Пріоритетною ціллю монетарної політики Національного банку, відповідно до Закону України "Про Національний банк України", є досягнення та підтримка цінової стабільності. Під ціновою стабільністю розуміється підтримання в середньостроковій перспективі низьких, стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін.

Інфляційна ціль НБУ визначена на рівні 5%. НБУ спрямовує свою монетарну політику на приведення інфляції до цієї цілі на належному горизонті політики, який не перевищує трьох років.

У межах своїх повноважень НБУ також сприяє фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи, а також додержанню стійких темпів економічного зростання й підтримує економічну політику уряду, якщо це не перешкоджає досягненню пріоритетної цілі із забезпечення цінової стабільності.

Національний банк реалізовував свою монетарну політику на засадах повноцінного режиму інфляційного таргетування (IT) з плаваючим обмінним курсом з 2015 року до початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року.

Ключові риси цього режиму окреслені в Стратегії монетарної політики Національного банку. Зокрема, він передбачав наявність кількох обов’язкових елементів, а саме:

• пріоритет досягнення та підтримки цінової стабільності;
• публічне оголошення кількісної цілі з інфляції;
• перспективний характер прийняття рішень з монетарної політики, які спрямовуються на виконання зобов'язання Національного банку досягати інфляційної цілі на прийнятному горизонті політики (9-18 місяців), зокрема для управління інфляційними очікуваннями;
• застосування ключової (облікової) процентної ставки як основного інструменту монетарної політики;
• дотримання режиму плаваючого обмінного курсу;
• інституційна, фінансова та операційна незалежність Національного банку для належного виконання його функцій;
• прозорість та підзвітність діяльності Національного банку за допомогою сталої системи комунікацій із суспільством (зокрема чітке й прозоре інформування про мотивацію прийнятих монетарних рішень).

Повноцінний режим ІТ довів свою ефективність як в Україні, так і в країнах зі схожими на Україну умовами функціонування економіки, що відобразилося, зокрема, в зниженні інфляції та стійкому економічному зростанні.

Посилення економічної невизначеності та зниження дієвості ринкових інструментів, спричинені розгортанням повномасштабної війни, тимчасово унеможливили здійснення монетарної політики в повноцінному форматі ІТ. Вимушених змін зазнали підходи до виконання пріоритетних функцій Національного банку, завдання та принципи реалізації монетарної політики, що було закріплено в Основних засадах грошово-кредитної політики на період воєнного стану.

Так, на початку повномасштабного вторгнення Національному банку довелося тимчасово перейти до режиму фіксованого обмінного курсу, запровадити жорсткі адміністративні обмеження на валютному ринку та щодо транскордонного руху капіталу й навіть вдатися до емісійного фінансування державного боргу для підтримки обороноздатності країни.

Ключова процентна ставка в умовах надзвичайного рівня невизначеності втратила свою ефективність, тому впродовж перших місяців війни Національний банк не змінював її. Роль основного монетарного інструменту було відведено валютним інтервенціям, завдяки яким Національний банк забезпечував фіксацію обмінного курсу, покриваючи дефіцит валюти на ринку, та в такий спосіб стабілізував економічні очікування.

Запроваджені Національним банком заходи дали змогу заспокоїти очікування й виграти час для адаптації економічних агентів до умов війни. Таким чином вдалося зберегти довіру українців до монетарної політики та національної валюти, що зрештою сприяло й збереженню макрофінансової стійкості загалом.

У міру адаптації економічних агентів до умов війни загальний рівень невизначеності суттєво зменшився, а економіка дедалі більше поверталася до ринкових засад функціонування. Упродовж 2022–2023 років вдалося суттєво сповільнити інфляцію та значною мірою відновити дієвість облікової ставки. Крім того, НБУ пом'якшив найбільш обтяжливі валютні обмеження, а згодом – перейшов від фіксації до керованої гнучкості курсу, щоб посилити його здатність поглинати шоки.

Це дало змогу Національному банку у 2024 році перейти до режиму гнучкого ІТ – проміжного режиму на шляху повернення до повноцінного ІТ з плаваючим обмінним курсом.

Поступове відновлення дієвості облікової ставки, посилення ролі інфляції як номінального якоря та успішне запровадження режиму керованої гнучкості обмінного курсу дали змогу Національному банку перейти до гнучкого ІТ.

Ключові характеристики поточного монетарного режиму закріплені в Основних засадах грошово-кредитної політики на середньострокову перспективу. Він має низку схожих рис із повноцінним режимом IT, який застосовувався Національним банком до повномасштабного вторгнення, зокрема:

• пріоритетність досягнення та підтримання цінової стабільності;
• послідовність, передбачуваність та перспективний характер ухвалення рішень із монетарної політики;
• інституційна, фінансова та операційна незалежність Національного банку для належного виконання його функцій, уникнення фіскального домінування;
• прозорість та підзвітність діяльності Національного банку суспільству (зокрема за допомогою ефективної системи комунікацій).

Водночас режим гнучкого IT має кілька характерних відмінностей від режиму повноцінного IT, що діяв до повномасштабного вторгнення.

Так, для гнучкішого реагування на макроекономічну турбулентність Національний банк перейшов від традиційної цілі 5% з діапазоном прийнятних відхилень ± 1 в. п. до точкової цілі 5%. Крім того, максимальну тривалість горизонту політики, тобто періоду, упродовж якого Національний банк має повернути інфляцію до цілі, наразі подовжено з 9-18 місяців до 3 років.

Це дає змогу Національному банку діяти гнучкіше та допускати тимчасові відхилення інфляції від зазначеної цілі для забезпечення балансу між утриманням під контролем інфляційних процесів і підтриманням відновлення економіки від наслідків війни, за умови що це не створює загроз стійкого розбалансування інфляційних очікувань.  

З огляду на все ще обмежену здатність ключової ставки повноцінно виконувати роль основного інструменту монетарної політики, ще однією важливою відмінністю поточного монетарного режиму є активніше застосування засобів валютно-курсової політики, зокрема валютних інтервенцій, у поєднанні з процентною політикою, валютними обмеженнями й іншими монетарними інструментами.

Крім того, враховуючи високу невизначеність, спричинену війною, зберігаючи в цілому перспективний характер ухвалення рішень із монетарної політики, Національний банк більшу увагу, ніж раніше, приділяє належній реакції на суттєві відхилення поточної динаміки макроекономічних показників від їх прогнозних траєкторій, а також суттєві зміни у балансі ризиків для інфляційної динаміки, стійкості та контрольованості ситуації на валютному ринку.

Національний банк має намір використовувати гнучке інфляційне таргетування до повної нормалізації функціонування економіки, що ймовірно відбудеться не раніше завершення активної фази війни. Водночас кінцева мета Національного банку залишається незмінною – відновлення традиційного формату IT із плаваючим обмінним курсом як режиму, що дає змогу у тривалій перспективі досягати цілей з цінової та фінансової стабільності, а також підтримки стійкого економічного зростання.

Національний банк застосовує керовану гнучкість обмінного курсу як перехідний режим на шляху повернення до плаваючого курсоутворення.

За цього режиму НБУ зберігає активну присутність на валютному ринку, компенсуючи структурний дефіцит валюти у приватному секторі, спричинений війною. У поєднанні зі згладжуванням надмірної волатильності обмінного курсу це сприяє утриманню інфляційних і курсових очікувань під контролем, збереженню довіри до гривні та поступовому досягненню інфляційної цілі.

Водночас дії Національного банку на валютному ринку спрямовуються також на поступове поліпшення зв'язку курсової динаміки зі зміною балансу попиту й пропозиції на валютному ринку. Це сприятиме посиленню ролі обмінного курсу як коригуючого механізму для економіки України з метою підвищення її здатності адаптуватися до змін внутрішніх та зовнішніх умов функціонування.

НБУ проводить валютні інтервенції з дотриманням таких основних принципів:

• поступове посилення ролі обмінного курсу як коригуючого механізму;
• узгодженість з процентною політикою та політикою пом’якшення валютних обмежень для досягнення бажаних синергетичних ефектів;
• підтримання стійкої та контрольованої ситуації на валютному ринку;
• підтримання двосторонніх коливань обмінного курсу під впливом змін балансу попиту та пропозиції на валютному ринку;
• конструктивна невизначеність параметрів і тактики проведення валютних інтервенцій для учасників валютного ринку;
• усвідомлення ризиків та готовність на них реагувати, за потреби – знижуючи параметри гнучкості обмінного курсу.

Детальніше режим обмінного курсу та принципи здійснення валютних інтервенцій окреслені в Основних засадах грошово-кредитної політики на середньострокову перспективу.

Національний банк залишається відданим традиційному режиму інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом та прагнутиме поступового повернення до принципів здійснення монетарної політики, що діяли до повномасштабного вторгнення, якщо це не створюватиме загроз для стабільного функціонування фінансової системи та економіки України.