Банки продовжують безперебійно працювати, нарощують кредитування бізнесу та населення і готові й надалі підтримувати відновлення економіки. Про це йдеться у грудневому Звіті про фінансову стабільність.
Фінансовий сектор працював загалом у сприятливих макроекономічних умовах
Приріст ВВП значно перевищив очікування, а інфляція стрімко уповільнилася. Облікова ставка із середини року знижувалася, однак з урахуванням покращення інфляційних очікувань її поточний рівень гарантує достатню привабливість гривневих заощаджень. Завдяки забезпеченню необхідних макрофінасових передумов і ретельній підготовці перехід до режиму керованої гнучкості обмінного курсу відбувся успішно, ризики цього кроку для стабільності валютного ринку та фінансового сектору не реалізувалися
Повномасштабна війна залишається ключовим системним ризиком для фінансового сектору. Ризики неритмічності надходжень та недостатності обсягів міжнародної допомоги – основна загроза для макростабільності. Однак шанси на успішне погодження пакетів допомоги партнерами є високими.
Базовий сценарій на 2024 рік передбачає продовження економічного зростання, однознакову інфляцію, контрольованість валютного ринку та збереження привабливості гривневих активів. Тож наступного року збережуться макроекономічні передумови для стабільної роботи фінансового сектору.
Припливи коштів клієнтів до банків тривають
Темпи припливу дещо знизилися порівняно з першим півріччям. Регулярні надходження коштів підживлюють ліквідну позицію банків. Високоякісні ліквідні активи становлять лише дещо менше половини активів банків. Із таким запасом міцності фінустанови можуть впоратися навіть із значними шоками ліквідності, які нині дуже малоймовірні.
Банки активізували ключову операцію – кредитування бізнесу та населення
Обсяги кредитів бізнесу у гривні зростають шість місяців поспіль. Покращення фінансового стану компаній та пожвавлення бізнес активності збільшило попит та пропозицію кредитів.
Гривневе корпоративне кредитування і надалі підживлюється передусім державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%". Вона потребує суттєвого перегляду для відновлення спрямування на підтримку малих та середніх підприємств і ефективного використання бюджетних коштів. Субсидоване кредитування поступово зникне для тих бізнесів, що відновилися після кризи. Водночас нині попит є не лише на пільгове кредитування – нарощують портфелі й банки, які не беруть участі в державних програмах.
Зростають також роздрібні незабезпечені споживчі та іпотечні позики. У незабезпеченому споживчому кредитуванні домінують два банки, тож концентрація сегмента зростає. Іпотечне кредитування здійснюється майже виключно держбанками за державною програмою “єОселя”.
Пік кредитних втрат від війни пройдено. Це підтвердили результати оцінки стійкості, проведеної Національним банком. Коригування пруденційних резервів у цілому були незначними. Сьогодні із загальної суми непрацюючих корпоративних кредитів близько третини – це ті, що виникли під час повномасштабної війни. Для значної частини боржників причиною дефолту стали втрата ринків збуту або падіння внутрішнього попиту. Тож деякі із них мають шанси відновити обслуговування позик із покращенням економічних умов.
Підвищений рівень кредитних ризиків зберігається для підприємств низки галузей, що відновлюються повільно. Також цьогоріч помітні фінансові труднощі мають окремі агровиробники через низькі внутрішні ціни на їхню продукцію.
Банки переважно мають достатній апетит до кредитування, готові брати на себе помірні кредитні ризики, а в разі їх реалізації ефективно управляти проблемною заборгованістю.
Операційна ефективність залишається високою
Банки цьогоріч майже не мали витрат на формування резервів. Втрати від дефолтів компенсувалися розформуванням резервів завдяки поліпшенню макроекономічних очікувань. Надалі рівень втрат від кредитного ризику в усіх сегментах нормалізується. Однак банки й надалі покриватимуть кредитні збитки поточними операційними прибутками.
Значне зниження облікової ставки НБУ змінило дохідність основних груп процентних активів банків. Частка доходів від депозитних сертифікатів скорочується, водночас зростає вага надходжень від кредитування. Хоча ставки за бізнес позиками дещо знизилися, портфель таких кредитів зростав. Ймовірно, пікове значення процентної маржі для банків уже позаду, проте її скорочення не є значним ризиком для банків.
Вагомий вплив на прибутковість банків надалі матиме безстрокове підвищення ставки податку до 25% з 2024 року. Цей фактор знизить рентабельність банківського бізнесу та швидкість поповнення банками капіталу.
Висока прибутковість банків зумовила зростання показників достатності капіталу. Нині запас капіталу достатній для покриття ризиків та виконання нових запланованих вимог. Найвагоміші з них – повне покриття капіталом операційного та ринкового ризиків, нова структура регулятивного капіталу та вимоги до його достатності.
Цьогорічна оцінка стійкості підтвердила високий запас міцності банківського сектору. Лише для п’яти банків було встановлено підвищені необхідні рівні нормативів достатності капіталу.
На початку наступного року НБУ проаналізує доцільність встановлення буферів консервації капіталу та системної важливості. Після цього обмеження на розподіл капіталу банками, які сформують ці буфери в повному обсязі, може бути послаблене.
Небанківський фінансовий сектор трансформується
Із початку січня запрацюють нові закони про страхування, кредитні спілки, фінансові послуги та фінансові компанії.
Страховий ринок за останні роки змінився чи не найбільше внаслідок поступового посилення вимог до платоспроможності та якості активів. З ринку пішли страховики, що не змогли або не забажали відповідати новим вимогам. Водночас сектор став стійкішим до викликів.
Динамічно розвивається ринок платежів завдяки новому законодавству. Поки обсяги операцій небанківських надавачів платіжних послуг незначні, тож у цьому сегменті немає системних ризиків.