Національний банк 10 та 12 червня подав до Вищої ради правосуддя дисциплінарні скарги на суддів Окружного адміністративного суду м. Києва Качура І.А., Келеберду В.І., Амельохіна В.В. та суддю Печерського районного суду міста Києва Підпалого В.В.
Нагадаємо, 18 квітня судді Окружного адмінсуду м. Києва за позовом Коломойського І.В. ухвалили рішення про визнання незаконним та скасування рішення про виведення неплатоспроможного ПАТ КБ "Приватбанк" з ринку за участю держави. 20 квітня суддя Печерського райсуду міста Києва Підпалий В.В. розірвав договір особистої поруки Ігоря Коломойського за кредитами рефінансування ПриватБанку.
Національний банк вважає неналежною поведінку суддів під час розгляду зазначених справ, оскільки в їх діях вбачається:
- безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи упродовж строку, встановленого законом;
- порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом;
- порушення правил юрисдикції.
Національний банк звертає увагу, що між відкриттям Окружним адмінсудом міста Києва судового провадження за позовом Коломойського І.В. (14 червня 2017 року) та ухваленням рішення (18 квітня 2019 року) пройшло 22 місяці. Отже, суддями було порушено строки розгляду адміністративної справи з огляду на те, що суд має розпочати розгляд по суті не пізніше ніж через 60 днів із дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Водночас суд розглядає справу по суті упродовж 30 днів із дня початку розгляду справи по суті.
Крім того, під час розгляду позову судді Окружного адміністративного суду м. Києва не дотримувались принципів рівності всіх учасників процесу, адже ними було розглянуте збільшення позовних вимог без прийняття цих вимог до розгляду. Зокрема, 21 червня 2017 року позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог, однак на підготовчому засіданні судді не ухвалили жодного рішення про прийняття до розгляду таких вимог. Водночас Національний банк і інші відповідачі дізналися про намір суду розглядати цю позовну вимогу лише 12 березня 2019 року, тобто під час судового засідання по суті. Нагадаємо, що прийняття позовних вимог: оформлюється письмовою ухвалою чи протокольною ухвалою, яка обов’язково вноситься до журналу судового засідання; відбувається на стадії підготовчого засідання.
Щодо дій судді Печерського райсуду м.Києва Національний банк зазначає наступне: після ухвалення 20 квітня відповідного рішення суддя Підпалий В.В. досі не склав повний текст рішення у справі, хоча складання повного рішення суду може бути відкладено на строк не більше як 10 днів із дня закінчення розгляду. Національний банк уже тричі подавав до канцелярії суду клопотання про видачу повного тексту, проте жодної відповіді щодо цього не надходило.
До того ж, на думку НБУ, у діях судді вбачається істотне порушення норм процесуального права, що призвело до порушення правил юрисдикції, адже спір щодо договорів поруки, сторонами якого є юридичні особи, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а не цивільного.
З огляду на вказані обставини Національний банк просить Вищу раду правосуддя притягнути зазначених суддів до дисциплінарної відповідальності.
Нагадаємо, 24 травня Національний банк подав апеляційну скаргу на рішення суду, оскільки суд повністю проігнорував: встановлення потреби ПриватБанку в докапіталізації; невиконання ПриватБанком та його акціонерами І. Коломойським та Г. Боголюбовим програми фінансового оздоровлення щодо докапіталізації банку, що і стало підставою для віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Водночас суд дійшов хибних висновків, що підставою для ухвалення рішення були лише доповідні записки структурних підрозділів НБУ, що не відповідає дійсності.
Також суд неправильно застосував норми матеріального права щодо суті кредитних ризиків та формування резервів під них та дійшов хибного висновку, що кредитні ризики розраховуються банками виключно за кредитними договорами, за якими є прострочення виконання, а у всіх інших випадках резерви за активними операціями взагалі не мають формуватися. Також суд не зміг надати визначення поняттю "активна операція", прирівнявши його до поняття "невиконана операція".
Згадати хронологію подій навколо ПриватБанку: http://pb.bank.gov.ua