28 серпня 2019 року Господарський суд Дніпропетровської області затвердив мирову угоду між Національним банком України та АТ «Нікопольський завод феросплавів», що є майновим поручителем за кредитними зобов’язаннями АТ КБ «Приватбанк».
Згідно з мировою угодою, ініціатором якої виступив АТ «Нікопольський завод феросплавів», останній зобов’язується погасити заборгованість ПриватБанку за кредитом рефінансування в сумі, що дорівнює ринковій вартості заставного майна, на яке Національний банк України звертав стягнення в цьому судовому процесі.
Нагадаємо, у травні 2018 року Національний банк подав до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву про звернення стягнення на рухоме майно, що належить АТ «Нікопольський завод феросплавів». Це майно було передано в заставу як забезпечення зобов’язань АТ КБ «Приватбанк» за кредитом рефінансування.
Вирішення судового спору з майновим поручителем за кредитними зобов’язаннями АТ КБ "Приватбанк" через укладання мирової угоди відбулося вперше. Це стало можливим завдяки принциповій та послідовній позиції Національного банку щодо забезпечення виконання колишніми акціонерами ПриватБанку взятих на себе зобов'язань. На сьогодні на різних етапах судових розглядів перебуває ще більше двох сотень подібних справ не лише щодо ПриватБанку, але й банків, які свого часу були визнані неплатоспроможними й досі не виконали власні зобов’язання за кредитами рефінансування.
Довідково
У 2018 році Національний банк подав 148 позовів проти колишнього власника ПриватБанку Ігоря Коломойського (фінансового поручителя) та пов’язаних з ним 32 компаній – майнових поручителів на загальну суму близько 10 млрд грн.
Мета позовів – забезпечити погашення кредитів рефінансування, які Національний банк надав ПриватБанку в період між 2008 та 2015 роками. Загалом позови спрямовані на погашення заборгованості за п'ятьма кредитними угодами.
Cуди вже ухвалили 21 рішення на користь Національного банку про звернення стягнення на предмети іпотеки за зобов’язаннями ПриватБанку на загальну суму 1,2 млрд грн, 18 з яких набрали законної сили, а виконавчі документи були направлені в органи Державної виконавчої служби для примусового виконання.