Міжнародна конференція “Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів” зібрала 21 лютого 2020 року в Києві представників центральних банків з п’ятнадцяти країн світу: Канади, Швеції, Японії, Південно-Африканської Республіки, Уругваю, Фінляндії, Литви, Польщі, Білорусі, Німеччини, Туреччини та інших. Загалом у заході, присвяченому обговоренню поглядів щодо можливості впровадження цифрових валют центральних банків, взяли участь близько 350 осіб. Разом з центробанкірами тему обговорювали представники міжнародних організацій, фінансового ринку (банків та фінтех компаній), науковці, українські та світові експерти.
“Насправді у 2020 році вже не стоїть питання про те, бути цифровій валюті чи ні. Це вже факт. Питання лише в тому, хто, як і коли буде її створювати», – наголосив Голова Національного банку Яків Смолій, відкриваючи міжнародну конференцію.
Поява грошей не лише у паперовій, а й у цифровій формі є природним кроком еволюції грошей у сучасному світі. Використання готівки в багатьох країнах, у тому числі і в Україні, скорочується. Невпинний розвиток технологій приводить до змін у фінансовій сфері. Фінтехкомпанії пропонують все більше способів здійснення електронних платежів з використанням інноваційних сервісів. Та й друга хвиля створення криптоактивів – цього разу стейблкоінів – приватними гравцями стимулює центробанки до активнішого дослідження та впровадження інновацій.
У таких умовах центральним банкам доводиться шукати шляхи, як утримати свою провідну роль у фінансовій системі, забезпечуючи доступ населення до грошей центробанку, та водночас не стати на заваді розвитку інновацій у фінансовому секторі. Тому щороку центральні банки все активніше вивчають питання запровадження власних цифрових валют.
Сьогодні більшість центробанків розвинених країн світу в тому чи іншому вигляді працюють над цифровою валютою, свідчать дані Банку міжнародних розрахунків[1]. Половина з них вже перейшла від досліджень до практичних експериментів. Зокрема, під час конференції було розглянуто пілотні проєкти з випуску цифрових валют центральних банків п’яти країн з різних континентів.
В Україні Національний банк почав вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні – з 2016 року. У 2018 році був реалізований “пілотний” проєкт, під час якого в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні. Водночас це дослідження дало не тільки практичний досвід, але і поставило перед Національним банком нові питання.
“Ми продовжуємо досліджувати можливість випуску е-гривні і готові будемо повернутися до цього питання, коли будемо твердо переконані, що не лише здатні це реалізувати з технологічної точки зору, а й що це не стане на заваді реалізації нашого мандата – забезпеченню цінової та фінансової стабільності», – наголосив Голова Національного банку Яків Смолій.
Центральні банки Швеції та Уругваю в межах пілотних проєктів e-Krona та e-Peso також досліджують цифрову валюту центрального банку як можливий еквівалент готівки для здійснення роздрібних платежів фізичними особами. Варто зазначити, що платіжна інфраструктура цих країн є принципово різною, так само різними є завдання, які має вирішити цифрова валюта центрального банку. У Швеції рівень безготівкових розрахунків є одним з найвищих у світі, і цифрова валюта – це спроба центрального банку забезпечити випуск власних цифрових грошей в умовах різкого зниження попиту на готівку. У випадку Уругвая цифрова валюта – це інструмент безготівкових платежів, що може стати дешевою альтернативою традиційним платіжним інструментам.
Представники центральних банків Канади та Південно-Африканської Республіки реалізують пілотні проєкти з випуску цифрової валюти центрального банку для проведення міжбанківських розрахунків – проєкти Jasper та Khokha. У цих проєктах центральні банки тестували використання технології розподілених реєстрів для міжбанківських платежів, зокрема транскордонних.
Обмін досвідом щодо впровадження цифрових валют з іншими центральними банками і міжнародними фінансовими організаціями у межах конференції став вкрай важливим і для Національного банку, і для інших центральних банків. Учасники заходу мали можливість поглянути на майбутнє цифрових валют під різними кутами.
Загалом серед переваг цифрових валют доповідачі відзначали те, що вони допомагають зробити суспільство більш фінансово інклюзивним, фінансові послуги – доступнішими, а платежі – швидшими та дешевшими.
З іншого боку, застосовування цифрових валют несе потенційні ризики. Зокрема, цифрові валюти можуть докорінно змінити ландшафт фінансової системи, а також створити ймовірні ризики для функціонування банківської системи та фінансової стабільності загалом. Крім того, будь-які технології, на яких будуються цифрові валюти, не застраховані від збоїв у роботі системи.
Водночас учасники дискутували та міркували про практичне застосування такого інноваційного інструменту. Зокрема, учасники дискусії погодилися, що ключовим питанням у розвитку нових інноваційних рішень є їхня вартість. Доступність послуги за ціною впливатиме на рівень фінансової інклюзії та залучення громадян до фінансової системи.
Також цікавим питанням, що викликало жваве обговорення, стала можлива роль банків у новій екосистемі. Чи зможуть їхні переваги та досвід (велика практика обслуговування клієнтів, високий рівень захисту інформації та цінностей, вибудовані процеси фінансового моніторингу) забезпечити їм стабільне місце у новій екосистемі? Відповідь на це питання світовий фінансовий ринок ще має знайти.
Корисні матеріали:
Більше інформації щодо конференції, її програми, фото заходу та презентації спікерів можна переглянути на спеціальному тематичному ресурсі (наповнюється по мірі підтвердження спікерами).
Повний текст промови Голови Національного банку розміщено на сайті регулятора.
Відео конференції розміщене на офіційному YouTube каналі Національного банку України.
[1] в опитуванні Банку міжнародних розрахунків (BIS) взяли участь 66 центральних банків країн, на частку яких сукупно припадає 90% світової економіки та 75% населення світу.