Доброго ранку!
Мені надзвичайно приємно відкрити четверту Щорічну дослідницьку конференцію, яку ми проводимо спільно з Національним банком Польщі. Сьогодні у цій залі зібралися представники спільноти центробанків із понад 30 країн світу – Європи, США, Канади, Латинської Америки, Азії та Африки. Приємно відзначити, що цьогоріч кількість міжнародних учасників є найбільшою порівняно з попередніми роками.
Усі ми різні. У нас різні економічні моделі, проблеми та шляхи їх вирішення:
- розвинені економіки переймаються проблемою від’ємних процентних ставок та їх нормалізацією;
- країни, що розвиваються, хвилюються через потенційний відплив капіталу та як це позначиться на національних валютах;
- держави-експортери занепокоєні охолодженням світової економіки;
- країни-імпортери уважно відстежують ціни на сировинні товари.
Але усіх нас об’єднує одне питання – як бути почутими у світі, перенасиченому інформацією? Навіть більше – як незалежним центробанкам вижити у світі пост-правди, де до емоцій прислухаються більше ніж до фактів, а популізм розповсюджується наче вірус?
У минулому залишився час, коли центробанки могли дозволити собі бути закритими технократичними інституціями, які говорять мовою цифр і туманних виразів.
Сьогодення центробанків – це, перш за все, прозорість, відкритість та підзвітність. А майбутнє – за клієнтоорієнтованістю і діалогом напряму з широким загалом.
Тому сьогодні ми зібрали в Києві не лише центробанкірів. Серед нас журналісти та аналітики, гравці фінансових ринків та представники академічних кіл, урядовці та партнери з міжнародних організацій. Усі вони є клієнтами центральних банків.
Минулого року ми вперше розробили і оприлюднили середньострокову Стратегію Національного банку України. Цей документ для нас є знаковим насамперед тим, що визначає сім стратегічних цілей діяльності НБУ як інституції на найближчі роки. А отже, він дає зрозумілі орієнтири суспільству, до чого прагне НБУ. Але це не єдина особливість Стратегії. Ми також вперше змінили філософію взаємин із фізичними особами та інститутами як з клієнтами, з якими ми взаємодіємо щодня, для яких ми працюємо.
Перефразую відомий вислів президента США Джона Кеннеді з його інавгурації майже 60 років тому: не питай, що стейкхолдери можуть зробити для центробанку, питай, що центробанк може зробити для своїх стейкхолдерів.
Клієнтоорієнтованість установлює для центральних банків нову і, скажімо відверто, досить високу планку – будувати і вміти підтримувати діалог. Звичайно, комунікації є важливим інструментом здійснення політики для центральних банків. І тут не треба забувати, що прозорість має бути ефективною, тобто допомагати центробанку реалізовувати покладені на нього функції – забезпечувати цінову і фінансову стабільність. Протягом цих двох днів ми неодноразово будемо обговорювати аспект прозорості центробанків. Однак час визнати, що пасивна одностороння комунікація, коли всі, затамувавши подих, слухали скупі і не дуже зрозумілі слова центробанкірів, вже не працює. А отже, такий підхід підриває ефективність і власне політики центрального банку.
Позиція "якщо ви нас не зрозуміли, то це ваші проблеми" наразі є застарілою. Сьогодні, якщо ви – наші клієнти – нас не зрозуміли, то це є нашими проблемами. Лише інституція, яку чують і розуміють, може здобути довіру. Лише інституція, якій довіряють, може здобути прихильність і підтримку. Лише інституція, яку підтримують, може вистояти під тиском популізму, фейків, маніпуляції та спроб перетворити її на інструмент втілення окремих бізнес інтересів всупереч інтересам громадян.
За таких умов центробанк має трансформуватися за прикладом корпоративного сектору та почати нарешті прислухатися до клієнтів і прагнути до двостороннього зв’язку. При цьому для кожного центробанк має підбирати правильні, зрозумілі слова, спілкуватися про те, що є важливим і цікавим безпосередньо клієнту, знаходити зручні для обох сторін майданчики для спілкування. Якщо коротко, клієнтоорієнтованість змушує центробанки переходити до таргетованих комунікацій.
Ми, Національний банк України, вже п’ять років поспіль крокуємо у цьому напрямі. Підвалини для підвищення прозорості було закладено, коли у 2015 році Національний банк отримав реальну інституційну незалежність і мандат для забезпечення цінової та фінансової стабільності. Як і всі, ми починали з класичного набору – банки, експерти та медіа, з якими ми спілкувалися через прес-релізи, прес-брифінги, зустрічі та інтерв’ю. Але фінансово-економічна криза, під час якої НБУ довелося стрімко розвиватися, підштовхнула нас до більшої прозорості в комунікаціях.
Так, саме криза, як це не парадоксально!
Масштабне очищення банківської системи, пікова інфляція, відчутне знецінення гривні, міжнародні резерви на мінімумі і перспектива значних виплат за держборгом. І все це – в часи максимальної недовіри населення до державних інституцій, кризи державних комунікацій, занепаду медіа ринку та стагнації в експертній спільноті.
Для будь-якої установи у такій ситуації природним було б закритися ще більше. Але ми прийняли протилежне рішення. Ми перейняли нову культуру та цінності, в основі яких відповідальність перед суспільством. Ми вирішили, що дати відсіч безперервним атакам олігархів-банкірів, маніпуляціям політиків та напливу фейкових новин можна лише, якщо не мовчати.
Відтоді ми прагнемо пояснювати громадськості кожен свій крок на обраному шляху. У нас з’явилися нові аудиторії – бізнес та небанківські фінансові установи, академічна спільнота та студентство, і головне – широкий загал. Ми беремо на себе відповідальність за свої слова та вчинки. Ми чітко озвучуємо можливості та виклики, які постають перед нашою державою.
Ми спілкуємося з клієнтами не лише через офіційний веб-сайт і ЗМІ, а й поступово вчимося бути як медіа, спілкуючись напряму з громадськістю у п’яти соціальних мережах. Ми боремося з фейками за допомогою фактчекінгу і не боїмося вголос казати, якщо бачимо, що на країну насувається шторм.
За цей час ми дійшли до висновку, що, обираючи з ким говорити, центробанк також має дати відповідь і на питання, що, як і де говорити. І зрозуміли, в якому напрямі маємо далі розвиватися. Тож, минулого року ми затвердили ще один фундаментальний документ, який не дасть нашій інституції звернути з цього шляху. Мова йде про оновлену Стратегію комунікацій НБУ. Втілення цього документа в життя допоможе зміцнити довіру до регулятора, максимізувати вплив політики Національного банку на поведінку цільових аудиторій, а також знизити рівень невизначеності в економіці через надання інформації, необхідної для ухвалення поінформованих рішень.
Нагорода Central Banking Awards за прозорість, яку ми, команда Національного банку, мали за честь отримати за підсумками 2018 року, свідчить, що ми рухаємося у правильному напрямі. Те, що міжнародна спільнота поставила Національний банк України в один ряд з центробанками Швеції, Канади, Чехії, Ірландії та Ізраїля, є безперечно визнанням наших здобутків.
Але попереду ще довгий шлях. Світ змінюється щодня, і центробанки не повинні відставати. Буремні часи, що настали для глобальної економіки загалом і України зокрема, та зона дискомфорту, в якій сьогодні опинилися центробанки, – найбільш вдалий час для змін. Ми готові розвиватися разом з вами. Сподіваюся, наша конференція дасть цьому поштовх і натхнення.
І перш ніж передати слово поважним доповідачам я хочу зробити ще один крок у більш прозоре майбутнє Національного банку України. Сьогодні, тут, стоячи перед вами, я відкриваю свій особистий акаунт у Twitter і роблю перший твіт! А давайте це зробимо разом! Перший пішов!
Дякую за увагу і бажаю цікавих виступів і жвавих дискусій упродовж цих двох днів!