Доброго дня, шановні колеги!
Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 8,5% річних.
Це рішення узгоджується зі зниженням інфляції до цілі 5% наприкінці наступного року відповідно до базового сценарію оновленого макроекономічного прогнозу.
Якою була цінова динаміка з часу попереднього засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики?
Упродовж останніх місяців темпи зростання споживчих цін очікувано перебували в діапазоні 10-11% та були близькими до липневого прогнозу Національного банку. Очікувано зберігався й фундаментальний інфляційний тиск, а інфляційні очікування залишалися підвищеними.
Водночас сприятлива ситуація на валютному ринку стримувала зростання цін. Як наслідок, базова інфляція перебувала нижче липневої прогнозної траєкторії.
Що буде з цінами надалі?
За нашими очікуваннями, пік зростання споживчих цін припадає саме на вересень-жовтень цього року. Надалі інфляційний тренд розвернеться у бік зниження й наприкінці року інфляція сповільниться до 9,6%. За підсумками 2022 року очікуємо її зниження до цілі 5%, біля якої вона перебуватиме й надалі.
Інфляція сповільнюватиметься завдяки вичерпанню ефектів низької бази порівняння, збереженню сприятливої ситуації на валютному ринку та високим цьогорічним врожаям. Зростання споживчих цін також стримуватимуть попередні кроки Національного банку з посилення монетарної політики, зокрема оптимізація її операційного дизайну, повне згортання антикризових монетарних заходів і підвищення облікової ставки.
Водночас стрімкіше зниження інфляції стримуватимуть триваліше збереження цін на енергоносії на підвищених рівнях та сталий споживчий попит. Ураховуючи розтягнуті в часі ефекти цих проінфляційних чинників, сповільнення інфляції до цілі 5% потребуватиме від Національного банку жорсткіших монетарних умов упродовж 2022-2023 років, ніж передбачалося в липні.
Що очікує на українську економіку загалом?
У другому півріччі 2021 року економіка жваво відновлюється. Про це свідчать високочастотні індикатори економічної активності. Зокрема, рекордний врожай ранніх зернових зумовив швидке зростання сільського господарства. Стійкий споживчий попит підтримав роздрібну торгівлю та пасажирообіг. Пожвавлення інвестиційної активності разом із сприятливою зовнішньою ціновою кон'юнктурою сприяли відновленню будівництва та промисловості.
Водночас вплив пандемії виявився тривалішим і суттєвішим. Це разом із наслідками від різкого підвищення цін на газ зумовило, зокрема, слабші результати економіки України у першому півріччі. З огляду на це, Національний банк переглянув прогноз зростання економіки у 2021 році з 3,8% до 3,1%.
Несприятлива ситуація на ринку енергоносіїв разом із наслідками логістичних проблем у світі обмежуватимуть випуск української промисловості та стримуватимуть відповідно темпи відновлення економіки в наступному році. Враховуючи це, Національний банк дещо знизив прогноз зростання ВВП на 2022 рік – із 4% до 3,8%. Очікується, що у 2023 році ВВП зросте на 4%.
Зростанню економіки України на прогнозному горизонті сприятимуть:
- подальше відновлення світової економіки;
- розширення внутрішнього попиту, зокрема інвестиційного;
- збереження сприятливих умов торгівлі для українських експортерів;
- поширення вакцинації, що дасть змогу уникнути локдаунів чи інших обмежень для економічної діяльності.
Завдяки рекордному врожаю та високим експортним цінам дефіцит поточного рахунку у 2021 році становитиме близько 1% ВВП. У наступні роки від'ємне сальдо поступово зросте до 3-4% ВВП. Це зумовлюватиме певне погіршення умов торгівлі та підвищення споживчого й інвестиційного попиту в міру відновлення економіки.
Від чого залежить, чи справдиться зазначений макропрогноз?
Основним припущенням, яке Правління Національного банку бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ.
Досягнення Україною угоди з МВФ на рівні персоналу уможливило розгляд Радою директорів МВФ першого перегляду програми stand-by, а також запиту про продовження програми.
Виконання діючої програми stand-by забезпечить надходження необхідного обсягу офіційного фінансування у 2021-2022 роках, кращі умови для зовнішніх запозичень, а також підтримає інтерес іноземних інвесторів до гривневих активів.
Співпраця з МВФ сприятиме прискоренню економічного зростання, стабілізації інфляції на рівні цілі, й утриманню міжнародних резервів в обсязі 30-31 млрд дол. США в наступні роки.
Ключовими ризиками для економіки є значне посилення карантину в Україні та у світі, а також триваліший і суттєвіший, ніж передбачалося, інфляційний сплеск у світі. Так, зростання захворюваності на тлі низького рівня вакцинації в Україні може загрожувати суворішим локдауном і відповідно суттєвішим уповільненням економічної активності. Водночас на відміну від карантину минулого року негативний вплив більше позначатиметься на пропозиції, ніж на попиті, що може зумовити посилення проінфляційного тиску.
Крім того, триваліший, ніж очікується зараз, ціновий сплеск у світі, тиснутиме на внутрішні ціни.
Актуальними лишаються й інші ризики проінфляційного характеру:
- різке погіршення умов торгівлі та відплив капіталу з країн із ринками, що розвиваються;
- ескалація військового конфлікту з Росією.
Якою буде монетарна політика НБУ надалі?
Відповідно до базового сценарію, для повернення інфляції до цілі 5% облікова ставка утримуватиметься на рівні не нижче 8,5% щонайменше до ІІІ кварталу 2022 року, а не до ІІ кварталу, як очікувалося в липні.
Зниження облікової ставки протягом наступного року відбуватиметься більш поступово, ніж прогнозувалося. Очікується також, що її рівень на кінець 2022 року складе 7,5% проти 6,5% у попередньому прогнозі.
У випадку реалізації зазначених та інших проінфляційних ризиків Національний банк готовий підвищити облікову ставку, а також задіяти інші монетарні інструменти вже на грудневому засіданні Правління Національного банку з питань монетарної політики.
Дякую за увагу!