Звичайна версія сайту

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки 11 березня 2020 року

Дата засідання: 11 березня 2020 року.

Присутні 10 із 10 членів Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):

  • Яків Смолій - Голова Національного банку України;
  • Катерина Рожкова - перший заступник Голови;
  • Роман Борисенко - заступник Голови;
  • Дмитро Сологуб - заступник Голови;
  • Сергій Холод - заступник Голови;
  • Олег Чурій - заступник Голови;
  • Віталій Ваврищук – директор Департаменту фінансової стабільності;
  • Володимир Лепушинський - директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу;
  • Юрій Половньов - директор Департаменту статистики та звітності;
  • Сергій Пономаренко - директор Департаменту відкритих ринків.

Ключовим ризиком, який реалізувався із часу затвердження макроекономічного прогнозу (Інфляційний звіт, січень 2020 року), стало поширення коронавірусу COVID-19. Відповідно під час засідання КМП основна увага приділялася реакції світових товарних та фінансових ринків на поширення коронавірусу, можливим наслідкам для економіки України та необхідній реакції монетарної політики.

Члени КМП зазначали, що на час проведення засідання вплив від поширення вірусної інфекції на українську економіку є обмеженим і нейтральним. Проте більш тривалий ефект від поширення коронавірусу може призвести до рецесії світової економіки та значного сповільнення економічної активності в Україні. Однак нині, на відміну від попередніх криз у 2008-2009 та 2014 роках, Україна підготовлена краще. Економіка та фінансова система не мають накопичених дисбалансів, а отже, запас міцності вищий.

Водночас волатильність світових ринків позначилася на психологічних настроях учасників валютного ринку України. Погіршення їхніх очікувань призвело до підвищення попиту на іноземну валюту і посилення девальваційного тиску. Однак ситуація на ринку залишається контрольованою. Завдяки активному поповненню в минулому році Національним банком міжнародних резервів їхній рівень достатній для згладжування значних курсових коливань.

Учасники дискусії наголосили на збереженні високого рівня невизначеності щодо швидкості поширення коронавірусу в країнах – основних торговельних партнерах України. Це зумовлює складність оцінки впливу вірусу на економіки цих країн. Неможливо також передбачити його вплив на динаміку фінансових і товарних ринків.

Зважаючи на значну невизначеність щодо подальшого розвитку подій, позиція членів КМП щодо рівня облікової ставки не була одностайною.

Сім членів КМП поділяли думку щодо доцільності зниження облікової ставки на 100 б. п. до 10%.

Члени КМП зазначали, що в умовах істотної невизначеності є сенс діяти відповідно до прогнозної траєкторії облікової ставки, оскільки це відповідає досягненню цілей монетарної політики. Зокрема, пом’якшення монетарної політики необхідне для підтримання економіки України. Адже більш тривалий ефект від поширення коронавірусу може призвести до значного зниження економічної активності країн – торговельних партнерів та послаблення зовнішнього попиту на товари українського експорту. Унаслідок цього ймовірне різке зниження ділової активності українських підприємств та відкладення інвестиційних проєктів. Також варто враховувати ризики внаслідок поширення вірусу в Україні, що також може призвести до суттєвого зниження економічної активності.

Пом’якшення монетарної політики відповідає логіці режиму інфляційного таргетування. В умовах зниження інфляційного тиску швидше, ніж передбачалося, Національний банк має сприяти економічному зростанню. Зокрема, на користь такого підходу за режиму інфляційного таргетування свідчить досвід інших центробанків – таргетерів інфляції (Польщі, Чехії, Угорщини) під час кризи 2008–2009 років. Ухвалюючи рішення щодо рівня ключової ставки, центральні банки орієнтувалися не на динаміку обмінного курсу, а на зниження інфляційного тиску за посилення рецесивних ризиків для економіки. У підсумку пом’якшення монетарної політики виявилося правильним кроком і сприяло подоланню цими країнами наслідків кризи.

На думку членів КМП, в аналогічній ситуації перебуває нині й Україна.

Водночас рівень міжнародних резервів достатній для протистояння можливим шокам. Національний банк має можливість проводити валютні інтервенції для згладжування надмірних курсових коливань гривні, зумовлених психологічними чинниками.

На думку членів КМП, заяви представників нового Уряду України щодо незмінності курсу на продовження співпраці з МВФ є додатковою підставою для продовження зниження облікової ставки. Прийняття програми співпраці з МВФ зменшить вразливість економіки України в період турбулентності на світових ринках, слугуватиме позитивним сигналом для інвесторів, сприяючи також поліпшенню ринкових очікувань.

Утім, члени КМП зазначали, що у випадку посилення ризиків для фінансової або цінової стабільності Національний банк може перейти до жорсткішої монетарної політики.

Один член КМП висловився за зниження облікової ставки на 150 б. п. до 9,5%. На його думку, посилення волатильності на валютному ринку пов’язано перш за все з психологічними факторами. В умовах невизначеності щодо подальшого розвитку ситуації істотніше зниження ставки Національним банком буде позитивним сигналом для ринку. Крім того, таке рішення продемонструє ринку готовність Національного банку підтримати економічне зростання в умовах ризику охолодження економіки.

Два члени КМП виступили за збереження облікової ставки на рівні 11%. На їхню думку, пом’якшення монетарної політики необхідно призупинити, оскільки ризики для фінансової стабільності зростають.

Один із членів КМП зазначив, що турбулентність на світових фінансових і товарних ринках призводитиме до посилення девальваційного тиску на гривню і погіршення девальваційних та інфляційних очікувань. Зниження облікової ставки в умовах можливого розвитку подій за негативним сценарієм посилює ризик розвороту монетарної політики. Погіршення ситуації внаслідок поширення шоку валютного ринку на економіку може змусити Національний банк повернутися до жорсткої монетарної політики.

Ці члени КМП також припустили, що внаслідок більшої невизначеності в економіці та погіршення очікувань трансмісія облікової ставки в ставки за гривневими інструментами сповільнюватиметься. Банки утримуватимуться від зниження ставок за депозитами та кредитами, спостерігаючи за розвитком ситуації на фінансовому ринку та в економіці загалом. Також послабшає зв’язок між обліковою ставкою та ставками за ОВДП на первинному і вторинному ринках. У зв’язку з цим упевненість ринку в ефективності монетарних рішень і політики Національного банку може послабшати. Водночас подолання нервозності і стабілізація ситуації на валютному ринку дадуть змогу Національному банку продовжити пом’якшення монетарної політики у квітні.

Рішення щодо встановлення облікової ставки на рівні 10,0% річних було ухвалене Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 12 березня 2020 року.

Довідково:

Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом Національного банку України, створеним із метою обміну інформацією та поглядами щодо формулювання й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входять Голова НБУ, інші члени Правління НБУ, а також директори департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань Правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики приймаються Правлінням НБУ.

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини

Поділитись