II Міжнародна наукова конференція "Money & Banking: історія та майбутнє грошей" відбувалася в Національному банку України 18–19 вересня 2025 року в межах заходів до Дня гривні.
Її мета – об’єднати науковців і дослідників для глибшого вивчення малодосліджених аспектів історії грошей та обговорення викликів і тенденцій у дизайні сучасних банкнот і монет.
Конференція стала майданчиком для діалогу між іноземними та українськими фахівцями з історії грошового обігу, економічної історії, нумізматики, історії банківської справи, мистецтвознавства, мовознавства та археології. Загалом у конференції взяли участь близько 70 дослідників із України та Європи. Зокрема, представники Європейського центрального банку та центральних банків Німеччини, Бельгії, Польщі, Латвії, Литви й Естонії, а також науковці з Польщі, Німеччини, Румунії та Молдови.
"Сьогоднішній світ грошей – це поєднання глибоких сенсів і новітніх технологій. Яскравий приклад цього – гривня, якій цього року виповнилося 29 років. Коли ми тримаємо в руках банкноту, ми бачимо не просто папір, а символи та історію нашої нації. Майбутнє грошей виходить далеко за межі банкнот і монет. Цифрові технології відкривають нову еру, і все більше країн, зокрема й Україна, працюють над цифровими валютами центральних банків. Це наступний крок, який поєднає символізм та інновації", – зазначив заступник Голови Національного банку Олексій Шабан, відкриваючи конференцію.
Програма заходу передбачала чотири тематичні секції:
- "Історія банків та банківської справи";
- "Дизайн та захист грошей";
- "Майбутнє грошей";
- "Нумізматика та історія грошового обігу".
У перший день конференції учасники мали змогу заслухати представників Європейського центрального банку та центральних банків європейських країн. Представники Національного банку Бельгії представили бачення майбутнього дизайну євро та його елементів захисту. У другому тематичному блоці увага була зосереджена на грошах як носіях ідентичності та культурної дипломатії: від створення пам’ятної монети "Слава Україні" центральним банком Естонії та поєднання національних мотивів у дизайні євро до ролі портретів князів на гривні та історичного значення шагів у грошовому обігу України. Українські науковці серед ключових доповідей озвучили також результати своїх досліджень щодо історії найменування монети "шаг" в Україні. Завершив пленарну частину тематичний блок про філософію та інновації у світі грошей, де прозвучали доповіді представників Федерального банку Німеччини та Банку Литви про метаморфози грошей та інноваційні форми й технології в дизайні монет. У другій половині дня відбулися секційні засідання, присвячені історії банків і банківської справи та сучасним підходам до дизайну й захисту грошових знаків. Дослідники представили нові архівні та нумізматичні знахідки, а також обговорили символіку й інновації в дизайні грошей України та Європи.
Другий день конференції був присвячений обговоренню майбутнього грошей та глибоким нумізматичним дослідженням. У секції "Майбутнє грошей" науковці дискутували про логіку еволюції та історії грошей, глобальні тренди в сучасному дизайні банкнот і монет, нові підходи монетних дворів до дизайну і технологій та виклики цифрової епохи. Розглянули тему майбутнього грошей, збереження культурної спадщини та мовних аспектів сучасних грошових назв. Також учасники приділили увагу обговоренню участі та перемог українських пам’ятних монет і банкнот у міжнародних конкурсах.
У межах секції "Нумізматика та історія грошового обігу" науковці представили результати досліджень, що охопили широкі хронологічні межі – від античності та середньовіччя до періоду Великого князівства Литовського, Гетьманщини та українських земель у складі Австро-Угорщини. Обговорення стосувалося унікальних аспектів нумізматики, зокрема облогових монет, приватних металевих бон та дукачів як елементів народної культури. Секція завершилася жвавим обговоренням питання відновлення колекції Херсонського історичного музею ім. М.Ф. Сумцова, зокрема нумізматичної колекції, після викрадення музейних предметів та облікової документації під час окупації російськими військами
Провідні українські вчені здійснили відчутний внесок у недосліджені сторінки історії грошового обігу доби античності, виявили потенційно невідомі центри карбування, розширили уявлення про ареали обігу окремих типів монет, особливості обігу античних монет на території України.
Не оминули увагою і питання вивчення автентичності давніх грошей – результати дослідження гривні часів Русі представив колектив дослідників, опираючись на дані, отримані із застосуванням точних сучасних вимірювальних пристроїв.
Під час цьогорічної зустрічі науковці сконцентрувалися на вивченні монет здебільшого саме українського карбування, а також особливостям формування скарбів та обігу іноземних монет на території України. На особливу увагу заслуговують матеріали етнографічного характеру – учасники вперше відкрили для себе дослідження про особливості носіння монет в українському традиційному народному костюмі, а також дізналися нові факти про поширення традиційної української прикраси з монетами – дукача.
На конференції виступили сім доповідачів із науковими ступенями кандидатів наук (PhD), а також 12 докторів економічних, історичних, технічних та геолого-мінералогічних наук, дев’ять з яких мають вчені звання професорів.
До онлайн-трансляції долучилися понад 2 000 глядачів.
Конференція "Money & Banking", яку Національний банк організовує другий рік поспіль, уже стала гарною традицією. Організатори запрошують науковців до нових дискусій наступного року, щоб разом досліджувати минуле й майбутнє грошей.