Звичайна версія сайту

Збитки від незаконних дій із платіжними картками зменшилися більше ніж удвічі

За підсумками 2019 року збитки від незаконних дій із платіжними картками суттєво зменшилися порівняно з 2018 роком. Про це свідчить звітність про збитки банків, держателів платіжних карток і торговців (далі – збитки) від незаконних дій/сумнівних операцій з платіжними картками за 2019 рік, отримана регулятором.

Кількість та суми збитків від шахрайства з картками суттєво знизилися

Так, за минулий рік сума збитків від незаконних дій із платіжними картками становила 0,0042% від загального обсягу всіх операцій із платіжними картками (у 2018 році – 0,0092%, у 2017 році – 0,0077%).

Тобто на один мільйон гривень видаткових операцій із використанням платіжних карток у 2019 році лише 42 гривні припадало на незаконні дії/сумнівні операції. Це вдвічі менше ніж позаминулого року.

У середньому на одну незаконну операцію у 2019 році припадало близько 2 100 гривень, що на 16% менше ніж у 2018 році (2 500 гривень).

Загалом кількість незаконних дій із платіжними картками, за якими понесено збитки, за минулий рік знизилася на третину – до 71,9 тисяч випадків (у 2018 році – 105,5 тис. випадків).

Найбільша кількість незаконних дій із платіжними картками в 2019 році відбувалась у мережі Інтернет – 41,4 тис. випадків (58% від загальної кількості). Водночас порівняно з 2018 роком цей показник зменшився майже вдвічі. Разом із цим минулого року майже зрівнялися за кількістю та сумами незаконних дій операції з використанням банкоматів та оплати в торговельній мережі.

Соціальна інженерія залишається найпопулярнішим методом шахрайства  

Минулого року для здійснення незаконних дій із платіжними картками або їх реквізитами шахраї найчастіше використовували метод соціальної інженерії. Йдеться про введення в оману громадян будь-якими способами для того, щоб вони розголосили власні персональні дані, реквізити платіжних карток, коди/паролі чи здійснили переказ коштів під психологічним впливом на користь шахраїв. У більшості випадків злочинці намагаються видати себе за співробітників банку або Національного банку (наприклад, служби безпеки) та активно починають випитувати особисту інформацію й інші дані.

Національний банк вкотре наголошує, що ні його представники, ні представники комерційних  банків ніколи не телефонують із подібними проханнями та не мають потреби і повноважень запитувати в громадян інформацію стосовно платіжних карток, персональних даних та коштів на рахунках.

У жодному випадку не слід розголошувати реквізити платіжних карток (термін дії, код CVС2/CVV2, ПІН-код) та персональні дані, а також логін/пароль для входу у веббанкінг, одноразові паролі для проведення додаткової автентифікації тощо.

З метою запобігання та протидії шахрайству Національний банк рекомендує не відповідати на підозрілі телефонні дзвінки, а у випадку сумнівів – звертатися до банку-емітента платіжної картки, контролювати платежі та перекази, а також перевіряти стан своїх рахунків.

Крім того, варто застосовувати ліміти на проведення операцій із використанням платіжних карток, насамперед в мережі Інтернет, та користуватись послугами sms-інформування про здійснені операції.

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини

Поділитись