Як Національний банк сприяє стійкому економічному зростанню в Україні? Чому банки не поспішають збільшувати обсяги кредитування? Чи плануються нові послаблення на валютному ринку? Як працює-ризик орієнтовний підхід у фінансовому моніторингу і на які клієнтські операції банки особливо звертають увагу?
Ці та інші питання співробітники Національного банку розкрили упродовж традиційної (вже шостої) зустрічі з керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо ділових очікувань. Цього разу до НБУ завітали представники понад 80 українських підприємств майже всіх видів діяльності та регіонів України. Декілька важливих тез з цієї зустрічі:
- Для досягнення стабільно низької інфляції на перших етапах режиму інфляційного таргетування центральні банки часто змушені утримувати високі ключові ставки. Такий шлях проходили багато європейських країн: Польща, Чехія тощо. Зараз цим шляхом йде й Україна.
- Жорстка монетарна політика Національного банку вже дає результат. У вересні цього року інфляція знизилася до 7,5% у річному вимірі, за підсумками року вона уповільниться до 6,3%, а у наступному році ми очікуємо її зниження до цілі у 5%. Це створює фундамент для стійкого зростання економіки у наступні роки.
- З огляду на тривале поліпшення макроекономічних умов та інфляційних очікувань населення і бізнесу НБУ прогнозує подальше зниження облікової ставки до 8% на кінець 2021 року за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%.
- Для активізації пожвавлення банківського кредитування також необхідно вирішити проблему із непрацюючими кредитами. Повернення боржниками коштів дозволить розформувати резерви та спрямувати цей ресурс на кредитування реального бізнесу.
- З початку року Національний банк скасував понад 30 валютних обмежень, зокрема, обов’язковий продаж валюти, ліміти на репатріацію дивідендів, дозвільну систему реєстрації зовнішніх запозичень тощо. Подальше поліпшення макроекономічної ситуації та імплементація пакету законів щодо протидії BEPS дасть змогу НБУ продовжувати валютну лібералізацію.