Звичайна версія сайту
Перейти до вмісту

Виступ заступника Голови НБУ, заступника голови Комітету з монетарної політики Дмитра Сологуба під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

Доводжу до вашого відома, що Правління прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 17,0% річних. Після чотирьох підвищень облікової ставки поспіль монетарні умови наразі є досить жорсткими, щоб забезпечити зниження інфляції до цільових показників у середньостроковій перспективі.

Поглянемо на динаміку інфляції за останній місяць

У березні споживча інфляція продовжила уповільнюватися і становила 13,2% у річному вимірі. Водночас вона залишалася вище цілей Національного банку. Базова інфляція також, як і в попередні місяці, була значною – 9,4%.

Основною причиною високої інфляції було подальше стрімке зростання цін на продукти харчування. Це відбувалося внаслідок активізації експорту продовольства на тлі зменшення обсягів виробництва окремих категорій сільськогосподарської продукції.

Також підтримувало інфляційний тиск продовження зростання виробничих витрат, зокрема на оплату праці. На цінах позначилося і швидке відновлення споживчого попиту внаслідок підвищення соціальних стандартів. Відповідно, залишалися високими й інфляційні очікування окремих груп економічних агентів.

Натомість, проведення Національним банком жорсткої монетарної політики стримувало інфляційний тиск, зокрема через канал обмінного курсу. Як і очікувалося, попередні підвищення облікової ставки зробили більш привабливими фінансові інструменти в гривні. Це сприяло припливу іноземного капіталу.

Водночас поступово зростали надходження валютної виручки від експортерів завдяки збереженню високих цін на метали, руди та зернові попри нещодавню корекцію. При цьому 46% продажу валюти у березні здійснювали гірничо-металургійні компанії. Ще 36% припадало на аграрні компанії, які збільшили продаж валюти для підготовки до посівної. Крім того, бізнес продавав валюту у зв’язку з необхідністю зробити податкові платежі, зокрема податку на прибуток за 2017 рік.

Всі ці чинники спричинили перехід від девальваційного тренду до зміцнення гривні як відносно долара США, так і валют країн-торгівельних партнерів. Це, в свою чергу, позначилося насамперед на цінах палива та імпортних товарів. А в перспективі має сприятливо вплинути і на інфляційні очікування.

За домінування пропозиції іноземної валюти над попитом Національний банк здійснював валютні інтервенції для поповнення міжнародних резервів. Їх накопичення збільшує потенціал Національного банку підтримувати макроекономічну стабільність, зокрема у випадку розвороту потоків капіталу, та досягати інфляційних цілей у середньостроковій перспективі. З початку року чиста купівля валюти Національним банком в резерви перевищила 1 млрд дол. США. При цьому ми не протидіяли руху курсу, визначеному ринковими факторами.

Якою буде подальша динаміка інфляції?

Ми залишили незмінним прогноз споживчої інфляції. Протягом поточного року інфляція буде поступово уповільнюватися – до 8,9% у грудні, проте залишатиметься вищою за цільові орієнтири.

  • З одного боку, зміцнення курсу гривні у І кварталі буде стримувати зростання цін, насамперед на непродовольчі товари. Це, відповідно, забезпечить більш швидке зниження базової інфляції, ніж прогнозувалось у січні.
  • Крім того, на нашу думку, попередні рішення з підвищення облікової ставки ще не повністю відобразилися на процентних ставках. Тому інфляцію буде стримувати подальше підвищення депозитних ставок комерційних банків.
  • З іншого боку, підтримуватиме інфляційний тиск більш суттєве, ніж очікувалося раніше, зростання цін на продовольчі товари на тлі розширення їх експорту та посилення споживчого попиту внаслідок збільшення доходів населення.

У подальшому інфляція продовжить знижуватися завдяки збереженню жорсткої монетарної політики, збільшенню пропозиції продуктів харчування та уповільненню імпортованої інфляції.

У результаті інфляція повернеться до цільового діапазону в середині 2019 року і становитиме 5,8% на кінець наступного року.

У 2020 році вона уповільниться до 5,0%, що відповідатиме центральному значенню цільового діапазону (5,0% ± 1 в.п.).

Також ми залишили незмінним і прогноз економічного зростання на 2018-2020 роки

У минулому році українська економіка зросла на 2,5%, випередивши наші очікування. Підґрунтям для прискорення економічного зростання були більш суттєве розширення внутрішнього споживчого попиту та висока інвестиційна активність.

Як і раніше, ми прогнозуємо подальше прискорення зростання реального ВВП у поточному році до 3,4%.

Основним двигуном зростання економіки залишатиметься приватне споживання.

  • По-перше, будуть зберігатися високі темпи зростання реальних заробітних плат, простимульовані активними міграційними процесами.
  • По-друге, пом'якшується фіскальна політика, у тому числі через подальше підвищення соціальних стандартів.
  • Також, як і минулого року, збережеться активна інвестиційна діяльність підприємств.

У 2019 – 2020 роках зростання реального ВВП дещо уповільниться (до 2,9%). Це відбуватиметься через зниження ефектів фіскального пом’якшення та достатньо жорстку монетарну політику, необхідну для повернення інфляції до цільового рівня. Однак у випадку більш рішучого проведення структурних реформ темпи економічного зростання можуть бути й вищими.

Експорт продовжить збільшуватися завдяки сприятливим умовам торгівлі, високому врожаю, розширенню доступу українських підприємств на зовнішні ринки. Водночас імпорт зростатиме швидше внаслідок підвищення внутрішнього споживчого й інвестиційного попиту та поступового зміцнення реального ефективного обмінного курсу.

Як наслідок, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу помірно розшириться (з 1,9% від ВВП у 2017 році до 2,6% від ВВП у 2020 році). Збільшення грошових переказів через подальшу трудову міграцію, у тому числі внаслідок лібералізації умов працевлаштування у країнах-сусідах, буде частково компенсувати розширення дефіциту зовнішньої торгівлі.

Ключовим припущенням окресленого сценарію залишається подальший поступ у здійсненні структурних реформ та співпраця з Міжнародним валютним фондом. Це дозволить зберегти доступ до офіційного фінансування і від інших організацій, а також до міжнародних ринків капіталу на прогнозному горизонті.

У 2018 році Національний банк очікує надходження близько 2 млрд дол. США від МВФ, а також отримання Урядом кредитів від ЄС та Світового банку. Це дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 21,6 млрд дол. США на кінець поточного року. 

Однак у 2019 та 2020 роках через пікові виплати за зовнішнім державним боргом платіжний баланс буде зведено з дефіцитом, і міжнародні резерви дещо скоротяться.

Відповідно, основним ризиком для реалізації зазначеного макроекономічного прогнозу ми вважаємо відсутність прогресу в проведенні структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності та подальшої співпраці з МВФ. 

Відтермінування необхідних кроків для відновлення співробітництва з офіційними кредиторами звужує вікно можливостей у залученні необхідного фінансування для здійснення пікових виплат за державним боргом у 2018-2020 роках. Тому, на наше переконання, для збереження макрофінансової стабільності України критично важливою є невідкладна активізація зусиль для продовження співпраці з МВФ.

Також вагомим ризиком є проведення Урядом більш м’якої фіскальної політики. Зокрема, подальше збільшення соціальних видатків вищими темпами, ніж загальне зростання продуктивності праці в економіці, може посилити інфляційний тиск.

У зовнішньому середовищі суттєво зросли ризики широкомасштабних торгівельних війн. Їх розгортання може зумовити різкі коливання світових товарних цін, погіршити умови доступу українських експортерів на зовнішні ринки та, відтак, зменшити валютні надходження. Розворот сприятливих тенденцій, що спостерігались у світовій економіці та на товарних ринках з початку 2016 року, може призвести до негативних наслідків для економіки України, яка залишається вразливою до зміни світової кон’юнктури. 

Чому ми вирішили зберегти облікову ставку без змін попри окреслені ризики?

Ми вважаємо, що поточні монетарні умови є достатньо жорсткими, щоб знизити інфляцію у середньостроковій перспективі. Однак у разі посилення фундаментальних інфляційних ризиків, ми можемо продовжити підвищення облікової ставки для повернення інфляції до цілей. 

Водночас Національний банк, як і раніше, буде балансувати між необхідністю, з одного боку, знизити інфляцію та, з іншого боку, мінімізувати негативні короткострокові наслідки для економічного зростання та відновлення кредитування. На нашу думку, досягнення цінової стабільності та покращення інфляційних очікувань є фундаментальними факторами для зниження кредитних ставок банків, відновлення кредитування та стійкого економічного зростання у середньостроковій перспективі.

Більш детальний новий макроекономічний прогноз Національного банку подано в Інфляційному звіті, який буде опублікований традиційно за тиждень, 19 квітня.

Також ви зможете ознайомитися з підсумками дискусії членів Комітету монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням даного рішення, 23 квітня.

Наступна зустріч керівництва Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 24 травня цього року.

Дякую за увагу!

 

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини