17 жовтня 2016 року в Національному банку України відбувся семінар "Практичні аспекти формулювання та реалізації монетарної політики НБУ", організований центральним банком для керівників казначейських підрозділів найбільших банків України та аналітиків фінансового ринку. У заході взяли участь заступники Голови Національного банку Дмитро Сологуб та Олег Чурій, директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук, директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко та понад 30 представників банківської та експертної спільноти.
Виступ директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергія Ніколайчука було присвячено темі "Монетарна політика НБУ за режиму інфляційного таргетування: цілі та фактори рішень". Зокрема, він пояснив, якими аргументами керувався Національний банк, оголошуючи рік тому перехід до режиму інфляційного таргетування та встановлюючи середньострокову ціль щодо інфляції на рівні 5% на кінець 2019 року. Інфляційна ціль в Україні є вищою, ніж у розвинених країнах (близько 2%), оскільки в нашій країні через тривалу "історію" високої та мінливої інфляції вищими є й інфляційні очікування населення та інших економічних агентів. Крім того, національна економіка є більш вразливою до шоків, дія яких викликає турбулентність на внутрішньому ринку.
Значну частину виступу було присвячено поясненню логіки зміни процентних ставок і використання валютних інтервенцій у 2015-2016 роках. "Дії Національного банку на грошовому та валютному ринку були спрямовані на забезпечення уповільнення інфляції відповідно до оголошених цілей – 12% на кінець 2016 та 8% на кінець 2017 року, - розповів Сергій Ніколайчук. - При цьому швидкість монетарного пом'якшення залежала від зовнішніх та внутрішніх шоків, які відбувалися протягом поточного року".
Крім того, Сергій Ніколайчук підбив результати зміни операційного дизайну монетарної політики НБУ навесні. За його словами, сьогодні перша ланка трасмісійного механізму монетарної політики працює відповідно до найкращих міжнародних практик - змінюючи облікову ставку, НБУ ефективно управляє короткостроковими міжбанківськими ставками, що коливаються в установленому коридорі. Передбачуваність і транспарентність політики управління вартістю короктострокових фінансових ресурсів створює передумови для підвищення ефективності наступних каналів монетарної трансмісії. За останній рік вплив облікової ставки суттєво посилився на інші процентні ставки – за ОВДП та за кредитами і депозитами банків. Усе це посилює спроможність монетарної політики НБУ впливати на інфляційні процеси.
В свою чергу, директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко обговорив з учасниками семінару "Інструментарій НБУ на грошовому та валютному ринку: останні зміни та найближчі плани". "Ми розробили дорожню карту з удосконалення роботи міжбанківського валютного ринку. Деякі зі змін у його роботі ми вже реалізували, деякі – презентуємо зараз для обговорення безпосередньо з учасниками ринку", - зауважив він.
По-перше, вже удосконалено порядок розрахунку офіційного курсу. Зокрема, центробанк запровадив встановлення офіційного курсу гривні на базі лише міжбанківських угод (між банками та банками з НБУ) без урахування угод банків з клієнтами. Водночас він планує відмовитися від реєстрації угод клієнтів у Системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку ВалКлі, де відображаються всі угоди на цьому ринку). А дані за такими угодами НБУ в подальшому буде отримуватиме із статистичної звітності банків.
По-друге, НБУ планує відійти від активного використання системи ВалКлі та Системи надання інформації за угодами на міжбанківському кредитному ринку КредІнфо. Натомість, НБУ має намір перейти до роботи через торговельно-інформаційні системи (ТІС) Блумберг та Рейтер. При цьому під час перехідного етапу банки матимуть змогу реєструвати міжбанківські угоди на власний розсуд - або в одній з систем – ВалКлі чи КредІнфо, як це відбувається зараз, або в одній з ТІС.
По-третє, НБУ має намір до кінця року запровадити нову форму інтервенцій - запит щодо найкращого курсу, відповідно до затвердженої нещодавно Стратегії валютних інтервенцій НБУ на 2016-2020 рр.. Якщо валютний аукціон є найбільш вдалою формою інтервенцій для накопичення міжнародних резервів, то інтервенція із запитом щодо найкращого курсу є найбільш ефективним інструментом для згладжування функціонування валютного ринку. Адже ця нова форма інтервенцій дає змогу оперативно реагувати на зміну ситуації на валютному ринку.
По-четверте, буде удосконалено техніку проведення валютних інтервенцій. А саме – НБУ перейде від проведення інтервенцій через системи ВалКлі та Кред-Інфо до їх проведення через ТІС Блумберг та Рейтер. Такий підхід є швидким і зручним й тому переважає у розвинутих країнах. На першому етапі перехід до нового формату роботи буде зроблено для валютних аукціонів та інтервенцій у формі запиту найкращого курсу, потім – для інших двох форм інтервенцій (за єдиним курсом та адресної).
По-п’яте, учасники заходу обговорили потенційну можливість запровадження інституту маркет-мейкерів. У випадку, якщо НБУ дійде згоди х учасниками ринку щодо такого кроку, банки, які стануть маркет-мейкерами, отримають ексклюзивне право на участь у валютних інтервенціях НБУ та, можливо, більш ліберальні параметри проведення власних валютних операцій. Натомість, вони повинні будуть взяти на себе зобов’язання підтримувати ліквідність ринку. Банки, які стануть маркет-мейкерами у разі їх запровадження, будуть обрані за відкритими та прозорими критеріями.
Національний банк має намір як підтримувати конструктивний діалог з експертною спільнотою та учасниками фінансових ринків, так і в подальшому проводити семінари з монетарної політики і для інших стейкхолдерів, зокрема для представників академічного середовища та ЗМІ.