Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку України прийняло рішення підвищити облікову ставку до 17,5% річних з 13 липня 2018 року, щоб повернути інфляцію у межі цільового діапазону у 2019 році.
На думку Національного банку, зниження інфляції до цілі може опинитися під загрозою через дію низки чинників:
- подальше пожвавлення внутрішнього попиту,
- активну трудову міграцію,
- посилення ризиків щодо отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду та іншого пов’язаного фінансування,
- зависокі інфляційні очікування,
- зниження інтересу інвесторів до активів країн, що розвиваються.
Більш жорстка монетарна політика нівелюватиме їх вплив та сприятиме зниженню інфляції до 5,8% на кінець наступного року і до 5% у 2020 році.
Які тенденції демонструвала інфляція з часу попереднього рішення?
У червні інфляція суттєво сповільнилася до 9,9% у річному вимірі та виявилася дещо нижчою за траєкторію нашого квітневого прогнозу. Насамперед, це відбулося завдяки відчутному збільшенню пропозиції продуктів харчування внаслідок більш сприятливих погодних умов і зростанню імпорту.
Крім того, сприятливою була ситуація на валютному ринку. Пожвавлення економічної активності в країнах – основних торговельних партнерах України, досить високі ціни на товари українського експорту, жорстка монетарна політика та пропозиція валюти з боку банків забезпечили зміцнення гривні як відносно долара США, так і валют країн-торговельних партнерів. Це, в свою чергу, позначилося на вартості імпортованих товарів, а також на цінах на товари та послуги зі значною імпортною складовою у собівартості.
Базова інфляція в червні також уповільнилася – до 9,0% у річному вимірі – та виявилася нижчою за очікування. Втім, все ще високе значення базової інфляції свідчить про збереження значного фундаментального інфляційного тиску.
Це насамперед результат стійкого пожвавлення споживчого попиту, який підтримують високі темпи збільшення доходів українців, що значно перевищують темпи зростання економіки.
По-перше, цьому сприяла підвищення заробітних плат. У травні середня номінальна заробітна плата в Україні перевищувала рівень травня минулого року на 28%. Це було зумовлено переважно активною трудовою міграцією і високим попитом на робочу силу. Так, рівень безробіття у сезонно скоригованому вимірі знизився в першому кварталі – вперше з 2016 року.
По-друге, стабільно високі темпи зростання демонструють надходження грошових переказів. У січні-травні вони на 30% перевищили минулорічний показник і сягнули 4,5 млрд дол. США. Це пояснюється подальшим збільшенням кількості трудових мігрантів і покращенням економічного стану країн, куди прямують українські мігранти.
По-третє, стимул для підвищення доходів населення також надавали високі темпи зростання соціальних допомог.
Чи продовжить інфляція знижуватися і надалі?
Ми очікуємо, що вплив проінфляційних чинників посилиться в подальшому. Більш швидке, ніж прогнозувалося, уповільнення інфляції у травні-червні буде нівельоване у другому півріччі.
Адже наприкінці року очікується суттєвіше, ніж передбачалося раніше, підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів, спрямоване на наближення цін на газ на внутрішньому ринку до ціни імпортного паритету. Як наслідок, відбудеться і відповідне удорожчання пов’язаних з ними житлово-комунальних послуг.
Цей чинник також впливатиме на рівень інфляції і протягом перших трьох кварталів наступного року, що не дозволить Національному банку привести її в межі цільового діапазону раніше четвертого кварталу 2019 року. Однак цей фактор лежить поза межами впливу монетарної політики і, відповідно, її інструменти не мають застосовуватися для його нівелювання.
Водночас на рівень інфляції у другій половині 2018 та у 2019 році буде тиснути низка факторів, ефекти яких, на відміну від підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів, мають бути компенсовані за допомогою інструментів монетарної політики. Серед них:
- вищий, ніж досі очікувалося, внутрішній попит, в тому числі за рахунок зростання заробітних плат і переказів від трудових мігрантів,
- спад інтересу інвесторів до українських суверенних зобов’язань унаслідок глобальної тенденції виходу інвесторів з активів країн, що розвиваються, та відтермінування отримання фінансування за програмою співпраці з МВФ;
- інфляційні очікування, які продовжують перевищувати інфляційні цілі Національного банку.
Саме на компенсацію дії цих чинників спрямоване сьогоднішнє рішення Правління підвищити облікову ставку.
За таких умов проведення більш жорсткої монетарної політики стане одним з ключових факторів, який забезпечить зниження інфляції. Відповідно, ми залишаємо прогноз інфляції без змін на рівні 8,9% на кінець поточного року і 5,8% на кінець наступного року.
Ми очікуємо, що жорстка монетарна політика дозволить привести інфляцію у межі цільового діапазону у четвертому кварталі 2019 року. А у 2020 році інфляція уповільниться до 5,0% і, таким чином, досягне центрального значення нашого цільового діапазону (5,0% ± 1 в.п.).
Ми також вважаємо актуальним і прогноз зростання реального ВВП на рівні 3,4% у 2018 році
Основною рушійною силою економічного зростання залишиться приватне споживання. Воно у поточному році посилиться завдяки збереженню високих темпів зростання реальних зарплат на тлі активних міграційних процесів.
Водночас сприятливі умови торгівлі, відновлення промислового виробництва та розширення доступу українських експортерів на зовнішні ринки дозволять скоротити негативний внесок зовнішньої торгівлі в ВВП.
Однак у наступному році зростання реального ВВП уповільниться до 2,5%. Це пов’язано з вичерпанням ефектів підвищення соціальних стандартів та жорсткими монетарними умовами, необхідними для повернення інфляції до цілі. Крім того, на нашу думку, досить стриманою буде фіскальна політика через необхідність погашення значних обсягів державного боргу.
У 2020 році реальне зростання економіки становитиме 2,9%. Основним драйвером економічного зростання у середньостроковому періоді і надалі буде приватне споживання.
Додатковим стимулом для нього є грошові перекази з-за кордону, що зростають через посилення трудової міграції.
Водночас, посилення трудової міграції матиме і обернений ефект – воно змушує компанії підвищувати заробітні плати і, відповідно, обмежує їх фінансові можливості для нарощування інвестицій.
Дефіцит зовнішньої торгівлі буде зберігатися і навіть розширюватися, оскільки значна частина внутрішнього споживчого попиту й інвестицій в основний капітал буде задовольнятися за рахунок імпорту.
Ключовим припущенням окресленого сценарію залишається подальший поступ у здійсненні структурних реформ, передбачених програмою співпраці з МВФ.
Ці реформи є вкрай важливими для забезпечення макрофінансової стабільності і стійкого економічного зростання у довгостроковій перспективі. А доступ до офіційного фінансування від МВФ і інших зовнішніх партнерів дозволить Уряду залучати боргові ресурси на міжнародних ринках капіталу на прийнятних умовах.
Ми очікуємо, що необхідні реформи будуть здійснені, і у цьому році Україна отримає близько 2 млрд дол. США від МВФ, а також кредити від ЄС та Світового банку. Це дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 20,7 млрд дол. США на кінець поточного року.
Однак у наступних двох роках через пікові виплати за зовнішнім державним боргом платіжний баланс буде зведено з дефіцитом, і міжнародні резерви будуть на рівні близько 20 млрд дол. США.
Відповідно, основним ризиком для реалізації окресленого макроекономічного прогнозу є відсутність прогресу у проведенні структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності, та продовження чинної програми з МВФ.
Подальше зволікання із реалізацією умов програми співпраці з Фондом зменшує імовірність отримання фінансування, передбаченого цією програмою. Це все більше звужує вікно можливостей у залученні боргових ресурсів на міжнародних ринках капіталу, необхідних для здійснення пікових виплат за державним боргом у 2018-2020 роках. Відтак, недоотримання запланованих надходжень загострює проблеми фінансування бюджетних витрат.
Актуальними також залишаються такі ризики:
- подальший відплив капіталу з країн, що розвиваються, унаслідок швидшого переходу центральними банками розвинутих країн до більш жорсткої монетарної політики;
- спад у глобальній економіці через ескалацію широкомасштабних торгівельних війн;
- збереження високих темпів трудової міграції.
Як наше сьогоднішнє рішення з монетарної політики узгоджується із попередніми рішеннями зберігати ставку без змін?
Під час минулого засідання з питань монетарної політики у травні ми зауважили, що можемо в подальшому підвищити облікову ставку у разі посилення ризиків для зниження інфляції та макрофінансової стабільності.
Сьогодні, як я вже зазначив, ми бачимо необхідність нівелювати низку чинників, що будуть тиснути на інфляцію у 2018-2019 рр. і поставили б під загрозу досягнення інфляційної цілі у наступному році, якби не наше сьогоднішнє рішення.
Також ми врахували зростаючу імовірність реалізації окреслених ризиків, зокрема щодо подальшої співпраці з МВФ.
Тому Правління Національного банку вважає за необхідне посилити жорсткість монетарних умов шляхом підвищення облікової ставки.
Якою буде монетарна політика Національного банку надалі?
У разі подальшого зростання вірогідності реалізації зазначених ризиків або появи нових суттєвих загроз для зниження інфляції та для макрофінансової стабільності ми можемо продовжити підвищення облікової ставки до рівня, необхідного для повернення інфляції до встановлених цілей в середньостроковій перспективі.
Новий детальний макроекономічний прогноз буде опублікований в Інфляційному звіті 19 липня.
Також ви зможете ознайомитися з підсумками дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням цього рішення, 23 липня.
Наступна наша зустріч з питань монетарної політики відбудеться 6 вересня цього року.
Дякую за увагу!