Сприятливі макроекономічні умови та відсутність помітних потрясінь забезпечили стабільну роботу банківського сектору у І півріччі 2018 року. За цей час рівень системних ризиків майже не змінився, хоча, за оцінками НБУ, знизилися кредитний ризик та ризик прибутковості банківського сектору, а юридичний ризик лишається незмінно високим. Про це йдеться в черговому Звіті про фінансову стабільність, оприлюдненому 12 червня 2018 року.
Проведення структурних реформ та відновлення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями – ключові завдання для України
Економіка відновлюється третій рік поспіль, проте темпи зростання обмежені через кволий перебіг структурних реформ. Забезпечення вищої динаміки перетворень – основне завдання уряду та парламенту. Ці реформи критичні як для збереження макрофінансової стабільності, так і для забезпечення довгострокового економічного зростання в Україні. У короткостроковому періоді ключовий виклик – необхідність рефінансувати зовнішні борги України. Без співпраці з міжнародними фінансовими організаціями Україна не зможе на вигідних умовах залучати кошти на зовнішніх ринках, щоб рефінансувати власні зобов’язання.
Після прийняття Закону "Про Вищий антикорупційний суд" з’явилися обґрунтовані надії на відновлення співпраці з МВФ. Якщо Україна отримає ще два транші до завершення програми МВФ, то коротко- та середньострокові ризики для макроекономічної та фінансової стабільності зведуться до мінімуму.
Макроекономічна стабільність сприяла ефективній роботі банківського сектору
Протягом останнього року зовнішні умови були сприятливими: зростали світові ціни на сировину та попит на український експорт. Проте дедалі жорсткіша монетарна політика в США підвищує ризики відпливу капіталу із країн, що розвиваються. Реалізація цих ризиків може мати негативний вплив на фінансову стабільність в Україні.
Від початку поточного року внутрішні макроекономічні умови також сприяли стабільній та прибутковій роботі банківського сектору завдяки вищим темпам економічного зростання, відсутності шоків на валютному ринку й уповільненню інфляції. Обсяги гривневих коштів клієнтів банків продовжують зростати. На сьогодні кошти клієнтів перевищують 80% загальних зобов’язань банківського сектору, однак ідеться переважно про короткострокові депозити. Якщо трапиться зовнішній шок, короткостроковість фондування банків може створювати надмірні ризики ліквідності.
Фінансовий результат банківського сектору покращується завдяки високим темпам зростання чистого процентного та комісійного доходів, а також суттєвому зниженню відрахувань до резервів. Більшість банків сформували належні резерви під непрацюючі кредити. У 2018 році обсяг відрахувань, імовірно, буде найнижчим за останнє десятиліття. Водночас окремі банки, у тому числі два державні, мають значно нижчу операційну ефективність, ніж середня по банківському сектору. Першочергові завдання для таких фінустанов – знизити операційні витрати та змінити бізнес-моделі.
Темпи зростання роздрібного кредитування стабільно високі та сягають 40% р/р. Але у грошовому вимірі обсяги нових кредитів поки не є суттєвими: вони забезпечують лише 1.6% загальних споживчих витрат, відтак не створюють значних системних ризиків для фінансового сектору. Попри це ряд банків недостатньо консервативно оцінює ризики за кредитами фізичним особам та має занадто оптимістичні оцінки дефолтів позичальників.
Значні юридичні ризики – головна перешкода для відновлення корпоративного кредитування
Протягом останніх трьох років фінансовий стан бізнесу покращувався, рентабельність у реальному секторі наразі перевищує докризовий рівень. Проте кардинальних змін якості корпоративних кредитних портфелів не спостерігається. Незважаючи на низку успішно проведених банками реструктуризацій проблемної заборгованості, частка непрацюючих кредитів у більшості секторів економіки залишилася на рівні кінця березня 2017 року.
Проблема непрацюючих кредитів найбільше притаманна великим позичальникам та найбільшим бізнес-групам. Окремі групи далі не обслуговують власні борги, навіть якщо їхній фінансовий стан суттєво поліпшується. Слабка судова система та відсутність дієвого законодавчого механізму вирішення проблем з непрацюючими боргами формують високий рівень недовіри між банками та компаніями реального сектору. Це змушує банки вкрай обережно оцінювати платоспроможність потенційних позичальників.
Утім, банки охоче кредитують якісних позичальників: за оцінками НБУ, кредити компаніям, що не допускали дефолтів, зростають темпами понад 20% р/р.
У І півріччі 2018 року відбулось кілька вагомих змін у регуляторному середовищі. Верховна Рада прийняла закон про створення і ведення Кредитного реєстру НБУ. Окрім того, зроблено перші кроки в реформуванні корпоративного управління в банках, зокрема посилено роль незалежних членів наглядових рад.
Наступним кроком має стати прийняття Верховною радою законів, необхідних для відновлення кредитування та стійкого функціонування банківського сектору, зокрема таких: 1) про вдосконалення функціонування фінансового сектору (змінить стандарти корпоративного управління в державних банках) 2) про валюту 3) про відновлення кредитування 4) про банкрутство 5) про захист прав споживачів фінансових послуг 6) про консолідацію регулювання ринку фінансових послуг.
Негативний ефект від переходу на МСФЗ 9 компенсовано поточними прибутками банків
Банки поступово переходять на МСФЗ 9, майже всі фінустанови вже запровадили нові підходи до оцінювання фінансових інструментів та формування резервів під очікувані кредитні збитки. Орієнтовний негативний вплив на власний капітал від першого застосування МСФЗ 9 – близько 10 млрд грн. Це зниження майже повністю компенсував прибуток сектору в І кварталі 2018 року. Проте точні оцінки ефекту від запровадження МСФЗ 9 можна буде зробити лише на основі звітності банків за повний 2018 рік, підтвердженої незалежними аудиторами.
Триває трансформація регуляторного середовища, щоб ефективно запобігати кризам
Банки розпочали тестовий розрахунок коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR), який стане обов’язковим пруденційним нормативом від грудня 2018 року. Протягом наступних 12 місяців буде запроваджено ще один норматив – коефіцієнт чистого стабільного фондування (NSFR), для початку його розрахунок також відбуватиметься в тестовому режимі.
Розпочалося перше щорічне оцінювання стійкості банківського сектору. Більшість банків проходить лише етап оцінювання якості активів зовнішніми незалежними аудиторами, проте після цього 25 фінустанов, на які припадає понад 90% активів сектору, пройдуть стрес-тестування за базовим та несприятливим сценаріями.
Розширено обсяг інформації про банки, обов’язкової для оприлюднення. Банки почали публікувати значення економічних (пруденційних) нормативів та складових регулятивного капіталу. Крім цього, фінустанови оприлюднюють інформацію про розподіл кредитів, наданих фізичним та юридичним особам, за класами боржника та оборотно-сальдовий баланс.
НБУ затвердив нові вимоги до системи управління банківськими ризиками на основі рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду (Положення НБУ №64 "Про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах"). Установлено жорсткі вимоги до процесів оцінювання та контролю ризиків (кредитного, ринкового, операційного, процентного ризику банківської книги, ліквідності), їх фіксації та реагування на них відповідальними особами та органами банку. Запроваджується вимога обов’язково проводити стрес-тестування для оцінювання ризиків та спроможності їм протистояти.
Розпочато обговорення нового інструменту капіталу – довгострокового субординованого боргу, який стане частиною основного капіталу. Це перший крок у приведенні структури регулятивного капіталу банків до стандартів Базелю та вимог європейського законодавства. Запровадження нової структури капіталу заплановано на 2019 рік.