Доброго дня, шановні колеги!
Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засідання Правління з питань монетарної політики. Хочу повідомити, що Правління Національного банку України продовжує дотримуватися стриманої монетарної політики. Ми вирішили зберегти облікову ставку на рівні у 22% річних.
Це має запобігти несприятливому впливу наявної внутрішньої політичної нестабільності та турбулентності на світових ринках на українську економіку. І, як наслідок, це дозволить досягти цілей зі зниження споживчої інфляції до 12% на кінець цього року і 8% на кінець наступного року.
Як ми бачимо, інфляція продовжує уповільнюватися. У січні поточного року вона становила 0.9%. Такі результати були близькими до прогнозів Національного банку на цей місяць. І вони відповідали очікуваній траєкторії уповільнення інфляції до 12% на кінець 2016 року. Тривало і зниження базової інфляції, яка була нульовою за результатами січня. У лютому за попередніми оцінками на основі щодекадного моніторингу динаміки цін інфляція також була низькою.
Чому уповільнюється інфляція в останні місяці?
Завдяки збереженню стриманої монетарної політики НБУ та слабкому внутрішньому попиту.
Посилення тиску на ціни з боку внутрішнього попиту не відбулося, навіть незважаючи на значний обсяг соціальних виплат у грудні минулого року. Варто відзначити, що збільшення обсягів виплат у грудні мало тимчасовий ефект на динаміку валютного ринку. І, як наслідок, незначний вплив на інфляційні процеси. Споживчий попит, який тимчасово зріс завдяки виплатам, здебільшого був задоволений за рахунок товарів внутрішнього виробництва, які не могли бути експортовані внаслідок торгівельних обмежень. Мова йде про ускладнення поставок нашої продукції, насамперед продовольчих товарів, до Росії та територією Росії до країн Азії.
Також апетити споживачів частково задовольнила імпортна продукція. На початку року її пропозиція зросла внаслідок скасування додаткового імпортного збору та зниження мит на імпорт товарів з ЄС. Не варто забувати й про девальвацію валют країн-торгівельних партнерів. Завдяки їй імпортна продукція з цих країн подешевшала. Також позитивний вплив на насичення вітчизняного ринку мали обмеження з боку Росії на імпорт турецьких фруктів і овочів, частина яких була перенаправлена в Україну.
У таких умовах посилення напруги на валютному ринку, яке спостерігалося у січні-лютому 2016 року, не мало суттєвого відображення на рівні інфляції.
У перші 2 місяці року українська економіка зіткнулася з тиском з боку низки чинників. Серед них були як ситуативні, так і фундаментальні довгострокові фактори, які ми неодноразово озвучували.
Частину цих факторів ми очікували заздалегідь. Мова йде про падіння цін на світових сировинних ринках, девальвацію валют країн–торговельних партнерів, обмеження на експорт та транзит з боку Росії. Також ми очікували на сезонне скорочення ділової активності, скасування додаткового імпортного збору та зниження імпортних мит на товари з ЄС.
Ці фактори сприяли реалізації відкладеного попиту, що накопичився ще в попередньому році. Наведу один приклад. Імпорт продукції машинобудування в січні збільшився на 6.3% порівняно з минулорічним січневим показником. У випадку легкових машин темп приросту був ще більш разючим – 20%. Тоді як за весь минулий рік імпорт продукції машинобудування скоротився на 31.4%, а легкових автомобілів 32.5%. Тобто імпортери відкладали свої покупки на початок цього року, очікуючи на зниження митних зборів.
Але до цих факторів додались і неочікувані. Перш за все, мова йде про посилення політичної нестабільності та відповідну затримку з відновленням співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими офіційними партнерами. Зрозуміло, що на такому фоні девальваційні очікування посилились у бізнесу, інвесторів та простих громадян.
У цих умовах, розуміючи всю важливість обмінного курсу для цінової та фінансової стабільності, Національний банк спрямував дії на згладжування надмірних коливань курсу. Ці дії не мали на меті запобігти змінам курсу гривні, спричиненими фундаментальними ринковими чинниками.
Ми вже неодноразово наголошували на тому, що наша політика не спрямована на досягнення певного рівня обмінного курсу чи захист певного його коридору. І якщо фундаментальні фактори зумовлюють тиск на послаблення чи посилення курсу, то курс має рухатись у відповідному напрямку. Такі його рухи мають забезпечити механізм пристосування економіки до нових внутрішніх і зовнішніх умов. Так, девальвація гривні має допомогти вітчизняним виробникам у конкурентній боротьбі на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Натомість, наші дії мають на меті згладжування коливань курсу, викликаних ситуативними факторами.
Керуючись такими міркуваннями, Національний банк провів в січні-лютому 2016 року НБУ 16 валютних аукціонів, під час яких чистий продаж валюти становив 233 млн дол. США. З них 13 – з продажу, під час яких Національний банк продав 298.8 млн дол. США.
Такий підхід приніс результати: повторення минулорічних різких стрибків курсу вдалося уникнути. На поточному тижні курс зміцнився до 26.50-26.80 гривень за долар. Більш того, сьогодні курс знаходиться на рівні 26.20 гривень за долар. Завдяки цьому Національний банк провів аукціон з купівлі валюти, під час якого придбав 30 млн дол. США із курсом відсікання 26.29 гривень за долар..
Звичайно, ціни на імпортні та вітчизняні товари поступово будуть пристосовуватись до нових рівнів обмінного курсу. Але в цьому році перенесення змін обмінного курсу на інфляцію є значно нижчим, ніж рік тому. Насамперед завдяки тому, що коливання є незначними і згладженими порівняно з минулорічними. Крім того, стриманий характер сукупного попиту та значна пропозиція на ринку як вітчизняних, так і імпортованих товарів забезпечують умови для нижчого ефекту перенесення девальвації в інфляцію.
Тому Національний банк вважає актуальним поточний прогноз споживчої інфляції на рівні 12% на кінець 2016 року і 8% на кінець 2017 року.
Відповідно, залишаються досяжними задекларовані Національним банком цілі щодо інфляції на середньострокову перспективу.
У нас часто питають: яким чином інфляція знизиться з 43.3% на кінець 2015 року до 12% на кінець 2016-го?
Як і раніше ми вважаємо, що подальшому зниженню інфляції в поточному році сприятиме, в першу чергу, слабкість сукупного попиту
Серед інших факторів, які підтримують тренд на уповільнення інфляції – збереження низьких світових цін на енергоресурси та продовольство. Наші очікування щодо їх впливу залишились незмінними з нашої попередньої зустрічі за результатами монетарного рішення.
Окремо варто відзначити вплив фіскальної політики. За нашими очікуваннями, її виваженість сприятиме досягненню Національним банком цілей щодо інфляції. Ми не повернемося в цьому році до фіскального домінування. Про це свідчить низка показників.
Зокрема, суттєве зростання бюджетних доходів у січні та динаміка коштів на єдиному казначейському рахунку в лютому. Крім того, відсутність потреби НАК "Нафтогаз" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у додатковому фінансуванні.
Водночас більш стрімке зниження інфляції буде обмежене підвищенням адміністративно-регульованих тарифів і цін. Наразі вся інформація про заплановане підвищення тарифів на газ, електроенергію, тепло та інші житлово-комунальні послуги повністю збігається з нашими припущеннями, закладеними в прогноз інфляції цього року.
Чому за таких умов ми залишаємо облікову ставку незмінною?
Національний банк бачить ризики, реалізація яких може стати на заваді втіленню нашого інфляційного прогнозу та, відповідно, досягненню інфляційної цілі в поточному році. До них належать як зовнішні, так і внутрішні фактори, які визначають стан платіжного балансу, динаміку обмінного курсу гривні та інфляційні очікування бізнесу та населення.
По-перше, залишається ризик подальшого падіння цін на товари українського експорту. На початку року ціни на експорт українського металу виявилися дещо нижчими, ніж закладалося у наш прогноз.
Зараз ми бачимо певну корекцію світових цін на метали, зокрема в Китаї. Але залишаються ризики, що українські виробники будуть не в змозі підвищувати свої ціни, оскільки в цьому випадку можуть втратити частку на зовнішніх ринках.
По-друге, повільна переорієнтація українських експортерів на нові ринки збуту та освоєння ними нових транспортних маршрутів доставки продукції. Як ми вже зазначали, загальний ефект для торгового балансу від подальшого погіршення торговельних відносин з РФ оцінювався на рівні близько мінус 1.1 млрд. дол. США. Це і зумовлювало левову частку очікуваного нами в цьому році дефіциту поточного рахунку на рівні 2.5 млрд дол. США. Але ці прогнози враховували переорієнтацію на інші ринки та інші шляхи доставки товарів
Більша частина цих ефектів реалізовувалася саме на початку року. Зокрема, уже в січні лише з цих причин, за нашими оцінками, Україна недорахувалася експорту до країн СНД та Росії приблизно на 200 млн дол. США. Але водночас переорієнтація українських експортерів на нові ринки та прокладання ними нових маршрутів відбувається, на жаль, недостатньо швидко.
Нарешті, зараз ми побачили обнадійливі сигнали – знову відкрилася можливість транзиту українських товарів до країн Середньої Азії через територію РФ автомобільним транспортом. Будемо сподіватися, що така ситуація збережеться і надалі.
І, по-третє, посилилися ризики, пов’язані з внутрішньою політичною нестабільністю, зволіканням із відновленням співпраці з Міжнародним валютним фондом та відповідним надходженням офіційного фінансування. Зокрема, як ми неодноразово наголошували, співробітництво з МВФ є не лише джерелом збільшення міжнародних резервів України. Насамперед, це є запорукою проведення масштабних реформ та позитивним сигналом для зовнішніх партнерів та інвесторів України. Натомість, відновлення співпраці з МВФ неможливо без налагодження політичної стабільності в країні.
Реалізація цих ризиків може негативно позначитися як на інфляційних очікуваннях, так і на платіжному балансі. А як наслідок, на можливості НБУ забезпечити зниження інфляції до 12% у цьому році. Тому ми вважаємо за доцільне зберегти поточні монетарні умови.
У подальшому Національний банк має наміри поступово пом’якшувати монетарну політику в разі зниження інфляційних ризиків. Насамперед, за умови відновлення політичної стабільності та співпраці з МВФ, а також у випадку покращення перспектив для вітчизняного експорту.
Натомість, у випадку реалізації окреслених ризиків Національний банк буде змушений залишити монетарну політику стриманою на більш тривалий період для досягнення своїх інфляційних цілей.
Ще одне питання, яке сьогодні розглянуло Правління, - валютне регулювання.
Як ви знаєте, завтра завершується дія чинної постанови про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках. Національний банк прийняв рішення продовжити поступову лібералізації чинних адміністративних обмежень, які діють на валютному ринку. Таке рішення ґрунтується на сигналах, які свідчать про поступове відновлення довіри до банківського сектору та стабілізацію валютного ринку.
По-перше, ми бачимо впевнене зростання обсягу депозитів домогосподарств в національній валюті. У другому півріччі минулого року їх приріст у платоспроможних банках становив 22.7 млрд грн. Ця тенденція зберіглася і в поточному році.
По-друге, населення проводжує продавати більше валюти банкам, ніж купує в них. У 2015 році чиста купівля валюти банками у населення становила близько 1.5 млрд дол. США. У січні-лютому 2016 року населення також продало банкам на 261 млн дол. США більше, ніж купило в них.
По-третє, про наявність валютної ліквідності у банків свідчить попит банків на валютні державні облігації, які розміщує Міністерство фінансів. Лише з початку поточного року Міністерство фінансів розмістило ОВДП, деноміновані у доларах США, на суму 917 млн дол. США.
Взявши це до уваги, Національний банк з 5 березня збільшує обсяг видачі готівки в іноземній валюті та банківських металах з рахунків клієнтів банків з 20 тис. до 50 тис. грн. на добу. А в національній валюті – з 300 000 до 500 000 на добу. Крім того, підвищується максимальна сума продажу готівкової іноземної валюти з 3 тис. до 6 тис. гривень в еквіваленті.
Таким чином, ви можете пересвідчитися, що ми залишаємося послідовними у своїх намірах проводити лібералізацію валютного регулювання. Ми стали на цей шлях восени після завершення реструктуризації державного боргу, на фоні зростання міжнародних резервів та фіналізації процесу очищення банківського сектору. Зараз ми продовжуємо пом’якшувати обмеження, оскільки в нас з’являються належні передумови.
Нагадаю, наша наступна зустріч з питань монетарної політики відбудеться 21 квітня 2016 року відповідно до затвердженого графіка.
Дякую за увагу!