Промова Голови Національного банку України Андрія Пишного під час зустрічі «Друзі України в ОЕСР» у межах у Тижня фінансових ринків Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Шановні колеги, пані та панове.
Дякую за можливість виступити перед такою шанованою аудиторією.
Ми зустрічаємося у світі, який став значно менш передбачуваним, ніж ще кілька років тому. А іноді – навіть ніж місяць чи тиждень тому.
Темп змін шалений.
Глобальні шоки накладаються один на одного. Ризики швидко поширюються через фінансові та технологічні канали. А традиційні моделі управління кризами дедалі частіше не дають готових відповідей.
«Чорні лебеді» постійно кружляють над фінансовими ринками.
Невизначеність більше не виняток. Вона стала новою нормою.
Як і фрагментація світової економіки. Ще у 2022 році Крісталіна Георгієва сказала: «Ми входимо в нову зону ризику – світ, який є більш фрагментованим, більш крихким і більш схильним до шоків».
Через три роки вона вже говорить про стійкість у світі невизначеності, фактично визнаючи: глобальна економіка остаточно змінилася.
Україна переживає один із найскладніших сценаріїв цієї нової реальності. Так званий ідеальний шторм.
Для нас невизначеність має дуже конкретну назву – повномасштабна війна.
З ракетними ударами. Руйнуванням інфраструктури. Втратами людського капіталу. І постійним тиском на економіку.
Статистика жорстка річ. Лише за три місяці зими 2026 року росія випустила по Україні майже 15 000 керованих авіабомб, майже 800 ракет різних типів і 19 000 дронів. Загалом 34 000 одиниць зброї повітряного ураження.
Простий розрахунок показує: кожні 3-4 хвилини – нова атака.
Мій виступ триватиме приблизно 15 хвилин. На жаль, для України цей час вимірюється п’ятьма атаками з неба.
Чи стало складніше? Так.
Чи ослабило це спротив України та наше прагнення до свободи? Ні.
Навпаки. Чотири роки війни сформували досвід, який важко переоцінити.
Українська економіка і фінансовий сектор продемонстрували неймовірну адаптивність і ефективність.
Сьогодні я хочу поділитися кількома практичними уроками: як центральний банк може зберігати монетарну та фінансову стабільність у середовищі повномасштабної війни.
Україна платить за ці уроки дуже високу ціну. Саме тому ми вважаємо своїм обов’язком ділитися цим досвідом із партнерами. Це наш спосіб сказати вам дякую за підтримку України.
Отже, кілька підходів і рішень, які нам довелося ухвалювати без підручника.
***
ПЕРШЕ: підготовка – найперша відповідь на кризу
Підготовка лежить в основі мандата фінансової стабільності, який активно розвивався після азійської фінансової кризи та глобальної кризи 2007–2008 років.
Суть цього підходу проста: готуватися до того, що, можливо, станеться завтра.
Я ж послуговуюся ще однією фразою: «У кризовій ситуації ви не піднімаєтеся до рівня своїх очікувань, а опускаєтеся до рівня своєї підготовки».
Тому центральні банки мають будувати буфери, створювати протоколи реагування, моделювати навіть найгірші сценарії.
Війна з росією триває з 2014 року – з анексії Криму та окупації частини Донбасу.
Саме тоді Національний банк України почав переосмислювати свою роль і готуватися до сценаріїв різного загострення безпекової ситуації.
Після повномасштабного вторгнення були запущені швидкі антикризові заходи:
- фіксація обмінного курсу та жорсткі валютні обмеження;
- тимчасове пом’якшення регуляторних і операційних вимог до банків;
- додаткові механізми підтримки ліквідності;
- децентралізація стратегічних запасів готівки та безперебійне підкріплення банків;
- активне заохочення безготівкових розрахунків.
Ці рішення виконали головне завдання – стабілізували систему і не допустили паніку.
Упродовж наступних років війни Національний банк постійно стикався і продовжує стикатися з новими викликами, спровокованими невизначеністю. І щоразу ми даємо їм відсіч, узагальнюємо досвід та знаходимо необхідні рішення
***
ДРУГЕ: не боятися повертатися до нормальності після жорстких рішень, навіть якщо кризові умови зберігаються.
Антикризові заходи мають обмежений ефект і мають свою ціну. Те, що стабілізує систему сьогодні, може створити проблему завтра.
Я часто використовую метафору з тактичної медицини. Повномасштабна війна для економіки ‒ як важке поранення для людини. Перше, що треба зробити, – накласти турнікет, щоб зупинити кровотечу. Саме таким турнікетом для економіки та фінансової системи стали антикризові заходи, упроваджені на початку війни.
Турнікет не можна тримати безкінечно. Інакше він почне шкодити самому організму. І може завдати йому непоправної шкоди.
Тому після першого шоку війни ми почали поступово повертатися до нормальності.
Було розроблено чіткий план виходу з антикризових заходів. Ми працювали у двох напрямах: створювали макроекономічні передумови і поступово пом’якшували обмеження.
Із 2023 року ми:
- відмовилися від фіксованого курсу на користь режиму керованої гнучкості;
- повернулися до інфляційного таргетування;
- суттєво пом’якшили валютні обмеження без дестабілізації ринку;
- відновили та посилили регуляторні вимоги до банків відповідно до стандартів ЄС;
- відновили функціональність внутрішнього боргового ринку, що дало змогу відмовитися від емісійного фінансування бюджету.
Навіть попри війну, економіка поступово відновлюється.
***
ТРЕТЄ: інституції повинні зменшувати невизначеність
У світі невизначеності економічні агенти шукають «дорослих у кімнаті». І цю роль повинні виконувати сильні незалежні інституції. Центральний банк – одна з них.
Ми застосовуємо три інструменти.
- Перший – максимальна відкритість.
Прозора відкрита комунікація з економічними агентами перестала бути супровідною функцією – вона стала повноцінним інструментом нашої політики.
Ми ведемо дорослу чесну розмову. Коли бізнес, банки та громадяни розуміють логіку дій центрального банку, це зменшує простір для панічних реакцій і спекуляцій, допомагає стабілізувати ринки та підтримує довіру до фінансової системи.
- Другий – стратегічне планування.
Попри війну, ми оновили Стратегію НБУ і Стратегію фінансового сектору.
НБУ став першою інституцією, яка вголос заявила про свої стратегічні пріоритети, зафіксувавши важливе зобов’язання – виконувати свій мандат за будь-яких умов.
Для ухвалення складних рішень ми також застосовуємо стратегування.
Так були сформовані Стратегія пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування та Стратегія з розвитку кредитування, а згодом і Стратегія іпотечного кредитування. І все це під час війни.
- Третій – міжінституційна координація.
Ми посилили роль Ради з фінансової стабільності як міжвідомчого органу і налагодили ефективну взаємодію з Міністерством фінансів.
Націленість на спільний для країни результат разом із повагою до мандата кожної з інституцій має суттєвий ефект.
- Четвертий – ефективна співпраця з міжнародними партнерами.
Усі чотири роки повномасштабної війни наша ефективна взаємодія з міжнародними партнерами сформувала архітектуру фінансової підтримки і стала драйвером реформ.
***
ЧЕТВЕРТЕ: банківська система має бути островом стабільності
Довіра – головний актив центрального банку. Банківська система України упродовж повномасштабної війни була і залишається поглиначем шоків, а не їх джерелом.
Банки збільшили кредитну підтримку економіки. Останній раз такі темпи демонструвалися ще до повномасштабної війни.
Окремо зверну увагу на проєкт POWER BANKING. Це проєкт, який дозволяє функціонувати банківській системі України в умовах повномасштабних блекаутів, за відсутності зв’язку, які відбувалися неодноразово в Україні.
***
Насамкінець: Що далі?
Навіть під час війни ми не згортаємо реформ. І мені важливо в цій аудиторії це оголосити. Ми їх пришвидшуємо.
Наші стратегічні напрями роботи:
- євроінтеграція фінансового сектору;
- посилення корпоративного управління;
- підготовка фінансової системи до повоєнного відновлення.
І нарешті – це експорт досвіду.
Це те, з чого я починав. Україна стала унікальною лабораторією кризового менеджменту для центральних банків та інших фінансових регуляторів.
Наш досвід – це інноваційна практика, перевірена війною.
І сьогодні ми готові ділитися цим досвідом, адже стійкість фінансових систем стає елементом національної безпеки.
Нещодавно з колегами ми обговорювали, яке слово характеризує й визначає ефективність нашої роботи та й загалом фінансового сектору.
У мене є відповідь ‒ АНТИКРИХКІСТЬ.
Крихкі системи руйнуються під тиском, стійкі витримують його, антикрихкі стають сильнішими.
Саме на цій якості сьогодні значною мірою тримається стійкість України.
І, переконаний, саме вона стане новим стандартом для фінансових систем у світі.
Дякую за вашу увагу.