Звичайна версія сайту

Виступ Голови Національного банку Кирила Шевченка під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних. Збереження м’якої монетарної політики спрямоване на підтримку економічного відновлення і досягнення цілі з інфляції.

Якою була динаміка цін останні місяці?

У вересні інфляція залишалася нижчою цільового діапазону 5%+/-1 в.п. Збільшення пропозиції продуктів харчування сповільнило її до 2,3% у річному вимірі. Цей фактор нейтралізував зворотний тиск на ціни з боку інших чинників: послаблення гривні, подорожчання енергоносіїв, відновлення економічної активності та споживчого попиту. 

Утім, такий баланс різноспрямованих факторів є тимчасовим. За попередніми даними онлайн-моніторингу цін Національним банком, у жовтні інфляція дещо прискорилася. Попри незначний ефект відображення девальвації в цінах, інфляційні очікування бізнесу й населення також продовжили погіршуватися. Водночас індекс споживчих настроїв покращився.  

Як будуть зростати ціни надалі?

Інфляція досягне нижньої межі цільового діапазону 5% ± 1 в. п. наприкінці 2020 року та прискориться в подальшому.

З огляду на слабку динаміку споживчих цін у III кварталі Національний банк переглянув річний прогноз інфляції у бік зменшення – до 4,1%. Прискорення зростання цін наприкінці цього року буде зумовлене насамперед подальшим відновленням економічної активності на тлі збереження м’якої монетарної та фіскальної політики, а також подорожчанням енергоносіїв. Низька база порівняння минулого року також матиме помітний статистичний ефект для обрахунку темпів річної інфляції. 

У 2021 році зростання споживчих цін пришвидшиться до 6,5% під впливом пожвавлення економіки, ефекту від цьогорічного послаблення гривні, а також значного підвищення мінімальної зарплати, що сприятиме внутрішньому попиту. Втім, вихід за верхню межу цільового діапазону буде тимчасовим. Національний банк допускає короткочасне відхилення інфляції від цілі, щоб економіка швидше стала на шлях стійкого зростання. Водночас Національний банк застосує монетарний інструментарій для повернення інфляції в 2020 році у цільовий діапазон. 

Що очікує на українську економіку в цілому?

Економіка скоротиться на 6% у 2020 році, однак у наступні роки відновить зростання на рівні близько 4%.

Прогноз ВВП на поточний рік залишається незмінним. Скорочення економіки за підсумками року є наслідком насамперед тяжкого для бізнесу II кварталу, в якому застосовувалися найжорсткіші карантинні обмеження. Натомість в умовах поступового пом’якшення обмежень ділова активність помітно пожвавилася. Відновлення споживчого та інвестиційного попиту у II півріччі компенсуватиме гірший врожай аграрного сектору та менший фіскальний імпульс.

Основним драйвером росту ВВП на рівні 4% у 2021-2022 рр. залишатиметься приватне споживання. Економічне зростання підтримають фіскальні стимули, м’яка монетарна політика та відновлення зовнішнього попиту. Важливою передумовою такого сценарію є відсутність у майбутньому жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі. 

Після повернення економіки до сталого зростання потреба в значних фіскальних стимулах з боку держави знизиться. Це сприятиме поступовому скороченню дефіциту державного бюджету до рівня близько 3% ВВП у 2022 році. Державний та гарантований державою борг, який цього року зріс до 63% ВВП, надалі буде знижуватися на 2–3 в.п. щороку. Цьому сприятиме  зростання економіки, виважена фіскальна політика та помірна волатильність обмінного курсу.

Поточний рахунок платіжного балансу в 2020 році буде зведено з профіцитом близько 3% ВВП. Втім, у наступні роки він знову повернеться до дефіциту. 

Коронакриза суттєво здешевила енергоносії, знизила попит українців на імпортні товари і подорожі за кордон, а також попит бізнесу на інвестиційну продукцію. Водночас зовнішні умови для основних українських товарів були сприятливі. У результаті темпи падіння експорту за підсумками року будуть значно нижчими за імпорт. Це й зумовить формування профіциту поточного рахунку. 

Відновлення економіки супроводжується розширенням як споживчого, так і інвестиційного імпорту, що було помітним вже в III кварталі цього року. Пожвалення світової економіки також стимулює подорожчання енергоносіїв. Водночас Україна отримає менші доходи від транзиту газу як цього, так і наступного року. Сукупність цих факторів поверне поточний рахунок до дефіциту. У 2021 році він становитиме близько 2% ВВП, а у 2022 році розшириться до 5% ВВП. 

Від чого залежить, чи справдиться окреслений макропрогноз?

Основним припущенням, яке Правління бере до уваги, залишається продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Співпраця з Фондом є базовою передумовою для повноцінного фінансування дефіциту державного бюджету. Інший важливий пункт – отримання пов’язаного з програмою МВФ фінансування від міжнародних партнерів. Ця підтримка необхідна для найшвидшого відновлення української економіки. 

Натомість значне відтермінування або призупинення виконання зобов’язань перед МВФ здатне не тільки сповільнити економічне відновлення, але й суттєво погіршити інфляційні та девальваційні очікування. 

Результативний діалог з міжнародними партнерами є запорукою для збереження макрофінансової стабільності. Співпраця з МВФ дасть змогу й надалі виконувати зовнішні зобов’язання держави і збільшити міжнародні резерви України до 29-30 млрд дол. США у наступних роках. Як і раніше, ми очікуємо надходження чергового траншу МВФ вже наприкінці цього року.

Ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, є триваліший термін і поглиблення пандемії коронавірусу та посилення карантинних заходів.

Актуальними залишаються також інші ризики:

  • негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність;
  • ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах;
  • збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму в світі.

З огляду на існуючий баланс ризиків та очікуваний вихід інфляції за межі цільового діапазону у 2021 році Правління Національного банку вирішило зберегти облікову ставку на рівні 6%.

Якою ми бачимо подальшу зміну облікової ставки?

В умовах високого рівня невизначеності подальша монетарна політика Національного банку залежатиме насамперед від розвитку епідемічної ситуації та затверджених параметрів бюджетної політики. 

Якщо пожвавлення внутрішнього попиту та ділової активності виявиться нестійким унаслідок збільшення захворюваності, Національний банк зможе підтримати економіку подальшим зниженням облікової ставки. Натомість Національний банк буде також готовий підвищити облікову ставку у 2021 році у разі посилення інфляційного тиску. Ми налаштовані і надалі зберігати баланс між стимулюванням економіки і підтриманням помірної інфляції. Вагомим фактором для рішень Національного банку виступатимуть затверджені параметри фіскальної підтримки економіки, яка передбачається значною і в наступному році. 

Дякую за увагу!

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини

Поділитись