• кошти, які обліковуються на поточних, вкладних (депозитних) рахунках юридичних та фізичних осіб;
• залучені кошти, що належать юридичним і фізичним особам та відображені в балансі банку на інших рахунках бухгалтерського обліку.

За винятком:

• коштів, що обліковуються на кореспондентських рахунках інших банків-резидентів, рахунках умовного зберігання (ескроу) інших банків-резидентів, рахунках коштів у розрахунках інших банків-резидентів;
• коштів, залучених від банків-резидентів у вигляді міжбанківських кредитів та депозитів, коштів, залучених від міжнародних фінансових організацій, а також
• коштів, залучених на умовах субординованого боргу.

Середньоарифметична сума коштів, яка обрахована за період визначення згідно з установленими на період утримання нормативами обов’язкового резервування та підлягає обов’язковому резервуванню і зберіганню в період утримання.

Визначений строк, протягом якого обраховується база для резервування. Період визначення резервної бази передує періоду утримання обов’язкових резервів.

Визначений строк, протягом якого кошти резервуються і зберігаються на кореспондентському рахунку банку в Національному банку та/або на окремому рахунку в Національному банку відповідно до встановлених нормативів.

Першим днем періоду утримання обов’язкових резервів є 11 число місяця, останнім днем –10 число наступного місяця.

Національний банк може встановлювати для різних видів зобов’язань диференційовані нормативи обов’язкового резервування залежно від:

• строку залучення коштів;
• виду зобов’язань у розрізі валют (національна, іноземна, у тому числі в банківських металах);
• суб’єктів (юридичні, фізичні особи).

З поточними нормативами обов’язкового резервування можна ознайомитись тут.

Банки здійснюють формування та зберігання коштів обов’язкових резервів у грошовій одиниці України на кореспондентському рахунку та/або на окремому рахунку. Залишки коштів банку в національній валюті на рахунках умовного зберігання (ескроу) в Національному банку  вважаються коштами обов’язкових резервів, що сформовані та зберігаються належним чином.

У покриття обов’язкових резервів можуть зараховуватись облігації внутрішньої державної позики України (далі – ОВДП). Перелік ОВДП та порядок їх зарахування в покриття ОР визначається окремим рішенням Правління Національного банку (у тому числі з урахуванням пропозицій Міністерства фінансів України).

ОВДП зараховуються в покриття обов’язкових резервів за їх номінальною вартістю за умови, що вони перебувають у власності банку та не обтяжені будь-якими зобов’язаннями.

Міжнародні ідентифікаційні номери цінних паперів ISIN, які можуть зараховуватися банками в покриття обов’язкових резервів, а також вимоги до суми обов’язкових резервів, у покриття якої можуть зараховуватись ОВДП, визначені в рішенні Правління Національного банку України "Про формування та зберігання обов’язкових резервів" 23 листопада 2017 року №752-рш (зі змінами).

Сума недорезервованих банком коштів визначається як від’ємна різниця між фактичною середньоарифметичною сумою залишків коштів на кореспондентському рахунку банку з урахуванням коштів на рахунку умовного зберігання (ескроу) та суми ОВДП, що відповідають вимогам зарахування в покриття обов’язкових резервів, за період утримання та розрахованою резервною базою за період визначення.