Доброго дня, шановні колеги!
Радий вас вітати на воркшопі, присвяченому монетарній політиці в країнах з ринками, що розвиваються.
Щороку цей захід збирає провідних експертів з центральних банків, міжнародних фінансових організацій та дослідницьких центрів. Цього року в нас є можливість вкотре у фаховому колі обговорити найактуальніші виклики та знайти шляхи для подальшої реакції на них з боку нашої політики.
Тема цьогорічного воркшопу є надзвичайно актуальною та водночас складною – розроблення інтегрованих і комплексних рішень. Нам потрібно навчитися не лише якісно реагувати на умови, що швидко змінюються, а й ефективно ними управляти.
Нині світ уже не такий, яким він був ще кілька років тому. Ймовірно, завтра він знову стане інакшим. Однак це не знімає з нас зобов’язання виконувати свій мандат. Навпаки, його виконання стає дедалі важливішим, адже іншим завданням центральних банків є зменшення невизначеності.
Точкою відліку нової реальності стало повномасштабне вторгнення росії в Україну, яке є не лише викликом для нашої країни, а і тригером масштабних змін у глобальних соціально-економічних відносинах. Наслідки російської агресії відчуваються далеко за межами України: перебої у глобальних ланцюгах постачання, енергетичні кризи, санкційна політика та значна невизначеність — усе це формує нову економічну реальність.
Для України війна стала також викликом, який спонукає нас до швидких і сміливих рішень. Я неодноразово казав, що у світі немає такого підручника, який би відповідав на запитання «як проводити монетарну політику, якщо на твою державу напала країна зі значно більшою економікою?». Фактично ми пишемо цей підручник зараз своїми діями, протидіючи інфляційному та девальваційному тиску в умовах зменшення інвестиційної активності, безпрецедентної міграції та структурних змін в економіці через наслідки війни.
Водночас сьогодні з викликами та наслідками невизначеності так чи інакше стикаються всі країни, зокрема і з ринками, що розвиваються. А тому завдання віднайти баланс між короткостроковими антикризовими заходами й стратегічними цілями є актуальним для кожного з нас.
Мета нашого воркшопу – обговорити інтегровані рішення, що враховують комплексний характер сучасних викликів.
Тож на початку я хотів би окреслити три ключові виклики, які постають перед центральними банками.
Перший виклик – високий рівень невизначеності. Війна росії проти України, нестабільна геополітична ситуація та глобальні економічні шоки зумовлюють стрімкі коливання цін на енергоносії, порушення ланцюгів постачання, тиск на валютному ринку та значну рухливість потоків капіталу. Усе це потребує від центральних банків не лише ефективного реагування, але й стратегічного мислення.
Другий виклик – тиск на фінансові системи. Зростання боргового навантаження, посилення ризиків для банківської системи та відплив капіталу. Це основні загрози для країн з ринками, що розвиваються. Тому монетарна політика має залишатися гнучкою, але водночас незмінно спрямовуватися на збереження довіри бізнесу та населення.
Третій виклик – обмежена ефективність традиційних інструментів політики. Наші традиційні підходи до здійснення політики є недостатніми для подолання безпрецедентних викликів сьогодення. Особливо це проявляється в умовах реалізації великих шоків з боку пропозиції, на які монетарна політика має обмежений вплив.
Водночас країни з ринками, що розвиваються, є особливо залежними від політики розвинених країн. Це створює ще більші перепони для проведення ефективної незалежної монетарної політики, спрямованої на забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності.
Якою має бути наша відповідь на ці виклики?
Ми в НБУ не маємо універсального рецепту. Водночас нам є чим поділитися. У загальних рисах окреслю ті етапи, через які пройшла монетарна політика України в умовах повномасштабної війни. Сподіваюся, вони стануть важливим елементом дискусій та зможуть вас надихнути.
У перші місяці повномасштабного вторгнення росії Національний банк України був змушений ухвалювати жорсткі антикризові заходи. Фіксація обмінного курсу, валютні обмеження, фінансування уряду – все заради мінімізації паніки та утримання економіки на плаву.
Проте НБУ одразу усвідомлював, що такі заходи не можуть бути довгостроковим рішенням. Тож щойно склалися передумови, Національний банк розпочав рух до відновлення більш збалансованої та прогнозованої політики. Спочатку ми запровадили комплекс заходів для посилення дієвості облікової ставки, попрацювавши з нормативами обов’язкового резервування та операційним дизайном процентної політики.
Далі в міру формування передумов ми перейшли до керованої гнучкості курсу. І нарешті, у 2024 році нам вдалося впровадити проміжний монетарний режим – гнучке інфляційне таргетування.
Цей режим передбачає, що НБУ спрямовує свою політику на приведення інфляції до точкової цілі 5% на подовженому горизонті політики – до трьох років. Таргетування інфляції зменшує невизначеність, водночас гнучкість дає змогу враховувати поточні економічні умови, зокрема структурні шоки, спричинені війною.
Гнучке інфляційне таргетування має виразні риси.
По-перше, ми зберігаємо фокус на довгострокових цілях. Навіть у кризових умовах ми дотримуємося інфляційних орієнтирів, що створює основу для поступового повернення до класичного інфляційного таргетування.
По-друге, наша монетарна політика адаптується до поточних умов. За перехідного режиму ми маємо ширший горизонт монетарної політики. Це дає нам змогу швидко адаптуватися та реагувати на нові шоки, як енергетичні кризи чи перебої в ланцюгах постачання.
По-третє, гнучке таргетування інфляції передбачає поєднання інструментів. Крім процентної політики, ми і надалі активно присутні на валютному ринку та застосовуємо адміністративні обмеження на рух капіталу. Проте за формування передумов ми продовжуємо рух до більш ринкових механізмів.
Цьому аспекту сьогодні буде приділено особливу увагу, адже поєднання інструментів політики не є унікальною особливістю України та все частіше застосовується іншими малими відкритими економіками. Власне, пошук ефективного балансу між інструментами, зокрема на основі розширеного макроекономічного аналізу, – це основне завдання цього воршкошпу.
Четвертою важливою рисою гнучкого монетарного режиму є високий рівень взаємодії між фіскальною та монетарною владою. Національний банк тісно співпрацює з урядом, зокрема з питань залучення зовнішнього фінансування та запровадження реформ в Україні. Водночас ця співпраця передбачає повагу до мандата та незалежності кожної з інституцій.
І, по-п’яте, НБУ залишається прозорим та активно комунікує з усіма цільовими аудиторіями. Ми відкрито пояснюємо наші рішення, щоб уникнути непорозумінь серед учасників ринку, експертів, представників влади, інвесторів та громадськості для збереження довіри – основного якоря для ефективної політики.
Завдяки такому підходу, попри масштабні виклики, Україна зберігає макрофінансову стабільність і водночас створює умови для економічного відновлення.
Крім внутрішньої трансформації, важливою складовою стійкості є всебічна співпраця з міжнародними партнерами.
Для України співпраця стала невід’ємним елементом макрофінансової стабільності. І тут я хочу вкотре скористатися можливістю та подякувати нашим партнерам за надану допомогу: експертну, фінансову, військову, гуманітарну. За посилення санкційного тиску та подальший поступ у наданні Україні коштів від знерухомлених активів рф.
Безпрецедентна підтримка з боку Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського Союзу та США дала змогу Україні не лише протистояти наслідкам війни, але й дивитися вперед та планувати довгострокове відновлення. Водночас повномасштабна війна триває, вже більше 1000 днів. Сьогодні 1015 день повномасштабної війни, і така підтримка для нас насправді є безцінною.
Також ми активно обмінюємося досвідом із колегами з інших країн, зокрема в межах таких заходів, як сьогоднішній воркшоп. Обмін знаннями – це теж потужний ресурс, як засвідчив наш досвід.
НБУ з перших годин повномасштабного вторгнення отримав надпотужну підтримку з боку центробанків, міжнародних організацій та інститутів. Ми скористалися цією допомогою сповна. І тепер, коли ми перебуваємо на шляху до відновлення, раді ділитися нашою експертизою з вами та водночас продовжувати вдосконалювати свої підходи.
Попри те, що виклики, які стоять перед нами, можуть різнитися, ми з вами маємо спільну мету – створення стійкої економіки, здатної забезпечувати впевнений розвиток країн.
І на моє переконання, інтегровані підходи, обмін досвідом і міжнародна співпраця є ключовими елементами успіху.
Сьогодні ми матимемо нагоду заслухати найсучасніші дослідження, що розкривають такі теми, як валютні інтервенції, обмеження на рух капіталу, міжнародні резерви, а також взаємодія фіскальної та монетарної політики.
Матимемо честь почути доповідь провідних економістів з МВФ Єспера Лінде та Марчіна Коласи про інтегрований підхід до здійснення політики. Впевнений, що їхній виступ створить фундамент для плідних дискусій про практичні аспекти комбінованого підходу.
Ще однією родзинкою сьогоднішнього воркшопу буде презентація розширеної Квартальної прогнозної моделі МВФ. Після цієї презентації проведемо дискусійну панель з провідними експертами галузі під головуванням Натана Епcтайна з Міжнародного валютного фонду щодо особливостей упровадження інтегрованого підходу в наших основних макромоделях. Це для нас має великий практичний аспект, оскільки ми тісно працюємо з командою МВФ над удосконаленням власного модельного інструментарію.
Дякую вам за увагу та бажаю продуктивних дискусій! Сподіваюся, що сьогоднішній захід стане для нас усіх джерелом нових ідей і нових рішень.