Звичайна версія сайту
Перейти до вмісту
Збитки від незаконних дій із платіжними картками зменшилися більше ніж удвічі

Збитки від незаконних дій із платіжними картками зменшилися більше ніж удвічі

За підсумками 2019 року збитки від незаконних дій із платіжними картками суттєво зменшилися порівняно з 2018 роком. Про це свідчить звітність про збитки банків, держателів платіжних карток і торговців (далі – збитки) від незаконних дій/сумнівних операцій з платіжними картками за 2019 рік, отримана регулятором.

Кількість та суми збитків від шахрайства з картками суттєво знизилися

Так, за минулий рік сума збитків від незаконних дій із платіжними картками становила 0,0042% від загального обсягу всіх операцій із платіжними картками (у 2018 році – 0,0092%, у 2017 році – 0,0077%).

Тобто на один мільйон гривень видаткових операцій із використанням платіжних карток у 2019 році лише 42 гривні припадало на незаконні дії/сумнівні операції. Це вдвічі менше ніж позаминулого року.

У середньому на одну незаконну операцію у 2019 році припадало близько 2 100 гривень, що на 16% менше ніж у 2018 році (2 500 гривень).

Загалом кількість незаконних дій із платіжними картками, за якими понесено збитки, за минулий рік знизилася на третину – до 71,9 тисяч випадків (у 2018 році – 105,5 тис. випадків).

Найбільша кількість незаконних дій із платіжними картками в 2019 році відбувалась у мережі Інтернет – 41,4 тис. випадків (58% від загальної кількості). Водночас порівняно з 2018 роком цей показник зменшився майже вдвічі. Разом із цим минулого року майже зрівнялися за кількістю та сумами незаконних дій операції з використанням банкоматів та оплати в торговельній мережі.

Соціальна інженерія залишається найпопулярнішим методом шахрайства  

Минулого року для здійснення незаконних дій із платіжними картками або їх реквізитами шахраї найчастіше використовували метод соціальної інженерії. Йдеться про введення в оману громадян будь-якими способами для того, щоб вони розголосили власні персональні дані, реквізити платіжних карток, коди/паролі чи здійснили переказ коштів під психологічним впливом на користь шахраїв. У більшості випадків злочинці намагаються видати себе за співробітників банку або Національного банку (наприклад, служби безпеки) та активно починають випитувати особисту інформацію й інші дані.

Національний банк вкотре наголошує, що ні його представники, ні представники комерційних  банків ніколи не телефонують із подібними проханнями та не мають потреби і повноважень запитувати в громадян інформацію стосовно платіжних карток, персональних даних та коштів на рахунках.

У жодному випадку не слід розголошувати реквізити платіжних карток (термін дії, код CVС2/CVV2, ПІН-код) та персональні дані, а також логін/пароль для входу у веббанкінг, одноразові паролі для проведення додаткової автентифікації тощо.

З метою запобігання та протидії шахрайству Національний банк рекомендує не відповідати на підозрілі телефонні дзвінки, а у випадку сумнівів – звертатися до банку-емітента платіжної картки, контролювати платежі та перекази, а також перевіряти стан своїх рахунків.

Крім того, варто застосовувати ліміти на проведення операцій із використанням платіжних карток, насамперед в мережі Інтернет, та користуватись послугами sms-інформування про здійснені операції.

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини