Доброго ранку!
Радий вітати вас на Форумі із міжнародного податкового співробітництва. Ми, Національний банк України та Міністерство фінансів України за партнерства Організації економічного розвитку та співробітництва (ОЕСР), USAID та Світового банку, уперше проводимо подібний захід міжнародного рівня, щоб обговорити запровадження в Україні Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон.
Дуже приємно, що сьогодні маємо повну залу представників бізнесу, банківського сектору, експертної спільноти та органів державної влади. Це – переконливе свідчення, що питання ефективного податкового регулювання та міжнародного співробітництва у цій площині стоїть високо на порядку денному реформ в Україні. Переконаний, нам всім буде корисним сьогодні з перших рук перейняти найкращий світовий досвід протидії BEPS і забезпечення прозорості ведення бізнесу в довгостроковій перспективі.
Окремо хочу привітати у цій залі у Києві представників Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей. Вони не лише надали нам неоціненну допомогу в організації цього заходу, але й пообіцяли забезпечити всебічну підтримку із практичної реалізації ініціатив, які обговорюватимуться протягом дня.
Чому тема оподаткування цікавить Національний банк України?
Як ви знаєте, Національний банк відповідає за фінансову стабільність. Однак це не зводиться до поняття «стабільна банківська система». Фінансова стабільність – це комплексне явище. Це – про стабільність, надійність та ефективність роботи всієї фінансової системи, а отже, і про фінансові операції бізнесу, який працює в реальному секторі економіки.
Цього року ми схвалили Стратегію Національного банку, в якій затвердили сім стратегічних цілей на найближчі роки, і кожна з цих цілей так чи інакше стосується фінансової стабільності.
Я зупинюся на одній з них – переході до вільного руху капіталу. Сьогодні ми перебуваємо на відстані витягнутої руки до досягнення цієї цілі. На початку літа був прийнятий Закон «Про валюту і валютні операції». Цей закон неофіційно називають «безвізом для капіталу» - і не дарма. Він передбачає, що всі чинні обмеження будуть поступово скасовано, і в решті решт Україна прийде до свободи валютних операцій за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено законом».
Бізнес та населення зможуть нарешті самостійно вирішувати, коли і як проводити валютні операції без обмежень і без потреби отримувати дозвіл від НБУ. Відтак, валютне регулювання стане не перепоною для економічних відносин, як це відбувалося останні 25 років за Декрету про валютне регулювання, а сприятиме економічному розвитку країни.
Через три місяці цей Закон запрацює не на папері, а на практиці. Однак важливо розуміти, що перехід до вільного руху капіталу не відбудеться за одну ніч. Оскільки ключове завдання Національного банку – забезпечити макроекономічну та фінансову стабільність в Україні, подальші послаблення правил проведення валютних операцій буде можливим лише за сприятливих умов.
Однією з таких умов є ефективне податкове регулювання. Наразі повномасштабну лібералізацію валютного регулювання стримує брак інших регуляторних важелів, які замість чинних валютних обмежень унеможливили б відплив капіталу в країни з нульовим або низьким рівнем податку на прибуток підприємств.
Вирішенням цієї проблеми є запровадження Плану дій BEPS. Розроблений ОЕСР та країнами Великої двадцятки у відповідь на глобальну фінансову кризу, цей комплекс з 15 дій допомагає усунути прогалини у міжнародному податковому регулюванні і розбіжності в податковому законодавстві різних країн, які уможливлюють «приховування» корпоративного прибутку та його штучне переміщення унизькоподаткові юрисдикції, де компанії не здійснюють економічної діяльності.
За останні три роки 123 країни вже розпочали запровадження Плану дій BEPS у національному податковому законодавстві. Україна з початку минулого року офіційно також доєдналася до них. Але попереду довгий шлях.
Нещодавно Міністерство фінансів та Національний банк оприлюднили проект Закону, який покликаний запровадити в Україні 8 з 15 рекомендацій Плану дій BEPS.
Ми обрали ті кроки, що є найбільш критичними для забезпечення фінансової стабільності в країні:
- Дія 3: розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і правила оподаткування таких компаній;
- Дія 4: обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
- Дія 6: запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
- Дія 7: запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва;
- Дії 8-10: удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням;
- Дія 13: правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній.
Ми сподіваємося на широку підтримку цього законопроекту народними депутатами та внесення його на розгляд Верховної Ради до кінця поточного року.
Разом з тим, це лише частина комплексу дій, які мають привести Україну до ефективного податкового регулювання. У сучасній глобалізованій економіці, де фінансові потоки не обмежені кордонами, жодна країна не може здійснювати ефективно податкове регулювання самотужки.
Разом із Планом дій BEPS Україна також має приєднатися і до багатосторонньої угоди про автоматичний обмін фінансовою інформацією за єдиним стандартом (так званий CRS).
На сьогодні 104 країни світу приєдналися до єдиного стандарту CRS, укладено близько 3500 двосторонніх взаємин. Усі країни ЄС, у тому числі наші найближчі сусіди, вже здійснюють цей обмін, суттєво посиливши свої можливості з протидії ухиленню від оподаткування.
Україна не має стояти осторонь. Необхідні законодавчі зміни для приєднання до єдиного стандарту обміну інформацією вже знаходяться у Верховній Раді. Якнайшвидше їх прийняття забезпечить можливість технічної реалізації рішень, необхідних для започаткування даного обміну.
Перш ніж передати слово поважним гостям, які розповідатимуть, як на практиці утримати капітал «вдома», а прибуток – в країні, де він був сформований, хочу підкреслити, що і План дій BEPS, і єдиний стандарт обміну інформацією – це не способи збільшити податкове навантаження на бізнес. Їх мета інша – забезпечення єдиних вимог до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами.
Якщо український бізнес хоче стати рівноправним гравцем на міжнародних ринках, якого не лякає ані прискіпливість з боку іноземних контрагентів, ані KYC з боку банків, то він має грати за тими ж правилами, що і бізнес в Європі. Це зробить українські компанії гостем, якому завжди раді на зовнішніх ринках, підвищить інвестиційну привабливість України і сприятиме пожвавленню її економічного зростання.
Дякую за увагу та бажаю цікавих і плідних дискусій!