізм виплати дивідендів за кордон передбачає, що пропозиція на валютному ринку буде достатньою для задоволення цих потреб.
Ключовим фактором для досягнення цінової стабільності в середньостроковій перспективі є завершення другого перегляду програми співробітництва з МВФ. Відповідно, важливо, Уряд продовжував нагальні реформи, а Верховна Рада їх підтримала.
Отже, зваживши поточні економічні умови та окреслені ризики, Правління Національного банку вирішило за можливе продовжити поступове зниження облікової ставки.
Національний банк продовжить пом’якшення монетарної політики для підтримки відновлення економічної активності, якщо це не буде суперечити досягненню цілей щодо інфляції. Поступове та стримане пом’якшення монетарних умов додасть економіці стимулу, оскільки зниження процентних ставок стимулюватиме відновлення попиту на кредити. Але водночас наше рішення убезпечить інфляцію від тиску внутрішнього попиту, оскільки завдяки збереженню помірно високих реальних процентних ставок населення спрямує кошти на депозити у національний валюті.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 28 липня цього року відповідно до затвердженого графіка.
Дякую за увагу!