Банківський сектор України прибутковий, капіталізований та загалом знаходиться у хорошому стані, а макроекономічна ситуація сприяє стабільності фінансової системи. Низька вартість кредитного ризику, прийнятне боргове навантаження бізнесу та стрімке зростання доходів населення сприятимуть відновленню довгострокового кредитування. Водночас активний розвиток незабезпеченого споживчого кредитування може створити ризики. Для недопущення зростання цих ризиків Національний банк планує підвищити ваги ризику за такими кредитами. Про це йдеться у новому "Звіті про фінансову стабільність".
Ключові виклики – стан держбанків, зниження прибутковості та судові процеси, пов’язані з ПриватБанком
Проведене у 2019 році стрес-тестування показало, що у системі залишається кілька банків, зокрема два державних, із потенційними суттєвими проблемами. Вони можуть потребувати значних обсягів капіталу у разі реалізації несприятливого макроекономічного сценарію. Їхня фінансова стійкість є низькою, фінустанови вразливі до можливих криз. Державні банки залишаються у фокусі уваги НБУ, оскільки вони є значимими для банківської системи. НБУ очікує швидких рішень незалежних наглядових рад, спрямованих на розчищення балансів від непрацюючих кредитів, зміни бізнес-моделей, оптимізації операційних витрат.
Ключовим середньостроковим викликом для банківського сектору стане очікуване зниження прибутковості. Темпи зростання операційних доходів банків уповільнюються після надзвичайно високого приросту в 2018 році. НБУ очікує подальшого зниження процентної маржі та спреду, а також зменшення темпів зростання комісійних доходів. Тому оптимізація та контроль операційних витрат ставатимуть ключовими для українських банків.
Серед масштабних викликів для макрофінансової стабільності – результати судових процесів, пов’язаних із ПриватБанком. НБУ і надалі вживатиме необхідних дій для захисту інтересів держави у судах та збереження фінансової стабільності.
Банки триматимуть більше капіталу під незабезпечені споживчі кредити
Споживче кредитування стрімко зростає. Банки все більше послаблюють стандарти схвалення кредитних заявок. Окремі фінустанови дуже активно розширюють свою присутність у цьому сегменті та намагаються агресивно збільшити частку на ринку. На думку НБУ, банки недостатньо консервативно оцінюють ризики за незабезпеченими споживчими кредитами. Оцінки ймовірностей дефолтів та втрат у разі дефолтів навіть за поточного стану економіки є заниженими. Попри те, що рівень проникнення таких кредитів на сьогодні є меншим, ніж 5% ВВП, темпи їх зростання є вкрай високими. За січень-вересень 2019 року співвідношення нових споживчих кредитів до приватного споживання сягнуло майже 9%. Кредитування стає помітним чинником внутрішнього споживання. Щоб не допустити накопичення системних ризиків, Національний банк має намір запровадити підвищені ваги ризику для таких кредитів від початку 2021 року.
Відновлення іпотеки буде стримуватися високими ризиками первинного ринку нерухомості
Для відновлення іпотечного кредитування необхідно вирішити кілька фундаментальних проблем первинного ринку нерухомості. Він є вкрай непрозорим, а домогосподарства-інвестори не мають дієвих механізмів захисту своїх прав. Оскільки цей ринок є соціально важливим, його регулювання має бути таким само жорстким, як і регулювання банківського сектору. Має бути забезпечено повну прозорість структур власності компаній-девелоперів, вони мають нести відповідальність за невчасне виконання будівельних робіт. Без впорядкування первинного ринку житлової нерухомості відновлення іпотеки буде вкрай повільним попри очікуване зниження відсоткових ставок.
У найближчих планах НБУ – заходи в межах проєкту «спліт» та запровадження вимог для посилення стійкості банків
Головне завдання для Національного банку на наступний рік – успішна реалізація заходів в межах проєкту "спліт" для спокійного переходу небанківських фінансових установ під регулювання НБУ з липня 2020 року. За цей час Національний банк планує розбудувати інституційну спроможність, посилити експертизу за новими напрямками роботи, напрацювати зміни до законодавства та секторальних регуляцій.
Водночас для банківського ринку Національний банк продовжує запровадження вимог, які сприятимуть стійкості банківського сектору. До кінця 2019 року очікується затвердження правил розрахунку нового нормативу довгострокової ліквідності NSFR, а також правил розрахунку мінімальних вимог до капіталу на покриття операційних ризиків. У 2020 році розпочнеться їх тестовий розрахунок банками.
Наступного року також планується гармонізація структури регулятивного капіталу із вимогами євродиректив та розробка положення про вимоги до капіталу на покриття ринкових ризиків. Впровадження усіх нових правил не буде швидким, а передбачатиме тривалий кількарічний перехідний період. Це дасть змогу банкам спланувати потребу у капіталі та відповідно адаптувати свою дивідендну політику.