Перейти до вмісту
Виступ Голови Національного банку Кирила Шевченка під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Виступ Голови Національного банку Кирила Шевченка під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги! 

Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 10% річних. 

Реалізація значної кількості проінфляційних ризиків вимагає посилення монетарної політики для поліпшення інфляційних очікувань та забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%.

Якою була цінова динаміка з часу попереднього засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики?

Наприкінці року зростання споживчих цін сповільнилося з пікових 11% у вересні до 10% у грудні. 

Зниженню інфляції сприяли, зокрема: 

  • рекордні врожаї та корекція окремих світових цін на продовольство; 
  • ефекти від зміцнення гривні в попередні місяці; 
  • вичерпання низької бази порівняння та посилення монетарної політики Національного банку; 
  • адміністративні рішення щодо фіксації тарифів на деякі житлово-комунальні послуги. 

Натомість швидшому сповільненню інфляції завадили перенесення на вартість товарів і послуг подальшого подорожчання енергоносіїв у світі та тиск з боку інших виробничих витрат бізнесу. Зберігався також вплив стійкого споживчого попиту, який, зокрема, зумовив зростання базової інфляції до 7,9% на кінець року.

Що буде з цінами далі?

Національний банк погіршив прогноз інфляції на 2022 рік з 5% до 7,7%, враховуючи реалізацію цих проінфляційних чинників.

Зокрема, світові ціни на енергоносії залишатимуться вищими довший час, ніж очікувалося. Це не лише тиснутиме на виробничі витрати бізнесу, а й потребуватиме поступового перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги. Зберігатиметься і значний ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів України, у яких інфляція лише наближається до пікових значень. 

Надалі також реалізовуватимуться вторинні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу на сировину й оплату праці. А підвищення попиту на вітчизняну робочу силу як всередині країни, так і за кордоном та диспропорції на ринку праці  матимуть наслідком суттєвіше, ніж очікувалося, зростання зарплат. На тлі збільшення доходів населення зберігатиметься стійкий споживчий попит, який стримуватиме сповільнення інфляції. 

Натомість поступовому зниженню інфляції сприятимуть посилення монетарної політики НБУ, корекція світових цін на сировинні товари, вплив рекордних минулорічних врожаїв, вгамування світового інфляційного сплеску та вичерпання наслідків пандемії.

За нашими прогнозами, інфляційна динаміка впродовж 2022 року буде доволі волатильною через ефекти бази порівняння. Крім того, як і в багатьох країнах світу, в Україні інфляційний сплеск буде тривалішим, ніж очікувалося раніше. 

Зважаючи на потужність проінфляційних чинників та необхідність подальшої підтримки постпандемічного відновлення економіки, повернення інфляції до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. передбачається у 2023 році.

Що очікує на українську економіку загалом?

Ми переглянули прогноз зростання реального ВВП на 2022 рік із 3,8% до 3,4%. Економіку підтримуватимуть споживчий попит і все ще доволі сприятливі умови торгівлі.

Натомість обмежуватимуть потенціал економіки напружена геополітична ситуація, що негативно впливатиме на інвестиційні рішення, відчутні наслідки коронакризи, порівняно високі ціни на енергоносії та дефіцит окремих видів сировини, передусім у першому півріччі. 

У 2023–2024 роках зростання реального ВВП прискориться до близько 4% на рік. Цьому мають посприяти:

  • стабілізація геополітичної ситуації протягом 2022 року; 
  • остаточне вичерпання негативних ефектів пандемії;
  • подальше зростання світової економіки;
  • збереження доволі сприятливих умов торгівлі. 

За нашими прогнозами, дефіцит поточного рахунку в цьому році розшириться до 3,3% від ВВП та до 3,3–3,5% від ВВП у наступні роки внаслідок пожвавлення внутрішнього попиту, як споживчого, так й інвестиційного. 

Від чого залежить, чи справдиться зазначений макропрогноз?

Основним припущенням, яке Правління Національного банку бере до уваги, залишається подальший прогрес у співпраці з МВФ.

Фінансування МВФ суттєво підтримало українську економіку у 2020–2021 роках. Співпраця з Фондом матиме не менш вагоме значення і надалі – особливо в умовах нинішньої напруженої геополітичної ситуації та загострення конкуренції країн з ринками, що розвиваються, за іноземний капітал на тлі посилення монетарної політики у світі. 

Ключовими ризиками для прогнозу залишаються ескалація Росією військового конфлікту та довший і суттєвіший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі. 

Нагнітання інформаційного фону навколо потенційної військової агресії позначається на падінні вартості українських активів та посиленні девальваційного тиску. Тривале збереження геополітичного напруження може вкрай негативно вплинути на очікування населення, бізнесу та інвесторів, а також стати значною перешкодою для інвестицій в економіку та ускладнювати залучення зовнішнього фінансування. У разі подальшого загострення геополітичних ризиків НБУ буде готовий до посилення монетарної політики. 

Вагомим ризиком залишається також подальше розгортання світового інфляційного сплеску, у тому числі через збереження високих цін на енергоносії та продовольство. Подальша цінова динаміка у світі суттєво залежатиме від швидкості реакції провідних центральних банків на інфляційні виклики. Зволікання призведе до зростання зовнішнього цінового тиску. Натомість швидке посилення монетарної політики ключовими центробанками містить ризики більшого відпливу капіталу з країн із ринками, що розвиваються.

Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає подальше зниження впливу пандемії на українську економіку. Проте поява нових варіантів коронавірусу на тлі все ще недостатнього рівня вакцинації створює ризики додаткових економічних втрат у 2022 році. Нові спалахи пандемії навряд чи сильно вдарять по споживчому попиту, натомість пригнічуватимуть ділову активність. Це може призвести до посилення інфляційного тиску. 

Є й інші ризики проінфляційного характеру:

  • значне погіршення умов торгівлі або різке скорочення врожаїв після минулорічних рекордів;
  • пожвавлення трудової міграції на тлі поступового згасання пандемії, відповідне посилення диспропорцій на внутрішньому ринку праці та зростання витрат бізнесу на оплату праці;
  • необхідність приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованих рівнів.

Якою буде монетарна політика НБУ надалі?

Відповідно до базового сценарію прогнозу монетарні умови залишатимуться помірно жорсткими на всьому прогнозному горизонті. 

Облікова ставка перебуватиме на рівні не нижче нейтрального впродовж цього та наступних років. 

Крім того, для посилення процентного каналу монетарної трансмісії шляхом  управління структурним профіцитом ліквідності в банківській системі Національний банк підвищить у лютому на 2 відсоткових пункти норму обов’язкових резервів за поточними рахунками в гривні, а також за коштами в іноземній валюті. 

Також у березні буде розглянуто питання щодо запровадження інших заходів з регулювання структурного профіциту ліквідності банківської системи. 

Національний банк надалі використовуватиме механізм валютних інтервенцій для згладжування надмірних коливань на ринку. Водночас ми вирішили утриматися від планових щоденних інтервенцій із купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку для поповнення резервів. 

Як і раніше, Національний банк оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та процентної ставки як зміщений вгору, особливо на середньостроковому горизонті.

З огляду на це ми продовжимо цикл посилення монетарної політики й готові діяти рішуче в разі подальшої реалізації проінфляційних чинників. 

Дякую за увагу!

Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини