Перейти до вмісту
Виступ Голови Національного банку Кирила Шевченка під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Виступ Голови Національного банку Кирила Шевченка під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних. З одного боку, це не змінює стимулюючий характер монетарної політики, що є важливим для відновлення економіки, а з іншого – й надалі сприятиме збереженню помірних темпів інфляції.

Якою була динаміка цін протягом останніх місяців?

Інфляція суттєво прискорилася, наблизившись до нижньої межі цільового діапазону 5%+/-1 в.п. У листопаді споживчі ціни зросли на 3,8% у річному вимірі. У місячному вимірі зростання індексу також було відчутним – на 1,3%. Такий приріст був дещо вищим, ніж очікував Національний банк. Значний внесок мало збільшення вартості природного газу на європейському ринку, що позначилося на внутрішніх цінах на газ, опалення та гарячу воду. Крім того, стрімко підвищилися ціни на окремі продукти харчування внаслідок гіршого врожаю та пов’язаного з ним зростання світових цін. 

Жвавий споживчий попит також підтримував зростання цін протягом останніх місяців. Підвищення доходів та погіршення очікувань, у тому числі через невизначеність щодо карантину, спонукали громадян до активніших витрат. Про це свідчило зростання роздрібного товарообороту. Це також сприяло активному відновленню економіки у другому півріччі. Вплив "карантину вихідного дня", за нашими оцінками, був порівняно незначним, хоча й призвів до погіршення настроїв бізнесу та споживачів.

Як будуть зростати ціни надалі?

Національний банк і надалі очікує помірне зростання інфляції з поверненням до кінця року в цільовий діапазон 5%+/-1 в.п.

Надалі з огляду на низьку базу порівняння очікується подальше зростання споживчих цін у наступні місяці.

Анонсовані урядом карантинні обмеження на січень 2021 року, за нашими оцінками, несуттєво впливатимуть на економічну активність, споживчий попит і відповідно на інфляцію. Водночас збалансована монетарна та фіскальна політики сприятимуть не тільки поверненню до економічного зростання, але й збереженню помірних темпів інфляції й надалі.

На чому базується рішення НБУ щодо облікової ставки?

Основним припущенням, яке Правління Національного банку бере до уваги, залишається продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Співпраця з Фондом залишається фундаментом для відновлення української економіки. Фінансування від МВФ та інших міжнародних партнерів є критично важливим для здійснення запланованих бюджетних видатків. Без цієї підтримки фіскальний імпульс, необхідний для пожвавлення економіки, буде значно меншим, а відновлення – повільнішим.

Виконання Україною зобов’язань в межах угод із міжнародними кредиторами розблокує наступні транші офіційного фінансування. Це сприятиме зниженню вартості державних запозичень на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, залишається посилення пандемії коронавірусу та карантинних заходів для її подолання.

Це може призвести до погіршення споживчих настроїв та пригнічення внутрішнього попиту, що гальмуватиме економічну активність та інфляцію.

Актуальними залишаються також інші ризики:

  • негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність;
  • ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах;
  • збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та посилення протекціонізму в світі.

З огляду на зростання інфляційного тиску та високий рівень невизначеності Правління Національного банку вирішило зберегти облікову ставку на рівні 6%.

Якою ми бачимо подальшу зміну облікової ставки?

Надалі монетарна політика Національного банку залежатиме насамперед від розвитку епідемічної ситуації та інфляційних ризиків.

У разі швидкої стабілізації епідемічної ситуації економіка продовжить відновлюватися, що супроводжуватиметься помірним пришвидшенням інфляції. Основним стимулюючим інструментом виступатиме фіскальна політика, в тому числі очікуване підвищення мінімальної заробітної плати.

Національний банк, хоча й проводитиме м’яку монетарну політику, готовий також відреагувати підвищенням облікової ставки на пришвидшення інфляції в умовах пожвавлення світової та української економік.

Натомість реалізація негативного сценарію розвитку пандемії стримуватиме споживчий попит та уповільнить економічне зростання загалом. За таких умов інфляційний тиск буде слабшим, водночас Національний банк зможе надати економіці додатковий монетарний імпульс. 

Дякую за увагу!

Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини