Доброго дня, шановні колеги!
Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засідання Правління з монетарної політики.
Хочу повідомити, що Правління Національного банку України продовжує пом’якшення монетарної політики і сьогодні вирішило знизити облікову ставку до 15.5% річних.
Таке рішення стало можливим завдяки зниженню ризиків для цінової стабільності. Це узгоджується з досягненням інфляційних цілей на поточний та наступний роки.
Сьогодні ми маємо стійке зниження інфляційного тиску, покращення інфляційних очікувань та стабільну ситуацію на валютному ринку.
Третій місяць поспіль інфляція знаходиться на однознаковому рівні. У червні вона сповільнилася до 6.9% у річному вимірі. А за перше півріччя індекс споживчих цін зріс на 4.9%. Така траєкторія уповільнення інфляції була навіть більш стрімкою, ніж ми очікували.
За рахунок чого інфляція так швидко знижувалася?
Зниженню інфляції сприяли низький сукупний попит, поступове зміцнення обмінного курсу гривні та висока пропозиція продовольчих товарів. Розглянемо кожний з цих чинників.
По-перше, споживчий попит, як і раніше, не тиснув на цінові показники. За нашими оцінками, у другому кварталі зростання реального ВВП в річному вимірі було більш швидким, ніж у першому кварталі, однак менш суттєвим, ніж очікувалося раніше.
Про слабке приватне споживання свідчить той факт, що за перше півріччя обіг роздрібної торгівлі виріс лише на 2.3% порівняно з першим півріччям минулого року.
Ситуація на ринку праці поступово покращується, але все ще недостатньо суттєво для стимулювання споживання. Реальна заробітна плата відновила зростання в річному вимірі. Однак, споживчий попит, як і раніше, не створював додаткового тиску на інфляцію.
По-друге, висока пропозиція продуктів харчування спричинила їх здешевлення в першому півріччі. Завдяки як сезонному розширенню внутрішнього виробництва, так і імпорту подешевшали окремі виді овочів. Також сезонно знизилися ціни на фрукти, цукор, молоко та молочні продукти.
По-третє, зовнішньоекономічна кон’юнктура залишалася сприятливою для українських експортерів, а отже, і для валютного ринку. Зокрема, світові ціни на сталь у другому кварталі продемонстрували стрімке зростання, повністю компенсувавши глибоке падіння в першому кварталі.
І хоча з другої половини травня ціни на сталь відкоригувалися, вони сьогодні на 30% вищі ніж на початку року.
Сприятливою була ситуація і для інших видів сировини, які експортує Україна. Так, залізна руда подорожчала на 35%, кукурудза - 10%, ячмінь – 22%.
Зростала валютна пропозиція і на готівковому валютному ринку. З початку року чиста купівля валюти банками у населення становила 1,6 млрд. дол.США.
В цілому обсяги готівкової валюти поза банками знизилися на 547 млн. дол. США у червні, а загалом за півроку – на 2,5 млрд. дол. США за півроку.
Це зумовлювало домінування пропозиції над попитом на іноземну валюту на внутрішньому ринку. За таких умов Національний банк продовжував купівлю іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів. З початку року Національний банк провів 71 валютний аукціон, а також одну валютну інтервенцію за фіксованим курсом. У результаті, за цей період чиста купівля валюти центробанком сягнула понад 1,4 млрд. доларів США.
Водночас ми продовжували дотримуватися режиму гнучкого курсоутворення і не перешкоджали помірному зміцненню обмінного курсу, зумовленому фундаментальними факторами, як ми і декларували. У результаті, курс гривні до долара США з середини березня зміцнився на 7.4%.
Проведена у червні лібералізація адміністративних обмежень, як і очікувалося, мала контрольовані наслідки, та не призводила до дестабілізації валютного ринку. Зокрема, дозвіл на репатріацію дивідендів не створив додаткового тиску на валютному ринку. Обсяг валюти, купленої для репатріації дивідендів, становив близько 100 млн. дол. США. Це було нижче від заявленого і становило несуттєву частку попиту на валюту. Це пов’язано, по-перше, з небажанням бізнесу відволікати кошти від операційної діяльності і, по-друге, з більш привабливими для них високими ставками за депозитами в гривні.
Як ми і прогнозували, попит на валюту для виплати дивідендів був компенсований за рахунок експортних надходжень унаслідок сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків. Більш того, з початку дії дозволу Національний банк придбав на міжбанківському ринку 476 млн. доларів США, а гривня продовжувала поступово зміцнюватися.
Загалом ці чинники зумовили більш стрімке, ніж ми очікували, зниження темпів зростання базової інфляції, компенсували внесок з боку адміністративно регульованих цін та тарифів, а також цін на паливо.
Уповільнення фактичної інфляції разом зі зміцненням обмінного курсу також забезпечило підґрунтя для подальшого покращення інфляційних очікувань населення, бізнесу та експертного середовища.
За таких умов ми зберегли незмінним прогноз споживчої інфляції на рівні цільових орієнтирів: 12% – на поточний рік та 8% – на наступний рік.
Хоча зараз споживча інфляція знаходиться на значно меншому рівні, ніж 12%, ми очікуємо, що у другому півріччі вона наблизиться до цільового рівня. Головним чином – у результаті відображення в статистиці підвищення тарифів на комунальні послуги. Наш поточний прогноз враховує анонсовані підвищення цін на холодну воду в серпні та на електроенергію у вересні, зміни тарифів опалення та гаряче водопостачання, відсутність знижок на природний газ в опалювальний сезон.
Водночас швидше сповільнюватиметься інфляція за іншими компонентами споживчого кошика - базової інфляції та сирих продуктів. Це пов’язане з факторами пропозиції, уповільненням імпортованої інфляції в умовах низької волатильності обмінного курсу та поліпшенням інфляційних очікувань. У результаті, на кінець року ми очікуємо, що базова інфляція, яка відображає фундаментальні цінові тенденції, знизиться на кінець року до 5,5%.
У середньостроковому періоді очікується досягнення базовою інфляцією рівня 5%.
Національний банк також зберіг прогноз темпів зростання реального ВВП на рівні 1.1% у поточному році та 3.0% у наступному році. Незмінність прогнозу зумовлена взаємно збалансованим впливом різноспрямованих чинників.
У ІІ півріччі ми очікуємо, що приватне споживання дещо збільшиться. Його буде стимулювати стрімке зниження інфляції та послаблення девальваційних очікувань. Проте, зростання цього року буде помірним, оскільки його будуть стримувати суттєве підвищення тарифів на комунальні послуги та поміркована фіскальна політика. У наступні роки темпи зростання приватного споживання прискориться внаслідок реалізації відкладеного попиту, зростання доходів населення та за рахунок очікуваного відновлення кредитування.
Інвестиційна активність буде відновлюватися швидшими темпами порівняно з попереднім прогнозом. Необхідність переорієнтуватися на європейські ринки спонукатиме експортерів до інвестування, а кращі умови торгівлі забезпечать їм фінансові можливості для цього. Одночасно зростання світових цін на енергоносії в умовах дії економічно обґрунтованих тарифів на теплопостачання та природній газ будуть стимулювати впровадження енергоощадних технологій.
Водночас ми покращили прогноз для поточного рахунку платіжного балансу. Прогноз дефіциту поточного рахунку у цьому році знижено з 2.3 млрд. доларів США до 1.8 млрд. доларів США. Завдяки покращенню умов торгівлі та очікуваному збільшенню врожаю зернових падіння обсягів експорту, за нашими оцінками, знизиться у поточному році до 2%. Більш суттєве відновлення експорту буде стримувати введення Росією з 1 липня додаткових обмежень на транзит товарів до Казахстану та Киргизстану.
Однак, з урахуванням тенденції до скорочення обсягів торгівлі з Росією та іншими країнами СНД в останні роки, ефект від цих обмежень буде набагато нижчий ніж від попередніх.
Переглянути прогноз поточного рахунку нас також змусили очікування, що обсяг імпорту природного газу зменшиться, а обсяг приватних грошових переказів в Україну зросте.
Ми також не очікуємо значного розширення дефіциту поточного рахунку в наступні роки.
Джерелами фінансування дефіциту поточного рахунку будуть насамперед надходження від МВФ за програмою EFF та інших офіційних кредиторів, а також привлив інвестиційного та боргового капіталу. Саме вони дадуть нам можливість продовжити накопичення міжнародних резервів – до 17 млрд. доларів США на кінець цього року та 23,5 млрд. доларів США на кінець наступного року.
Ризики для подальшої динаміки інфляції на поточний рік знизилися порівняно з попереднім прогнозом. У результаті, рівень споживчої інфляції на кінець року може виявитися нижчим від 12%. Нижча інфляція в цьому році може стати результатом дії як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Серед них – більш суттєві ефекти з боку слабкого споживчого попиту та надлишку пропозиції у зв’язку з високим врожаєм зернових та інших культур, а також кращі зовнішні умови.
У середньостроковій перспективі ключовими факторами для зниження інфляції залишаються відновлення співробітництва з МВФ, відсутність негативних шоків на зовнішніх ринках та ескалації бойових дій на сході України, і як наслідок – подальше покращення інфляційних очікувань.
У разі реалізації базового макроекономічного сценарію та, відповідно, подальшого зниження ризиків для цінової стабільності Національний банк продовжить пом’якшувати монетарну політику. Це буде сприяти поступовому зниженню вартості кредитних ресурсів та прискоренню темпів економічного зростання.
Звертаю вашу увагу, що більш докладну інформацію про наші нові макроекономічні прогнози ви зможете дізнатися з Інфляційного звіту, який буде опубліковано 04 серпня.
Водночас Правління Національного банку вважає, що поточні економічні умови та баланс ризиків дозволяють продовжити не лише пом’якшення монетарної політики, а і зробити чергові кроки на шляху поступової лібералізації валютного ринку.
Цього разу ми плануємо подовжити граничний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 90 днів до 120 днів.
Також ми змінюємо умови для здійснення платежів за імпортними контрактами клієнтів. Досі банки мали використовувати виключно акредитивну форму розрахунків, якщо сума контракту перевищувала 500 тис. дол. США. Відтепер така вимога розповсюджуватиметься лише на контракти вартістю понад 1 млн. дол. США.
Такі рішення демонструють незмінність нашого курсу на валютну лібералізацію та є важливим кроком на шляху до вільного валютного ринку та безперешкодного руху капіталу.
Українській бізнес сподівався на ці рішення. Як наслідок, вітчизняні виробники зможуть активізувати зовнішньоекономічну діяльність, а ми водночас збережемо стабільність на валютному ринку.
На цих позитивних новинах завершуємо сьогоднішню зустріч.
Наступне засідання Правління з питань монетарної політики відбудеться 15 вересня цього року відповідно до затвердженого графіка.
Дякую за увагу!