Банки в Україні зберігають фінансову стійкість та довіру клієнтів і водночас збільшують кредитування бізнесу та населення і дедалі активніше долучаються до фінансування дефіциту бюджету. Про це йдеться в Звіті про фінансову стабільність.
Міжнародна підтримка посилює фундамент для макроекономічної стабільності в наступні кілька років
Країни G7 досягли принципової домовленості про пакет фінансової допомоги Україні обсягом близько 50 млрд дол. за рахунок прибутків від знерухомлених суверенних російських активів. Водночас поступ у проведенні запланованих реформ сприяє вчасному надходженню пакетів фінансової допомоги від ЄС, МВФ та інших кредиторів.
Значна міжнародна фінансова підтримка залишається запорукою контрольованості макроекономічних ризиків. Завдяки надходженням коштів від партнерів та послідовній політиці Національний банк зміг зберегти стійку ситуацію на валютному ринку та контроль за інфляційними процесами, що посприяло зниженню ставок в економіці.
Економіка в цілому зберігає стійкість до воєнних шоків. Її підтримують також кроки уряду для поступового скорочення дефіциту бюджету. Однак ризики посилилися: вища інтенсивність бойових дій, руйнування енергетичної інфраструктури, дефіцит електроенергії та брак кваліфікованого персоналу погіршили очікування бізнесу.
Підприємства відкладають плани з нарощування виробництва та інвестицій, а попит на кредити бізнесу залишається помірним. Водночас зростання доходів населення в цілому підживлює споживчі настрої та створює передумови для зростання роздрібного кредитного попиту. Сповільнення інфляції сприяло подальшому зниженню процентних ставок в економіці.
Прагнення зафіксувати привабливу дохідність стимулює попит на боргові папери уряду
Завдяки зростанню доходів населення та бізнесу збільшуються кошти на гривневих рахунках клієнтів у банках. Вони переважно перетікають у високоякісні ліквідні активи, що сягають майже половини чистих активів фінустанов. Тож банки зберігають високі показники ліквідності – LCR в усіх валютах у середньому вже майже вчетверо перевищує мінімальні вимоги.
Помітне зниження дохідності безризикових інструментів в останні місяці спонукало банки нарощувати частку ОВДП у високоякісних ліквідних активах. Прагнення зафіксувати привабливу дохідність найдовше сприяє високому попиту на боргові папери уряду, тож банки значною мірою докладаються до фінансування дефіциту бюджету.
Банки надалі нарощують обсяги гривневих кредитів бізнесу та населення
Річні темпи зростання обсягів чистих гривневих кредитів бізнесу становлять 12% і відповідають планам банків. Швидше зростає портфель кредитів малим та середнім підприємствам. Водночас попит бізнесу обмежується повільним відновленням економіки, перебоями в постачанні електроенергії та все ще високими воєнними ризиками.
Кредитний портфель банків зберігає гарну якість, а боргове навантаження боржників є прийнятним. Умови кредитування надалі поліпшуються: за рік ставка за новими кредитами бізнесу знизилася на 4 в. п. до близько 16%. Кращому доступу до кредитів сприяє використання банками інструментів поділу кредитних ризиків, передусім від уряду та МФО. Водночас поступово зростає роль ринкового несубсидійованого кредитування поза програмою державної підтримки "Доступні кредити 5-7-9%".
Банки ще повноцінно не пристосували кредитування до умов воєнної економіки, тож НБУ разом з урядом розробив Стратегію з розвитку кредитування. Вона визначає першочергові кроки для активізації кредитування в умовах війни та розвитку інфраструктури кредитного ринку в перспективі.
Населення дедалі активніше користується позиковими коштами: співвідношення кредитів та витрат на споживання наближається до історично найвищих показників. Найшвидше збільшується іпотечний портфель: за рік завдяки державній програмі "єОселя" він зріс майже вдвічі з низької бази. Умови програми змінили профіль іпотечного кредиту порівняно з довоєнними показниками: розмір власного внеску домогосподарств знизився, а строк кредиту – подовжився. Для проявлення якості нового портфеля знадобиться час. Банки, що займаються незабезпеченим кредитуванням, продовжують пошук нових клієнтів та нарощують середній чек кредиту.
Зниження ринкових ставок буде поступовішим, тож ризики для маржинальності банків знижуються
Нарощення кредитного портфеля підтримує процентні доходи банків, хоча їхньою основою залишаються процентні платежі за безризиковими інструментами. Зниження дохідності активів пригальмувала зміна їх структури на користь довших інструментів з вищою дохідністю, а вартість фондування є відносно сталою. Тож чиста процентна маржа ледь знизилася з рекордно високих минулорічних показників.
Якість кредитного портфеля поліпшується, відрахування в резерви – низькі. Адміністративні витрати зростають стримано, тож банки й надалі зберігають високу рентабельність. Хоча простір зниження ринкових ставок зберігається, надалі цей рух буде поступовішим, тож ризики для маржинальності банків знижуються. Різка зміна прибутковості найближчими роками малоймовірна.
Стійка прибутковість сприяє сталому нарощенню капіталу банками. Це дає НБУ змогу надалі впроваджувати регуляторні вимоги відповідно до європейських стандартів. Для комфортного виконання оновлених вимог запроваджено перехідні норми, які навіть збільшують спроможність банків нарощувати кредитний портфель. Ключові властиві банківській діяльності ризики залишаються помірними, а запас капіталу та ліквідності гарантують неперервність роботи банківської системи навіть в умовах затяжної війни. Банки й надалі визначають війну як ключовий системний ризик, що пливає на їхню поточну роботу та довгострокову стратегію розвитку.