ІСЦ у III кварталі знизився на 1.6%, що в основному обумовлено зниженням цін на сирі продукти (внесок "-"2.8 в. п.) через рекордний урожай зернових та овочевих культур. Внесок базової інфляції продовжив залишатися стабільним протягом останніх двох років і становив
1.2 в. п. У річному вимірі інфляція суттєво знизилася з 11.9% у ІІ кварталі до 5.9% у III кварталі за рахунок високої бази порівняння.
У цілому фактори попиту продовжували помірно впливати на розвиток інфляційних процесів – фактичний рівень ВВП перебував дещо нижче його потенційного рівня. Інфляційні очікування в ІІІ кварталі знизилися до 13.6% (14.5% у попередньому кварталі) в основному через фактичне зниження інфляції.
У ІІІ кварталі відбулося суттєве прискорення зростання ВВП (до 6.6% у річному вимірі – з 3.8% у ІІ кварталі, за вирахуванням сезонного фактора – на 2.2%) в основному через високий урожай зернових культур (+17% порівняно з минулим роком). Продовжилося посилення інвестиційної активності, темпи зростання валового нагромадження основного капіталу прискорилися до 10% у річному вимірі (8.6% у ІІ кварталі). Зростання обсягу будівельних робіт становило близько 9% у річному вимірі.
Завдяки високому внутрішньому інвестиційному попиту відбулося покращення показників промислового виробництва – його зростання в річному вимірі прискорилося з 7.6% у ІІ кварталі до 8.3% у ІІІ кварталі. На фоні низької бази порівняння минулого року приріст металургійного виробництва збільшився до 14.7% у річному вимірі (8.3% у ІІ кварталі), машинобудування – до 18% (16.1% у ІІ кварталі).
Зростання доходів зведеного бюджету відбувалося швидшими темпами, ніж зростання видатків (на 26% та 9% відповідно). Одночасно на фоні обмежувальної політики видатків зведений бюджет виконано з профіцитом (8.6 млрд. грн.), унаслідок чого фіскальні умови були помірно жорсткими.
Депозитна база банків залишається нестабільною через скорочення депозитів у національній валюті та збільшення в іноземній. Кредитна активність все ще залишається низькою через значні ризики в реальному секторі, дефіцит платоспроможних позичальників та можливість отримати менш ризиковий прибуток за рахунок операцій з ОВДП.
Протягом ІІІ кварталу обсяги надходжень та переказів іноземної валюти перебували на вищому рівні порівняно як із попереднім кварталом, так і з відповідним кварталом минулого року. Попри це, обсяги пропозиції та попиту на міжбанківському ринку були сформовані не лише коштами ззовні, а й власними коштами банків. Цьому сприяла і певна лібералізація ринку та введення інструменту хеджування валютних ризиків, проведені в червні. Відповідно політика НБУ продовжувала спрямовуватися на підтримування стабільності на валютному ринку та недопущення значних коливань обмінного курсу гривні до долара США.
Платіжний баланс було зведено з дефіцитом (1.7 млрд. дол. США у IIІ кварталі 2011 року) на відміну від попередніх двох кварталів. Це відбулося через зниження припливу капіталу за фінансовим рахунком, а дефіцит поточного рахунку продовжував зростати.
Головним фактором зростання дефіциту поточного рахунку (до 2.7 млрд. дол. США) був високий інвестиційний попит (значною мірою з боку Уряду, що суттєво збільшив свої капітальні видатки через необхідність підготовки до Євро – 2012).
Скорочення профіциту фінансового рахунку (до 1 млрд. дол. США) зумовлювалося насамперед збільшенням приросту готівкової валюти поза банківським сектором, а також активним скороченням банками своїх зовнішніх зобов’язань. З іншого боку, високими залишалися обсяги припливу прямих іноземних інвестицій (2.1 млрд. дол. США).
Прогнозування економічного розвитку України на 2012 рік ускладнюється у зв’язку з напруженою ситуацією, яка склалася в Європі, невизначеністю щодо ціни на імпортований газ та пов’язаною із цим структурою бюджету. За умови продовження поточної монетарної політики та відсутності значних зовнішніх шоків, за оцінками Департаменту, споживча інфляція в 2012 році становитиме близько 7%, економічне зростання – 3 – 4%. У 2013 році в разі стабілізації світової економіки очікується продовження зниження споживчої інфляції (до рівня близько 6%) та вихід темпів економічного зростання на потенційний рівень (4 – 5%).