Доброго дня,
Вітаємо вас, наших партнерів, наших клієнтів, тих, для кого ми працюємо, тих, кого ми регулюємо, і тих, з ким ми співпрацюємо, у Національному банку.
Діалог – це фундамент нашої політики і запорука нашого успіху як центрального банку. Низька і стабільна інфляція, надійна, прозора і здорова банківська система, розвинуті фінансові ринки, сприятливий для економічного зростання та розширення міжнародних горизонтів інвестиційний клімат, - все це є метою нашої діяльності. Тому для нас важливо не лише бути почутими, а й отримувати зворотній зв’язок від наших стейкхоледрів.
Сьогодні ми підіб’ємо економічні та фінансові підсумки 2018 року, розповімо про Програму Національного банку на 2019 рік, визначимо ключові виклики для української економіки та подискутуємо про резерви розвитку економіки і фінансової системи.
2018 рік відзначився відновленням макрофінансової стабільності, яку востаннє Україна бачила ще до анексії Криму та військового конфлікту на Донбасі.
Це – рік багатьох максимумів та рекордів.
Цього року українська економіка продемонструвала максимальне зростання за останні сім років. Зростання реального ВВП за підсумками трьох кварталів - 2,8%, а, за прогнозом НБУ, загалом по року економіка зросте на 3,4%.
Інфляція за підсумками року, хоча і перевищила ціль НБУ, але відновила зниження і вперше за п’ять років зменшилася до однознакового рівня – 9,8%.
Як наслідок, сьогодні можемо говорити про:
- послаблення фундаментального інфляційного тиску на українську економіку,
- створення комфортніших умов для роботи бізнесу і формування заощаджень населенням, і
- поступове наближення інфляції до нашої середньострокової цілі – 5%.
Це, насамперед, результат жорсткої монетарної політики НБУ.
Поступове підвищення облікової ставки почалося з жовтня 2017 року з огляду на посилення інфляційних ризиків. Упродовж минулого року для зниження інфляції до цілі у середньостроковій перспективі ми чотири рази підвищували облікову ставку – загалом на 3,5 в.п. до поточних 18,0% річних.
Це зумовило підвищення процентних ставок по депозитах і, відповідно, надавало стимули для збільшення заощаджень.
Унаслідок жорсткої монетарної політики, а також завдяки сприятливій ціновій кон’юнктурні для українського експорту на зовнішніх ринках в першій половині року і рекордному врожаю зернових у другому півріччі, курс гривні зміцнився на 1,4% за 2018 рік.
Це – ознака стабілізації на валютному ринку. Водночас і українці вже довіряють спроможності Національного банку згладжувати надмірні коливання. Свідчення тому – відсутність значних панічних настроїв на валютному ринку навіть після агресії Росії біля Керченської протоки і запровадження воєнного стану. Ми активно висвітлювали ситуацію на валютному ринку та зберігали активну присутність на ньому, і таким чином попередили паніку з боку учасників ринку і населення.
Зміцнення гривні надало Національному банку можливості для активного поповнення міжнародних резервів упродовж року за рахунок купівлі валюти на міжбанківському ринку.
Іншим джерелом стало зовнішнє фінансування: Україна отримала нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом, яка є фундаментом для подальшого зміцнення макрофінансової стабільності. Завдяки цьому до резервів від міжнародних партнерів (МВФ, Євросоюзу та Світового банку) надійшло 2,4 млрд дол. США.
У підсумку маємо найбільший обсяг міжнародних резервів за п’ять років. Це – 20,8 млрд дол. США. Востаннє такі цифри ми бачили восени 2013 року.
Гарні результати демонструє і фінансовий сектор. Банківська система не лише стійка, докапіталізована і прозора, а й вперше за п’ять років – прибуткова.
Довіра населення до банківської системи зміцнюється. Населення збільшило гривневі вклади на 15% за рік.
Банки нарешті активізують кредитування: за рік вони збільшили обсяг виданих населенню гривневих кредитів на 31%.
На сьогодні вже можна говорити про відновлення і певною мірою корпоративного кредитування.
На шляху до таких результатів пріоритети для нас визначала середньострокова Стратегія Національного банку. Ухвалена та публічно презентована навесні 2018 року, Стратегія встановлює сім ключових цілей для Національного банку:
- Низька та стабільна інфляція.
- Стабільна, прозора та ефективна банківська система.
- Відновлення кредитування.
- Ефективне регулювання фінансового сектору.
- Вільний рух капіталу.
- Фінансова інклюзія.
- Сучасний, відкритий, незалежний, ефективний центральний банк.
Саме діяльність Національного банку, спрямована на реалізацію цих цілей, дала можливість досягти втішних максимумів і рекордів за підсумками 2018 року.
Ми і надалі будемо працювати для забезпечення цінової та фінансової стабільності як фундаменту для стійкого економічного зростання.
Ми розпочинаємо 2019 рік з революційної валютної лібералізації, якої ще не було в історії України. Менш ніж через місяць не на папері, а вже на практиці запрацюють Закон «Про валюту і валютні операції» і наше нове валютне регулювання, яке принесе багато послаблень для українців і бізнесу.
Однак з більшою свободою з’являється і більша відповідальність. Чим ліберальніші умови для учасників фінансових ринків, бізнесу та населення, тим більше уваги ми, Національний банк, маємо приділяти фінансовій стабільності.
Тому поточний рік має бути присвячений наступному важливому кроку, без якого фінансова стабільність не лише в межах банківського сектору, а в межах всієї фінансової система, неможлива. Мова йде про "спліт", за яким майбутнє небанківського фінансового сектору.
Ухвалення Верховною Радою законопроекту про "спліт" не дарма стало одним зі структурних маяків нової програми співпраці України з МВФ як передумова зміцнення фінансового сектору. Адже це дасть змогу привести небанківський фінансовий ринок у відповідність до європейських стандартів, підвищить якість роботи фінансових компаній та захист споживачів , а також створить умови для приходу на цей ринок нових іноземних гравців.
Також 2019 рік має стати важливим для подальшого відновлення кредитування. Попри прогрес за останні два роки, банки ще не працюють на повну силу, особливо з великими корпоративними позичальниками та іпотечними кредитами для населення.
На заваді активнішому відновленню кредитування стоїть високий рівень непрацюючих кредитів. Ринок чекає на внесення до Ради та подальшу підтримку законопроекту щодо діяльності з управління заборгованістю, розробленого ЄБРР. Цей закон створить підґрунтя для роботи компаній з управління заборгованістю та забезпечить створення належного конкурентного середовища на вторинному ринку кредитів в Україні.
Крім того, все ще існують значні ризики інституційного середовища та незавершеність втілення в життя судової реформи, яка забезпечила б неухильне дотримання законів та захист прав кредиторів.
Звичайно, пройти шлях до стійкої економіки і розвинутої та стабільної фінансової системи ми не можемо самотужки – це потребує спільної роботи Національного банку і вас – банків, бізнесу, державних органів, експертної спільноти та медіа.
Які саме виклики нас чекають попереду і як нам разом дати їм відсіч, – про це ми зараз зможемо детально поговорити.
Бажаю цікавої та плідної дискусії!