Доброго дня, шановні колеги!
Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 11% річних з 31 січня цього року.
Ми вирішили продовжувати пом’якшення монетарної політики, щоб забезпечити інфляцію на рівні цілі 5% та підтримати стійке економічне зростання.
Якою була цінова динаміка з часу попереднього засідання з монетарної політики?
У 2019 році споживча інфляція сповільнилася до 4,1% – найнижчого рівня за останні шість років. Таким чином, ми досягли інфляційної цілі 5% ± 1 в. п., яку декларували з 2015 року, навіть швидше, ніж очікували. Незалежна монетарна політика Національного банку, вільна від політичних вподобань і побудована на макроекономічному моделюванні та професійних оцінках, довела свою ефективність. Ми підтвердили власну спроможність ставити і досягати поставлених цілей.
Зміцнення гривні мало вирішальний вплив на стрімке уповільнення інфляції наприкінці минулого року. Ревальвація нівелювала ефекти досить сильного споживчого попиту.
Як будуть змінюватися споживчі ціни надалі?
Уповільнення інфляції, за нашими оцінками, продовжується. Починаючи з січня і протягом переважної частини року вона буде нижчою цільового діапазону 5% ±1 в. п. Однак у IV кварталі вона прискориться і становитиме 4,8% за підсумками поточного року. Відповідно, наприкінці року вона повернеться у цільовий діапазон.
Цьому сприятиме низка чинників:
- по-перше, минулорічна ревальвація гривні продовжуватиме відображатися на вартості імпортованих товарів і товарів з високою часткою імпорту в собівартості.
- по-друге, збереження відносно невисоких цін на енергоносії на світових ринках стримуватиме подорожчання палива на внутрішньому ринку.
- по-третє, продовольча інфляція за відсутності шоків пропозиції буде незначною завдяки очікуваному поліпшенню врожайності овочів та фруктів.
Водночас дещо вищими, ніж торік, будуть темпи зростання адміністративно-регульованих цін, насамперед через подальше приведення акцизів на тютюнові вироби до європейських рівнів.
У 2021–2022 рр. інфляція внаслідок пом’якшення монетарної політики перебуватиме на рівні середньострокової цілі 5% ±1 в. п. Збереженню стабільно низьких темпів інфляції також продовжать сприяти:
- виважена фіскальна політика;
- відносно низькі ціни на енергоресурси на світових ринках;
- підвищення продуктивності української економіки.
Що очікує на економіку в цілому?
Економічне зростання прискориться з 3,3% у минулому році до 3,5% у цьому році та близько 4% у наступні роки. Цьому сприятиме пом’якшення монетарної політики. Високий рівень приватного споживання та інвестицій буде залишатися основним рушієм економічного зростання. Водночас внесок чистого експорту у ВВП і далі буде від’ємним через значні потреби реального сектору економіки в інвестиційному імпорті.
Досить високі темпи зростання реальних доходів населення також зумовлять подальше скорочення розриву в заробітних платах порівняно із сусідніми країнами. Це й надалі буде збільшувати зацікавленість українців у працевлаштуванні в Україні, а не за кордоном.
Дефіцит поточного рахунку у 2020–2022 роках, як і раніше, перебуватиме в прийнятних межах.
У 2019 році дефіцит звузився до 0,7% ВВП. Значною мірою цьому сприяло отримання НАК «Нафтогаз» компенсації від російського Газпрому відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу. Однак і без урахування цих коштів дефіцит поточного рахунку звузився завдяки меншому дефіциту зовнішньої торгівлі товарами, стійкому зростанню експорту послуг, меншим обсягам репатріації дивідендів.
У 2020-2022 рр. дефіцит поточного рахунку буде коливатися на рівні 3-4%. Розширення дефіциту буде пов’язане, зокрема, з високими обсягами інвестиційного імпорту і зниженням надходжень від транзиту газу. Водночас це буде компенсовано суттєвішими надходженнями капіталу до приватного сектору в результаті поліпшення інвестиційного клімату.
Від чого залежить, чи справдиться цей прогноз?
Основним припущенням нашого прогнозу залишається подальша співпраця з МВФ. Ми очікуємо укладення нової програми співпраці з Фондом в найближчі місяці після схвалення Верховною Радою України необхідних законопроєктів. Завдяки новій програмі з МВФ, залученням офіційного фінансування та сталому інтересу нерезидентів до ОВДП триватиме щорічне зростання міжнародних резервів України, попри період пікових виплат за зовнішнім державним боргом. У поточному році резерви перевищать 29 млрд дол. США і продовжать збільшуватися у наступних роках.
Відповідно, ключовим ризиком для реалізації наших прогнозів ми бачимо відтермінування укладення нової програми співпраці з МВФ. Так само, зберігаються ризики для макрофінансової стабільності насамперед унаслідок рішень українських судів щодо відповідальності та зобов’язань ексвласників неплатоспроможних банків перед державою.
Реалізація цих ризиків може погіршити курсові й інфляційні очікування та ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах необхідності здійснення пікових боргових виплат.
Актуальними є також інші ризики:
- подальшого охолодження світової економіки та погіршення умов торгівлі;
- ескалації військового конфлікту на сході країни та нові торговельні обмеження з боку Росії;
- скорочення врожаю зернових і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови;
- збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату;
- зменшення обсягів припливу іноземного капіталу.
Чому ж ми вирішили знизити облікову ставку одразу на 2,5 в.п.?
З моменту останнього засідання з монетарної політики баланс ризиків фактично не змінився. Водночас інфляція уповільнилася до нашої цілі 5% ± 1 в. п навіть швидше, ніж ми очікували. За таких умов Правління Національного банку вирішило знизити облікову ставку одразу на 2,5 в.п. Це – ще один крок для створення сприятливих умов для активізації кредитування реального сектору і прискорення економічного зростання.
Якою ми бачимо подальшу зміну облікової ставки?
Завдяки швидкому поліпшенню макроекономічної ситуації в країні наші плани тепер дещо амбітніші, ніж коли ми публікували прогноз облікової ставки у жовтні. Якщо інфляція стабілізується в цільовому коридорі 5% ± 1 в. п., ми зможемо знизити ставку до 7% на кінець 2020 року. Саме на рівні 7% ми оцінюємо новий нейтральний рівень облікової ставки.
Очікується, що найбільше облікова ставка знизиться впродовж першого півріччя поточного року.
Така зміна ставки вплине на подальше зниження вартості кредитів для бізнесу та населення, а також стимулюватиме ділову активність.
Звісно, це є нашим базовим сценарієм. Зниження облікової ставки може бути повільнішим, якщо реалізуються ті проінфляційні ризики, які я згадував. Натомість у разі прискореної реалізації реформ та суттєвого припливу інвестицій облікова ставка може знижуватися пришвидшеним темпом.
Дякую за увагу!