Доброго дня, шановні колеги!
Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засідання Правління Національного банку України з монетарної політики.
Доводжу до вашого відома, що Правління прийняло рішення про зниження облікової ставки до 13% річних з 14 квітня цього року. Ми відновили цикл пом’якшення монетарної політики після п’ятимісячної паузи завдяки послабленню інфляційних ризиків і у зв’язку з необхідністю надати підтримку економічному зростанню в Україні. Такий крок узгоджується з необхідністю досягнути наші інфляційні цілі у 2017-2019 роках.
Поглянемо на інфляційні тенденції з моменту нашої останньої зустрічі
Споживча інфляція у березні прискорилася до 15.1% у річному вимірі. Це було очікуваним та, разом з тим, нижчим за траєкторію прогнозу Національного банку, що був опублікований в Інфляційному звіті у січні цього року. Тоді Національний банк очікував, що у березні інфляція прискориться до 16.4% річних.
Зростання цін прискорилося переважно внаслідок ефекту бази порівняння та збільшення виробничих витрат.
Водночас фундаментальні фактори інфляції залишались контрольованими. Поміркована фіскальна і монетарна політика та покращення інфляційних очікувань стримували прискорення базової інфляції (до 6.3% у річному вимірі в березні).
Тиск на ціни з боку споживчого попиту залишався помірним. Про це свідчать темпи зростання обсягів роздрібного товарообороту лише на 0.5% в річному вимірі в січні-лютому.
Відповідно, за результатами першого кварталу ми не бачили значного збільшення споживання внаслідок підвищення мінімальної зарплати до 3 200 грн. з початку року. Цей крок Уряду прискорив зростання середньої заробітної плати. У січні-лютому номінальна середня зарплатня зросла на 36%, а реальна – на 20% в річному вимірі. Але доходи з інших джерел, ніж заробітна плата, зростали більш помірними темпами. А наявні диспропорції на ринку праці зумовлювали все ще високий рівень безробіття в країні, хоча попит на робочу силу поступово відновлюється внаслідок пожвавлення економічної активності та покращення ділових очікувань підприємств.
Ситуація на валютному ринку сприяла послабленню тиску на ціни
Світова цінова кон’юнктура для українських експортерів з початку року поліпшилася за рахунок зростання цін на сталь, залізну руду та зернові. А рекордні врожаї зернових та олійних підвищили експортний потенціал.
При цьому блокада ОРДЛО та втрата підприємств на непідконтрольній території не мали суттєвого впливу на валютний ринок. Недонадходження валюти від підприємств, для яких блокада була відчутною, з надлишком компенсувалося збільшенням надходжень від підприємств, чий виробничий цикл не пов’язаний з ОРДЛО. Хоча обсяг пропозиції валюти металургійними підприємствами скоротився, він був компенсований продажем валюти аграрними компаніями. В результаті, частка аграріїв у загальному обсязі проданої експортерами валюти перевищила 40% у березні. Для порівняння – в січні вона була нижче 30%.
Загалом високі експортні надходження зумовили зміцнення гривні з середини січня і дали Національному банку можливість продовжити лібералізацію валютного регулювання і активніше купувати валюту на міжбанківському ринку для поповнення міжнародних резервів. Чиста купівля іноземної валюти Національним банком з початку року вже сягнула 242 млн. дол. США.
Якою ми бачимо динаміку інфляції в подальшому?
Національний банк прогнозує, що інфляція у цьому та наступних двох роках буде перебувати в межах оголошених цільових орієнтирів.
Так, відповідно до оновленого Інфляційного звіту, який буде опубліковано 20 квітня, прогноз інфляції на поточний рік залишається незмінним на тому ж рівні, що ми прогнозували у січні, - 9.1%, тобто в межах цільового діапазону 8% ± 2 в.п.
Зокрема, впродовж поточного року динаміка інфляції у річному вимірі буде досить мінливою. У ІІ та ІІІ кварталах поточного року вона буде залишатися на двознаковому рівні. Це пов’язане з ефектом бази порівняння, а саме – динамікою адміністративно регульованих цін протягом 2016 року. Але у IV кварталі інфляція повернеться до однознакового рівня. В наступному році ми очікуємо, що інфляція уповільниться до 6.0%, а у 2019 році – до 5.0%.
Базова інфляція на кінець цього року буде близькою до поточного рівня – 6.5%. На такому рівні її будуть підтримувати поступове відновлення споживчого попиту та вторинні ефекти від зростання продовольчої інфляції.
Ціни на сирі продукти будуть зростати швидше в наступні місяці під впливом низки факторів.
- По-перше, продовжать дорожчати продовольчі товари на світових ринках.
- По-друге, відкриття додаткових ринків збуту для окремих видів української продовольчої продукції призведе до скорочення їх пропозиції на вітчизняному ринку.
- Окрім цих факторів пропозиції діятиме і фактор попиту. Внаслідок високих темпів зростання доходів населення поступово буде відновлюватися споживчий попит.
Блокада переміщення товарів через лінію розмежування з ОРДЛО не буде мати суттєвого впливу на рівень споживчої інфляції. Зокрема, завдяки тому, що ця ситуація на сході країни буде мати обмежений вплив на обмінний курс. Як ми повідомляли під час проміжного оновлення макроекономічних прогнозів, негативний вплив блокади на платіжний баланс буде здебільшого компенсований за рахунок сприятливої ситуації на зовнішніх сировинних ринках. Крім того, для пом’якшення впливу блокади на валютний ринок Національний банк за необхідності може скоротити обсяг купівлі валюти на міжбанківському ринку, залишаючи більше валюти на ринку і сприяючи звуженню коливань курсу гривні.
У 2017-2019 роках проведення виваженої монетарної та фіскальної політики буде ключовим чинником дезінфляційного процесу. Така політика буде підтримувати контрольоване зростання споживчого попиту та помірну волатильність обмінного курсу. Внаслідок збільшення інвестицій у сільськогосподарське виробництво буде зростати його продуктивність, яка наразі все ще відстає від показників провідних країн. Це буде стримувати продовольчу інфляцію у середньостроковій перспективі.
Національний банк переглянув прогноз зростання ВВП на найближчі роки
У цьому році зростання економіки уповільниться до 1.9%.
Погіршення прогнозу зумовлено очікуванням, що блокада на сході країни та втрата виробничих потужностей на підприємствах, що знаходяться на непідконтрольних територіях, призведуть до падіння промислового виробництва в окремих галузях. Зокрема, в металургії, видобувній промисловості, виробництві коксу та електроенергетиці. Але, як ми повідомляли раніше, частково негативний ефект буде компенсований більш сприятливою зовнішньою кон’юнктурою. А відтак, вплив ситуації на сході країни буде менш болісним для економіки, ніж міг би бути за гірших зовнішньоторговельних умов.
Водночас ми очікуємо на пожвавлення споживання до кінця поточного року. Зокрема, стане помітним стимулюючий ефект від підвищення реальної заробітної плати, у тому числі – за рахунок двократного збільшення мінімальної зарплати. Цьому буде сприяти і поліпшення споживчих настроїв населення.
У наступних двох роках зростання реального ВВП прискориться до 3.2% та 4.0% відповідно. Драйвером економіки буде залишатися споживчий та інвестиційний попит. Цей попит буде стимулювати і все ще високі темпи зростання імпорту товарів і послуг. Однак він буде компенсований поступовим нарощенням експортного потенціалу у ці роки.
Блокада переміщення товарів через лінію розмежування з ОРДЛО і перегляд умов торгівлі зумовили зміни в прогнозі платіжного балансу
Прогноз дефіциту поточного рахунку на цей рік збільшено з 3.5 млрд. дол. США до 4.3 млрд. дол. США або 4.4% ВВП.
Блокада призведе до скорочення експортного потенціалу металургійної галузі. Однак це частково буде компенсовано підвищенням цін на світових товарних ринках та більшим урожаєм зернових.
В результаті, навіть в умовах блокади цього року експорт товарів вперше з 2012 року продемонструє зростання – на 11%. Зокрема, збільшаться поставки за кордон залізної руди, яка вивільниться внаслідок припинення відвантажень на металургійні підприємства, що знаходяться в ОРДЛО. Також зросте експорт продовольчих товарів та машинобудування.
Співставними темпами буде зростати й імпорт. По-перше, через припинення поставок з ОРДЛО збільшиться імпорт вугілля та коксу. По-друге, високим буде імпорт продукції машинобудування, передусім через збільшення попиту з боку аграріїв на оновлення основних фондів. По-третє, разом із поступовим пожвавленням споживчого попиту буде збільшуватися й імпорт продовольчих товарів.
У наступних двох роках дефіцит поточного рахунку в грошовому номінальному вимірі буде залишатися на рівні 4.3 млрд дол. США. Водночас по відношенню до ВВП він буде поступово знижуватися до 4.1% та 3.7% відповідно.
Це буде результатом зростання експортного потенціалу економіки. Металургійні заводи, що знаходяться на підконтрольній Україні території, вже на той час зможуть налагодити виробничі ланцюги і наростити поставки за кордон. Також продовжиться нарощення поставок продовольчої продукції на ринки Азії. Водночас й надалі триватиме активний імпорт продукції, необхідної підприємствам для оновлення основних фондів.
Дефіцит поточного рахунку як в цьому році, так і в наступних буде компенсовано чистими надходженнями за фінансовим рахунком.
Зокрема, у поточному році відновиться приплив боргового капіталу до приватного сектору та й надалі буде скорочуватися попит населення на готівкову валюту. З початку року чиста купівля валюти банками у населення досягнула 457 млн. дол. США.
У наступному році приватний сектор буде активніше залучати як борговий капітал, так і прямі іноземні інвестиції на тлі покращення ділового клімату та прискорення економічного зростання.
Профіцит зведеного платіжного балансу разом з отриманням запланованих траншів за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншого пов’язаного фінансування дасть Національному банку можливість продовжувати нарощування міжнародних резервів.
Водночас поповнення резервів за рахунок купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку буде відбуватися менш активно, ніж очікувалося досі, за рахунок негативних ефектів блокади ОРДЛО на стан зовнішньої торгівлі. В результаті, міжнародні резерви будуть становити 21.1 млрд. дол. США на кінець цього року та 26.2 млрд. дол. США на кінець наступного року.
Основним ризиком для реалізації окресленого сценарію є те, наскільки ефективно приватний сектор і Уряд зможуть мінімізувати втрати від блокади. Крім того, як і раніше, вагомим є ризик безпосередньої ескалації бойових дій на сході України.
Негативний вплив може мати відхід від проведення виваженої фіскальної політики. Зокрема, підвищення соціальних стандартів більш суттєво, ніж це узгоджується з досягненням цілей з інфляції. Також важливим є подальше проведення структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності, насамперед тих, зобов’язання реалізувати які Україна взяла за програмою співпраці з МВФ.
Загалом, на думку Правління Національного банку, прогноз інфляції та баланс ризиків для нього є визначальним для подальшого пом’якшення монетарної політики.
Очікуючи на уповільнення інфляції до 9.1% на кінець року, Правління Національного банку прийняло рішення про зниження облікової ставки до 13%.
Подальше пом’якшення монетарної політики залежить від зниження ризиків для цінової стабільності на прогнозному горизонті
Водночас на тлі сприятливої ситуації на валютному ринку, позитивних новин про успішне завершення третього перегляду програми співпраці з МВФ та за окресленого балансу ризиків Правління Національного банку вважає за можливе продовжити лібералізацію валютного регулювання.
Як і раніше, ми фокусуємося насамперед на усуненні перепон для зовнішньоторговельних операцій та притоку прямих іноземних інвестицій.
- По-перше, ми завершили аналіз планів підприємств щодо сплати дивідендів за кордон і вирішили дати їм можливість провести репатріацію дивідендів за 2014-2016 роки. З моменту надання НБУ дозволу на репатріацію дивідендів, нарахованих за 2014-2015 рр., бізнес сплатив за кордон дивідендів на 1 млрд. дол. США. При цьому купівля компаніями валюти на ці цілі була розподілена рівномірно у часі, тому не мала суттєвого впливу на динаміку обмінного курсу.
- Ми спростили механізм, за яким бізнес зможе проводити репатріацію дивідендів цього року. Одна компанія зможе репатріювати до 5 млн. дол. США протягом одного місяця.
- По-друге, ми плануємо дозволити банкам достроково погашати кредити перед банками-нерезидентами з рейтингом не нижче А, а також заборгованість банків за єврооблігаціями.
- По-третє, ми маємо намір збільшити максимальний розмір передоплати за імпортними контрактами без застосування акредитивів з 1 до 5 млн. дол. США. Як свідчить досвід збільшення цього ліміту з 0,5 до 1 млн. дол. США у вересні минулого року, це не матиме значного впливу на обсяг таких платежів.
Ці кроки сприятимуть покращенню інвестиційного клімату в країні і полегшенню діяльності підприємств-експортерів, які здійснюють імпорт для виробництва продукції, що згодом продається за кордон. Водночас жодний з цих кроків не призведе до дестабілізації ситуації на валютному ринку.
Наступне Правління з питань монетарної політики відбудеться 25 травня. І оскільки це засідання пройде під головуванням вже мого наступника, хочу коротко підбити підсумок, як змінилася монетарна політика Національного банку за час моєї каденції.
Сьогодні відбулося 16-е засідання з моменту ухвалення Правлінням Національного банку Стратегії монетарної політики на 2016-2020 роки, на основі якої ми здійснили перехід до інфляційного таргетування.
За цей час ми дотримувалися гнучкого курсу гривні, подолали фіскальне домінування та досягли першої встановленої цілі з інфляції. Ми віримо, що нам вдасться й далі поступово уповільнити інфляцію до 5%, а з часом – і почати таргетувати ще нижчий її рівень, як це роблять провідні країни.
Але для цього Національний банк повинен не сходити зі шляху інфляційного таргетування. Незалежно від того, хто його очолюватиме, Національний банк має залишатися незалежним та проводити послідовну й прозору монетарну політику. Лише за цієї умови Національний банк зможе забезпечити цінність кожної гривні для кожного українця!
Назад дороги немає – шлях тільки уперед.
Дякую за увагу!