Доброго дня, колеги,
Дякую за можливість представити вам сьогодні інформацію про результати діяльності Національного банку за 2018 рік. Це важлива зустріч для нас, адже це підтвердження нашої прозорості – одного з п’яти ключових принципів роботи Національного банку.
Я впевнений, що взаємна прозорість допоможе нам співпрацювати у прийдешньому році більш плідно, а успіх нашої спільної роботи це прогрес у розвитку фінансового сектору України.
Перш ніж розповісти про роботу Національного банку у 2018 році, я хочу високо оцінити нашу з вами співпрацю протягом минулого року і подякувати вам за підтримку важливих для фінансового сектору законопроектів протягом минулого сезону.
2018 рік відзначився відновленням макрофінансової стабільності, яку востаннє Україна бачила ще до анексії Криму та військового конфлікту на Донбасі
Цього року українська економіка продемонструвала максимальне зростання за останні сім років. Зростання реального ВВП за підсумками трьох кварталів - 2,8%, а, за прогнозом НБУ, загалом по року економіка зросте на 3,4%.
Інфляція за підсумками року відновила зниження і вперше за п’ять років зменшилася до однознакового рівня – 9,8%. Це перевищило нашу інфляційну ціль, яка складала 6 +/- 2 відсотки. За підсумками року споживча інфляція була вищою, проте у політиці інфляційного таргетування ключовим є не отримання потрібного рівня інфляції у певній точці часу, а забезпечення стійкого тренду цього показника відповідно до інфляційних цілей. Давайте згадаємо, що у 2017 році індекс споживчих цін перевищив 13%, тому на нашу думку забезпечення зниження цього показника є важливим здобутком нашої монетарної політики.
Сьогодні можемо впевнено говорити про:
- послаблення фундаментального інфляційного тиску на українську економіку,
- створення комфортніших умов для роботи бізнесу і формування заощаджень населенням, і
- поступове наближення інфляції до середньострокової Національного банку – 5%.
Так, дійсно, з огляду на посилення інфляційних ризиків, упродовж минулого року ми чотири рази підвищували облікову ставку – загалом на 3,5 відсоткових пункти до поточних 18,0% річних.
Впровадження Національним банком України монетарної політики відбувається у тісній співпраці із Радою Національного банку, яка згідно із нашим законом затверджує Основні засади грошово-кредитної політики НБУ на рік та здійснює контроль за їх дотриманням. Ми гідно оцінюємо співпрацю із цим органом, що складається із представників Верховної Ради та Президента України.
Це зумовило підвищення процентних ставок по депозитах і, відповідно, надавало стимули для збільшення заощаджень. Це мало вплив і на доступність кредитування, проте дозвольте я повернусь до цього питання у моїй доповіді згодом.
Додам, що унаслідок жорсткої монетарної політики, а також завдяки сприятливій ціновій кон’юнктурні для українського експорту на зовнішніх ринках в першій половині року і рекордному врожаю зернових у другому півріччі, курс гривні зміцнився на 1,4% за 2018 рік.
Це – ознака стабілізації на валютному ринку. Водночас і українці вже довіряють спроможності Національного банку згладжувати надмірні коливання. Свідчення тому – відсутність значних панічних настроїв на валютному ринку навіть після агресії Росії біля Керченської протоки і запровадження воєнного стану. Ми активно висвітлювали ситуацію на валютному ринку та зберігали активну присутність на ньому, і таким чином попередили паніку з боку учасників ринку і населення.
Зміцнення гривні надало Національному банку можливості для активного поповнення міжнародних резервів упродовж року за рахунок купівлі валюти на міжбанківському ринку – за рік сальдо наших валютних інтервенцій склало еквівалент 1,4 мільярда доларів США, які були спрямовані до наших резервів.
Іншим джерелом стало зовнішнє фінансування: Україна отримала нову програму співпраці з МВФ, яка є фундаментом для подальшого зміцнення макрофінансової стабільності. Завдяки цьому до резервів від міжнародних партнерів (МВФ, Євросоюзу та Світового банку) надійшло 2,4 млрд дол. США.
У підсумку маємо найбільший обсяг міжнародних резервів за п’ять років. Це – 20,8 млрд дол. США. Востаннє такі цифри ми бачили восени 2013 року.
Щодо банківського нагляду та ситуації у банківській системі.
Протягом 2018 року ми суттєво перебудували нашу пруденційну функцію. Так ми запровадили відповідні світовим стандартам ризик-орієнтовані підходи до здійснення нагляду за банками. Відтак, процес оцінювання банків (SREP) став безперервним і здійснюється одночасно за всіма банками. За результатами оцінки визначається заснована на комплексі факторів стратегія нагляду за кожним окремим банком.
Ще однією новацією минулого року стало проведення щорічної оцінки стійкості банків, яка складається з оцінки якості активів, а для найбільших банків – стрес-тестування. Такі процедури є усталеною практикою провідних регуляторів світу, що дозволяє упередити надмірне накопичення системних ризиків та підготувати банки до можливих майбутніх криз.
Попередні кроки лягли в основу Стратегії макропруденційної політики, яку Національний банк затвердив минулого року. Цей документ визначає, що та як робитиме Національний банк, щоб забезпечити відповідно до нашого мандату фінансову стабільність, необхідну для сталого економічного зростання.
Минулого року в рамках переходу до міжнародних нормативів для банків на основі Basel III Національний банк запровадив перший макропруденційний інструмент – обов’язковий норматив ліквідності LCR.
Не менш важливою подією минулого року стало запровадження нових стандартів організації системи управління ризиками. Відповідним документом передбачено більшу долученість ради банку в своїй наглядовій функції до створення працюючої інфраструктури управління ризиками, та контролю за дотриманням загальних принципів управління ризиками. Положенням визначений перелік основних ризиків, щодо яких банк має обов’язково здійснювати виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль та звітування.
У грудні 2018 ми затвердили нове Положення про ліцензування банків. Це принципово новий документ, основним завданням якого є перехід від формалістичного до ризик-орієнтованого підходу в питаннях ліцензування банків та забезпечення регулятора інструментами для сутнісного аналізу при здійсненні погоджувальних процедур.
Запрацював Кредитний реєстр Національного банку: з 1 вересня Національний банк надав банкам можливість отримувати з Кредитного реєстру інформацію стосовно боржників, умов кредитних операцій, виконання зобов’язань за такими операціями, класу боржників. Це дозволятиме банкам більш комплексно оцінювати ризики боржника, та як результат почувати себе більш впевнено при наданні послуг з кредитування.
У підсумку банківський сектор продемонстрував гарні результати. На сьогодні в Україні працюють 77 банків, включаючи 4 державних та 22 банки з іноземним капіталом. Банківська система не лише стійка, докапіталізована і прозора, а й вперше за п’ять років – прибуткова.
Довіра населення до банківської системи зміцнюється. Населення збільшило гривневі вклади на 15% за рік.
Банки нарешті активізують кредитування: за рік вони збільшили обсяг виданих населенню гривневих кредитів на 31%. Цей показник є досить промовистим щодо тези про вплив монетарної політики Національного банку на обсяги кредитування банками.
На сьогодні вже можна говорити про відновлення і певною мірою корпоративного кредитування. Погоджуюсь, що середні ставки за кредитами є високими. Проте хочу вказати, що вони диктуються не лише розміром нашої облікової ставки, але й ризиками середовища, які банки закладають до цієї цифри.
Протягом 2018 року Національний банк України продовжив внутрішню реорганізацію та підвищення власної операційної ефективності. Ми представили середньострокову стратегію розвитку Національного банку. У 2018 році ми пройшли перевірку Рахункової палати, яка підтвердила стандарти діяльності НБУ.
Відзначу, що у 2018 році ми перерахували до державного бюджету наш прибуток за попередній рік у розмірі 44,6 мільярдів гривень. Прибуток НБУ за 2017 рік був перерахований низкою траншів за графіком, узгодженим із Міністерством фінансів України. Механізм перерахування коштів траншами покликаний згладити вплив змін обсягу коштів Уряду на коливання ліквідності банківської системи та, відповідно, на динаміку інфляції.
Прибуток Національного банку за 2018 рік буде перераховано до державного бюджету таким же чином після підтвердження відповідної суми незалежним міжнародним аудитором та отримання відповідного погодження від Ради Національного банку України.
Підсумовуючи результати року, зазначу, що ми і надалі будемо працювати для забезпечення цінової та фінансової стабільності як фундаменту для стійкого економічного зростання
Проте, підбиття підсумків для нас не лише привід відзначити пророблену роботу, але й можливість краще зрозуміти наші виклики та наші завдання на майбутнє.
Ми розпочинаємо 2019 рік із довгоочікуваної валютної лібералізації. Уже 7 лютого буде введено в дію підтриманий вами влітку Закон "Про валюту і валютні операції", а одночасно з ним і відповідне підзаконне регулювання Національного банку. Новий режим здійснення валютних операцій стане суттєво простішим для громадян та бізнесу. Ми й надалі наближатимемо його до нашої спільної мети – свободи руху капіталу. Втім, як ми послідовно говорили, просування дорожньою картою лібералізації можливе лише за дотримання відповідних макроекономічних передумов.
Наближенню вільного руху капіталу сприятиме імплементація в Україні виданих Організацією Економічного Співробітництва та Розвитку плану дій щодо запобігання розмиванню податкової бази – так званого пакету BEPS. Відповідний законопроект буде представлено на ваш розгляд уже найближчим часом.
Поточний рік має бути присвячений наступному важливому кроку, без якого фінансова стабільність не лише в межах банківського сектору, а в межах всієї фінансової система, неможлива. Мова йде про "спліт", за яким майбутнє небанківського фінансового сектору.
Ухвалення Верховною Радою законопроекту про "спліт" не дарма стало одним зі структурних маяків нової програми співпраці України з МВФ як передумова зміцнення фінансового сектору. Адже це дасть змогу привести небанківський фінансовий ринок у відповідність до європейських стандартів, підвищить якість роботи фінансових компаній та захист споживачів фінпослуг, а також створить умови для приходу на цей ринок нових іноземних гравців.
Ще одним пріоритетом Національного банку на 2019 рік є відновлення кредитування. Попри прогрес із деякими сегментами за останні два роки, банки ще не працюють на повну силу, особливо з великими корпоративними позичальниками та іпотечними кредитами для населення.
Ми розуміємо, що на заваді активнішому відновленню кредитування стоїть високий рівень непрацюючих кредитів. Способом розв’язання цієї проблеми, який підтримує ринок, є створення правового поля для діяльності компаній з управління заборгованістю. Розроблений у співпраці з ЄБРР проект відповідного закону здатен забезпечити створення належного конкурентного середовища на вторинному ринку кредитів в Україні та таким чином призвести до швидкого скорочення проблемних портфелів банків.
Також повторюсь, високі ставки за кредитами все ще присутні значні ризики інституційного середовища. Зокрема й незавершеність судової реформи, яка забезпечила б неухильне дотримання законів та захист прав кредиторів. Банки закладають ці ризики у відсоткову ставку. Тому над відновленням кредитування потрібно працювати і в цьому векторі.
Наприкінці хочу зазначити, що у прийдешньому році необхідність нашої співпраці як ніколи важлива для ефективного розвитку фінансового сектору. Я підтверджую прихильність Національного банку принципу прозорості. Ми й надалі розвиватимемо простір для діалогу та розраховуємо на плідний діалог із парламентом у майбутньому. Хочу закликати нас до взаємовигідної ефективної праці.
Дякую за увагу