Перейти до вмісту
Виступ Голови Національного банку Якова Смолія на Щорічній зустрічі з клієнтами і партнерами НБУ

Виступ Голови Національного банку Якова Смолія на Щорічній зустрічі з клієнтами і партнерами НБУ

Шановний пане Прем’єр-міністре,

шановні гості,

із радістю відкриваю Третю щорічну зустріч Національного банку з клієнтами та партнерами. Такі зустрічі – наш спосіб бути більш прозорими та зрозумілими щодо політики центробанку, а також підзвітними для суспільства. Адже завжди можна порівняти, що збиралися зробити на початку і – що насправді вдалося.

Утім, цього разу у нас не просто захід про результати роботи центробанку та його плани на поточний рік. Сьогодні маємо особливий привід – нову Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року.

Менше ніж за півгодини ми її підпишемо спільно з Міністром фінансів, головами Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомфінпослуг та Фонду гарантування вкладів.

Спільно з колегами ми працювали над Стратегією майже півроку. Це – сотні годин вивчення досвіду інших країн, переговорів з регуляторами, планування, консультацій із учасниками фінансового сектору.

І скажу чесно: ми задоволені результатом роботи, яку провели. Бо ми це зробили максимально по-партнерськи та прозоро. Адже ми віримо, що лише так наші плани на майбутнє відповідатимуть реальному стану речей, а отже – будуть виконані.  А відповідно, сама Стратегія буде не якимись «папірцями», а повноцінною візією майбутнього. І ми зобов’язуємося виконати цю візію разом із іншими підписантами стратегії.

Для цього у нас є необхідний досвід, і головне – успішний. Минулі п’ять років пройшли під знаком Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Це був перший подібний документ. Теж спільна робота фінансових регуляторів, яка вилилася у багато втілених сміливих рішень за цей період.  

Не буду голослівним: щоб оцінити результат роботи, ми, звісно, порахували виконання дій Комплексної програми. У результаті маємо майже дві третини виконаних дій.

Безперечно, не всі дії були виконані повністю. Деякі з них від самого початку планувалися з виходом за горизонт 2020 року і продовжують виконуватися зараз. Деякі стикалися з об’єктивними затримками під час реалізації. Ми не викреслюємо їх із життя. Вони будуть реалізовані повністю. І тому дії перенесені до Стратегії розвитку фінсектору до 2025 року. Таким чином, Стратегія-2025 стала логічним продовженням наших попередніх реформ.

Чи можна було в цілому отримати кращі результати, запитаєте ви? Відповім: озираючись назад, скажу, мабуть, що так. Але в тих конкретних умовах, в яких проводилися радикальні зміни на фінансовому ринку, – це гідний результат.

Нагадаю, ми мали потрійну кризу, "ідеальний" шторм, як його називають економісти: країна у стані війни, фінансова криза та перебування на волосині від банкрутства. Тож, я вважаю, що маємо повне право бути все ж таки задоволеними тим, що разом вдалося зробити. А вдалося нам немало.

Буду говорити про Національний банк:

  • Центробанк посилив інституційну незалежність та став технократичним інститутом, який ухвалює рішення на основі аналізу та фактів.
  • Ми провели нечувану внутрішню трансформацію НБУ і, треба визнати, вже стали прикладом для інших центральних банків у багатьох сферах. І тепер не лише просимо технічної допомоги в інших центральних банків, а і самі консультуємо та допомагаємо колегам.
  • Ми змінили нашу монетарну політику та тепер таргетуємо інфляцію, а не обмінний курс. Останній, до слова, став гнучким: він відображає ринкові реалії і більше не встановлюється штучно за рахунок спалювання міжнародних резервів.
  • Ми оздоровили банківський сектор. Банки, що присутні зараз на ринку, – платоспроможні, прибуткові та готові до потенційних економічних шоків. А отже – безпечні для клієнтів.
  • Ми здійснили справжню революцію: провели валютну лібералізацію, змінивши застаріле валютне законодавство, родом із 90-х років минулого століття.
  • Ми значно посилили відповідальність власників та менеджменту банків. Тепер просто так довести банк до банкрутства і не мати проти себе карних справ не вийде. Це – необхідна порція дисципліни та відповідальності, яка притаманна усім цивілізованим ринкам. І вона у нас вже є.
  • Ми значно покращили корпоративне управління державних банків. І зараз для них мати незалежні наглядові ради – абсолютний маст хев, а їхня відсутність – порушення закону.
  • Ми запровадили ризик-орієнтований нагляд за банками та посилили фінансовий моніторинг НБУ. У такий спосіб ми маємо змогу реагувати проактивно, а не «гасити пожежі», лише коли вони сталися.

Насправді список зробленого значно більший, за що хочу подякувати усьому колективу НБУ і нашим міжнародним партнерам та експертам, які допомагали отримати ці результати. Дякую насамперед МВФ, який допомагав не тільки фінансово, але і знаннями, експертизою. Європейському Союзу, Європейському банку реконструкції та розвитку, Світовому банку, Агентству США з міжнародного розвитку USAID, іншим центральним банкам.

Але повернемося до Стратегії-2025. Я щиро радію, що ми разом із Урядом та іншими регуляторами маємо спільне бачення, як зробити фінансові послуги якіснішими, доступнішими, безпечнішими та зручнішими для українців. Ми – однодумці. А це – вже половина успіху. Адже всі пам’ятають про лебедя, рака та щуку. Так ось, це – не наш випадок.

Реалізація Стратегії-2025 для нас – шлях до цивілізованого, прозорого та ефективного фінансового сектору. А для цього ми маємо зрозумілий та чіткий план дій на п’ять років. Тому жодних несподіванок. Ми розкриваємо всі карти і розповідаємо про плани на п’ять років наперед.

Чого ми хочемо насправді досягти? Маємо п’ять цілей:

  • Перша. Це – сприяння сталому економічному розвитку України. Ми прагнемо створити усі необхідні передумови для того, щоб економіка зростала. Це значить впевненість у завтрашньому дні для багатьох наших співгромадян.
  • Друга. Забезпечення макрофінансової стабільності. Фактично ми продовжимо робити так, щоб фінансова система, зокрема і банківська, працювала стабільно та надійно. Щоб вона була готова до неочікуваних зовнішніх або внутрішніх шоків. Це – одна з головних передумов сталого економічного зростання, про яке я вже згадував. Бо фінансова система – як кровоносна система для держави: якщо вона працює зі збоями, то всім іншим буде непереливки. А ми цього точно не хочемо.
  • Третя. Ми будемо підвищувати надійність та технологічність всієї фінансової системи, не лише банків, а й інших фінустанов. Усі клієнти мають бути впевнені, що вони отримають якісні послуги. Впевнені, що їх не обмануть. А так буде лише тоді, коли стандарти та вимоги для надавачів послуг будуть прозорими, зрозумілими та єдиними для всіх. А за спиною компаній стоятиме регулятор, який має нульову толерантність до неринкової поведінки фінансових інститутів. І я вам це можу обіцяти.

    Крім того, фінансові послуги будуть доступні дистанційно в режимі онлайн – і неважливо: з ноутбука ти зайшов, зі смартфона чи айпада. Ти отримаєш необхідну послугу. І Україна тут нічим не буде відрізнятися від країн зі стрімким розвитком фінансових послуг та фінтеку.
     
  • Четверта. Ми хочемо, щоб українські фінпослуги цілком відповідали європейським стандартам. Це додасть впевності клієнтам. А ще це – наше пряме зобов’язання за Угодою про асоціацію України з ЄС. І ми послідовно її виконуємо для того, щоб інтеграція нашої країни у фінансовий простір ЄС була можливою.
     
  • І нарешті п’ята. Ми прагнемо підвищити довіру до фінансового ринку. Є багато причин, чому українці інколи з пересторогою дивляться в сторону фінансових послуг і, можливо, не завжди готові ставати клієнтами банків, страхових компаній або пенсійних фондів. Виною цьому є і пережиті фінансові кризи, і можливий негативний досвід або навіть фінансові втрати. Наше завдання – мінімізувати можливий негатив і забезпечити надійний захист прав споживачів фінансових послуг. Не на словах, а на ділі. Це буде внеском фінансової системи у відновлення довіри до держави.

Ми очікуємо, що до 2025 року ми зможемо:

  • загалом збільшити легкість ведення бізнесу в Україні та залучення іноземних інвестицій;
  • зробити фінансові послуги надійними і прозорими, а безготівкові розрахунки – дешевшими;
  • надати можливість віддаленого користування ними та багато чого іншого.

Загалом Стратегія-2025 без перебільшення – синонім подальшого розвитку фінансового сектору та усієї української економіки. Якщо ви подивитесь сам документ, то він більше ніж на половину складається з «дорожньої карти» конкретних змін, які ми будемо втілювати.

І ми вже почали. Національний банк, наприклад, традиційно склав План дій на поточний рік та прозвітував про результати 2019 року. Він побудований відразу на основі двох документів – Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року та середньострокової Стратегії центробанку. План дій НБУ уже опублікований на нашому сайті, а гості нашої сьогоднішньої зустрічі мають і його паперову версію.

На завершення хочу сказати, що ми точно досягнемо успіху, якщо день-у-день будемо рухатися у заданому напрямку і завжди будемо пам’ятати, навіщо ми це робимо.

Друзі, сьогодні ми маємо почесного гостя. Йому і хочу передати зараз слово. Зустрічайте, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук!

Теги:

Теги:

Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини