Системні ризики для фінансової стабільності перебувають на одному з найнижчих в історії рівнів, а макроекономічні умови сприятливі для роботи банків. Проте досі існують загрози, що пов’язані з судовими процесами навколо ПриватБанку та можливою перервою у співпраці з Міжнародним валютним фондом. Про це йдеться в черговому випуску Звіту про фінансову стабільність.
Ключове короткострокове завдання – активізувати співпрацю з МВФ
У травні моніторингова місія МВФ перебувала в Україні й підтвердила налаштованість на продовження співпраці після парламентських виборів та призначення нового уряду. Поточна програма завершується на початку наступного року. Враховуючи те, що Україні необхідно реалізувати ще великий перелік реформ, а економіка лишається досить уразливою до зовнішніх ризиків, Національний банк вважає за доцільне ініціювати нову довготривалу програму співпраці з МВФ, імовірно, ще до завершення поточної програми Stand By.
Споживче кредитування стрімко розвивається, але не всі банки готові до потенційних ризиків
Швидке зростання споживчого кредитування триває вже два роки. Темп приросту незабезпечених кредитів домогосподарствам на поточні цілі перевищує 30% р/р вісім кварталів поспіль. Цей сегмент високоприбутковий, тому надзвичайно привабливий для банків. На сьогодні роздрібні кредити становлять 18.4% кредитного портфеля банківського сектору, генеруючи майже 40% процентного доходу від кредитування. Попит населення на споживчі кредити стійкий і високий. Це підтримує швидкі темпи зростання портфеля споживчих кредитів та значний потенціал розвитку цього сегменту.
Більшість банків адекватно оцінює можливі втрати за такими кредитами та формує за ними достатні резерви в поточних макроекономічних умовах. Однак оцінки можливих кредитних збитків у випадку кризи подекуди занадто оптимістичні. Для оцінювання необхідних резервів низка банків використовує моделі, що нечутливі до різкого погіршення макроекономічних показників. Тож якщо реалізується несприятливий сценарій – фінустанови можуть не сформувати належні резерви на випередження. Щоб уникнути цього, у майбутньому НБУ може підвищити ваги ризику за незабезпеченими споживчими кредитами. Вищі ваги означатимуть, що можливі втрати від пов’язаних з такими кредитами ризиків будуть покриті капіталом.
Банки повинні використати рекордні прибутки для формування запасу капіталу
На сьогодні банківський сектор рекордно прибутковий. За 5 місяців 2019 року чистий прибуток банків становив 23.4 млрд грн (+83% р/р). Високі прибутки зумовлені розвитком роздрібного кредитування, а також стрімким зростанням попиту на банківські послуги, що гарантує високі комісійні доходи. Короткострокові ризики для прибутковості незначні, проте банки повинні консервативно підходити до середньострокового планування та припускати, що в майбутньому прибутковість знизиться.
Банки мають використати високі прибутки на формування запасу капіталу. У найближчі роки вимоги до капіталу суттєво підвищуватимуться: потрібно буде формувати буфери консервації та системної важливості (для системно важливих банків), а також покривати капіталом операційний та ринковий ризики (зараз лише кредитний ризик).
Це особливо важливо для державних банків, які сьогодні виконують нормативи капіталу лише з невеликим запасом. Наразі вони зобов’язані перерахувати 90% минулорічного прибутку на виплату дивідендів, проте Національний банк переконаний, що доцільніше спрямувати частину прибутку на збільшення капіталу для виконання нових вимог у майбутньому.
Рівень доларизації балансів банків поступово знижується
Останнім часом рівень доларизації знижується в банків з іноземним та приватним українським капіталом. Наразі частка валютних депозитів та кредитів трохи перевищує 40% від загальних обсягів. Серед клієнтів банків досі чимало компаній із кредитами в іноземній валюті, але доходами майже винятково у гривні. Національний банк очікує, що поступово рівень доларизації знижуватиметься природним шляхом. Цьому сприятимуть збереження макроекономічної стабільності, вповільнення інфляції та висока різниця між депозитними ставками у гривні та іноземній валюті. За оцінками НБУ, природний рівень доларизації для України становить близько 20%.
Тим часом рівень доларизації державного боргу перевищує дві третини – це джерело ризиків для державних фінансів. Проте зростання інвестицій нерезидентів у гривневі ОВДП, зокрема завдяки приєднанню до міжнародного центрального депозитарію цінних паперів Clearstream, дасть змогу поступово збільшувати частку гривневого боргу.
НБУ продовжить роботу над посиленням стійкості банківського сектору
Один із першочергових кроків у цьому напрямку – затвердження Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України. Фінустанови повинні будуть розробити та запровадити стратегію й оперативний план управління непрацюючими активами. Їх виконання дозволить скоротити частку та обсяг проблемних кредитів. Для ефективної роботи держбанків у цьому напрямку Кабінет Міністрів повинен ухвалити рішення, що впорядкує процес урегулювання проблемних активів у державних банках та запустить механізм розчищення їхніх балансів від непрацюючих кредитів. Вирішення питання непрацюючих кредитів – ключове завдання новообраних рад держбанків.
Триває розробка методики розрахунку нового нормативу ліквідності - коефіцієнта чистого стабільного фінансування (net stable funding ratio, NSFR). НБУ планує затвердити її наприкінці 2019 року та запровадити нові вимоги у 2020 році. Початкове значення нормативу NSFR та тривалість перехідного періоду для його запровадження буде визначено за результатами тестових розрахунків.
Національний банк також розпочав роботу над змінами до методики розрахунку достатності капіталу, щоб урахувати покриття не тільки кредитного, а й операційного та ринкового ризиків. Протягом 2019 року НБУ оприлюднить проект методики розрахунку потреби в капіталі на покриття операційного ризику. Практика розрахунку розпочнеться в тестовому режимі у 2020 році. Вимоги покривати операційний ризик капіталом повноцінно запрацюють з 2021 року. НБУ планує встановити тривалий перехідний період, щоб банки мали вдосталь часу на забезпечення необхідного рівня капіталу без порушення регуляторних вимог.