Голова Національного банку України Валерія Гонтарева 14 березня 2016 року провела зустріч з керівниками найбільших банків. На заході від Національного банку також були присутні заступники Голови Національного банку Владислав Рашкован, Катерина Рожкова, Дмитро Сологуб, Яків Смолій та Олег Чурій.
«Ситуація на фінансовому ринку зараз більш-менш стабільна. Сподіваємося, що цього тижня стабілізується й політична ситуація в Україні. Уряд, в новому чи старому складі, продовжить роботу, і ми зможемо відновити співпрацю з Міжнародним валютним фондом», - розпочала свій виступ Валерія Гонтарева.
Голова Національного банку України розповіла банкірам про лібералізацію на валютному ринку, яка була проведена регулятором на початку березня для фізичних осіб. Зокрема, Національний банк збільшив обсяг видачі готівки в іноземній валюті та банківських металах з рахунків клієнтів банків з 20 тис. до 50 тис. грн. на добу, в національній валюті – з 300 тис. до 500 тис. грн. на добу. Також підвищено максимальну суму продажу готівкової іноземної валюти з 3 тис. до 6 тис. гривень в еквіваленті. «Якби Україна не зволікала із поновленням співпраці з МВФ – ми вже б просунулися у валютній лібералізації набагато далі», - зазначила Валерія Гонтарева та запросила до обговорення теми присутніх на заході банкірів.
Керівники найбільших банків позитивно сприйняли кроки Національного банку з лібералізації валютного ринку. За їх словами, послаблення обмежень жодним чином не привело до відпливу коштів з рахунків населення чи підвищення попиту на купівлю валюти. Голова Національного банку зауважила, що саме на таку реакцію ринку керівництво регулятора й сподівалося, приймаючи рішення про послаблення валютних обмежень. В свою чергу банкіри висловили готовність і до подальшого пом’якшення валютних обмежень за збереження поточних умов в економіці та на фінансових ринках.
Заступник Голови Національного банку Олег Чурій розповів про останні основні заходи регулятора з оптимізації інструментів управління ліквідністю банківської системи з метою ефективного функціонування режиму інфляційного таргетування. Зокрема скасовано обмеження, відповідно до якого банки можуть отримати у Національного банку кошти за кредитами рефінансування та операціями прямого репо у розмірі не більше 50% розміру регулятивного капіталу банку та не більше 50% обсягу коштів, які пропонуються на тендер з підтримання ліквідності банків. Відтепер отримання банками ресурсів за цими операціями будуть обмежуватися тільки наявним забезпеченням (ОВДП, депозитні сертифікати, валюта) та максимальною сумою тендерів. Крім того, запроваджено можливість використання механізму роловеру – надання банку кредиту для погашення кредитів рефінансування та овернайт під заставу ОВДП та депозитних сертифікатів Національного банку. Такий механізм можна буде застосовувати з 4 квітня 2016 року.
Також Олег Чурій розповів про плани Національного банку щодо запровадження нового інструменту підтримки ліквідності замість стабілізаційних кредитів під назвою Emergency Liquidity Assistance (ELA). Це буде відновлювальна короткострокова кредитна лінія, якою банки зможуть скористатися в разу відпливу депозитів. Правління Національного банку вже затвердило концепцію ELA, і зараз цей інструмент у процесі впровадження.
Заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова відзначила, що на сьогодні робота над новим положенням щодо кредитних ризиків - на фінальному етапі.
"У кінці наступного тижня ми плануємо його внести на обговорення з банками і НАБУ, а в квітні збираємося затвердити на Правлінні Національного банку. При цьому воно має набути чинності не пізніше 1 вересня. Основні принципи і підходи вже сформульовані. Вони особливо не змінилися, по суті ми більш чітко виписуємо окремі речі, щоб закрити всі лазівки", - підкреслила Катерина Рожкова.
Вона також нагадала, що нині триває робота над кредитним реєстром. За її словами, 18 березня планується зустріч із представниками банків і банківських асоціацій для його обговорення. Фіналізувати зміни, шляхом внесення правок до законопроекту №3111, планується у квітні.
Коментуючи проходження діагностики банківської системи, Катерина Рожкова заявила, що «вже затверджені плани докапіталізації першої десятки банків. По другій десятці банків ми повинні отримати плани до кінця березня та протягом квітня їх узгодити».
Заступник Голови Національного банку Владислав Рашкован нагадав банкірам, що у Верховній Раді України перебувають більше 20 законопроектів, для підтримання подальшого реформування фінансового сектору країни.
«Ми очікуємо, що в четвер у парламенті відбудеться фінансовий день. На розгляд Верховної Ради буде внесено 10 фінансових законопроектів, в тому числі про захист прав кредиторів та споживачів фінансових послуг, фінансової реструктуризації та роботи Нацкомфінпослуг та НКЦПФР. Сподіваємося, що ці важливі для відновлення кредитування законопроекти будуть прийняті, - зауважив Владислав Рашкован. - Національний банк також працює над законодавчими пропозиціями щодо спрощення консолідації банківського сектору. Їх пропонується здійснити на основі вже діючого антикризового закону зі збільшення капіталізації».
Владислав Рашкован також підкреслив, що Національний банк розвиває плідний діалог з усіма державними органами. Так, нещодавно була проведена зустріч із керівництвом Антимонопольного комітету України.
«Зустріч була плідною: ми домовилися про співпрацю у питанні конкуренції у банківському секторі та підтримку з боку Комітету у спрощенні консолідації на банківському ринку», - відзначив Владислав Рашкован.
Також він проінформував банкірів про роботу над впровадженням проекту Cashless economy, метою якого є зниження в країні попиту на готівкові гроші та збільшення безготівкових розрахунків, у тому числі завдяки суттєвому розширенню мережі торговельних терміналів. Проект Cashless economy в Україні буде запроваджений разом з програмою розвитку фінансової грамотності населення з метою формування в українців навичок та звичок до безготівкових розрахунків.
Заступник Голови Національного банку Яків Смолій розповів про результати візиту у складі української делегації до м.Тегеран (Ісламська Республіка Іран) та запевнив банківське співтовариство у високій зацікавленості іранського бізнесу щодо співпраці з Україною.