Звичайна версія сайту

Звіт Національного банку: Макроекономічні умови є сприятливими для продовження валютної лібералізації

Стійке поліпшення макроекономічної ситуації в Україні впродовж поточного року дало змогу Національному банку продовжувати заходи з лібералізації валютного ринку. Про це йдеться у другому Звіті про запровадження заходів захисту.

Загалом з початку цього року пом’якшено або припинено дію вже понад 30 валютних обмежень. Одним з ключових рішень у другому кварталі стало скасування обов’язкового продажу частини валютних надходжень. Цей захід застосовувався упродовж майже 7 років – з кінця 2012-го.

Основними факторами, які сприяли продовженню валютної лібералізації у першому півріччі 2019 року, були такі:

  • Стійке зростання економіки України. Так за даними Державної служби статистики, у першому кварталі реальний ВВП, зріс на 2,5%, а у другому – на 4,6% порівняно з аналогічними кварталами минулого року.
  • Прийнятні показники платіжного балансу. Умови торгівлі для України поліпшилися через зниження цін на природній газ за одночасного зростання цін на залізну руду та зернові на світових ринках. Крім цього, збільшилися надходження з оплати праці з-за кордону, знизилися обсяги репатріації дивідендів, підвищився інтерес міжнародних інвесторів до українських державних облігацій. Ці фактори компенсували відплив валюти, зумовлений іншими чинниками, зокрема значними обсягами погашень державного боргу.
  • Достатній обсяг міжнародних резервів для виконання зобов’язань України. Попри загальне високе боргове навантаження на державні фінанси, міжнародні резерви України за підсумками першого півріччя залишилися на рівні кінця минулого року. Станом на 1 липня вони становили 20,6 млрд дол США. Водночас вже 1 серпня вони сягнули 6-річного максимуму в 21,8 млрд дол. США. Чиста купівля валюти Національним банком з початку 2019 року сягнула майже 3 млрд дол. США на тлі зміцнення національної валюти.
  • Дедоларизація державного боргу. Частка державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті зменшилася з 71% станом на 31 грудня 2018 року до 67% станом на 30 червня 2019 року в загальному обсязі державного боргу. Це зменшує валютні ризики країни.
  • Зниження інтенсивності військового конфлікту на сході країни, стабільна робота банківської системи та поліпшення економічних очікувань. Ці чинники сприяли поступовому відновленню припливу депозитів у національній валюті в банківську систему, який підсилювався пожвавленням економічної активності та підвищенням як реальних, так і номінальних доходів населення.

Крім вищезазначених чинників, припинення заходу захисту щодо обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті також було обумовлено втратою його дієвості. Так за умов досягнення макрофінансової стабільності і відкриття доступу до міжнародних ринків капіталу (завдяки насамперед співпраці з МВФ) роль заходу захисту щодо обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті останнім часом зійшла нанівець: фактично продавалося близько 90% валютних надходжень, хоча норматив було встановлено на рівні 30%.

Національний банк в міру поліпшення макроекономічної ситуації та з урахуванням оцінки ефектів від вже знятих обмежень на валютному ринку продовжуватиме послаблювати та припиняти дію заходів захисту. Кінцева мета валютної лібералізації – забезпечення режиму вільного руху капіталу без будь-яких обмежень.

Ознайомитись з попереднім Звітом про заходи захисту на валютному ринку можна за цим посиланням.

Довідково:

Цей звіт підготовлено на виконання вимог п.4 статті 12 Закону України «Про валюту і валютні операції» з метою інформування суспільства про мотиви запровадження заходів захисту на валютному ринку України.

Заходи захисту на валютному ринку запроваджуються відповідно до мандату Національного банку, визначеного статтею 99 Конституції України та статтею 6 Закону України "Про Національний банк України" щодо забезпечення стабільності грошової одиниці. Водночас Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності та сприяння фінансовій стабільності.

Теги
Поділитись