Інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного німецькому медіа Handelsblatt про роботу НБУ в умовах повномасштабної війни: як забезпечити стійкість фінансового сектору та відновлення економіки України, попри продовження широкомасштабної збройної агресії російської федерації.
Інтерв'ю німецькою мовою доступне на сайті Handelsblatt.
Наводимо переклад українською.
"Ідеальний шторм": монетарна політика в умовах воєнного стану
Leonidas Exuzidis, Mareike Müller
У перший робочий день Андрія Пишного російська федерація почала атакувати енергетичну інфраструктуру України. Російська армія цілила ракетами і дронами в електростанції та електромережі. Завдання нового Голови українського центробанку – стабілізувати банківську систему в контексті енергопостачання.
У сховищі НБУ розробляється проєкт POWER BANKING. Він має забезпечити банківські відділення незалежним електропостачанням і гарантувати надійні канали зв’язку. "Із початку повномасштабного вторгнення банківська система не припиняла роботу ні на хвилину, – каже Голова НБУ через три роки в розмові з Handelsblatt. – Це, мабуть, була перша війна, коли можна користуватися Google Pay або Apple Pay."
Із жовтня 2022 року Андрій Пишний обіймає посаду Голови НБУ. Банкір, який раніше мав досвід керівництва в корпоративному секторі, вже має за плечима три роки монетарної політики в умовах війни та надзвичайного стану. Як діє НБУ, коли одна військова атака слідує за іншою, коли люди гинуть, економіці загрожує колапс, а населення масово залишає країну?
З початком агресивної війни в лютому 2022 року всі побоювання будь-якого центрального банкіра в мить реалізувалися, – каже Голова НБУ, – стався "ідеальний шторм". НБУ фіксує обмінний курс та запроваджує контроль над рухом капіталу, а також тимчасово не ухвалює рішення щодо ключової ставки. Центробанк також долучається до фінансування швидкозростаючих видатків бюджету на оборону.
Андрій Пишний зазначає, що ці заходи можна порівняти із турнікетом. Він використовується для перев’язування поранених кінцівок, щоб зупинити критичні для життя кровотечі. Більшість українців нині знають, як його накладати. У метафорі Голови НБУ кровотеча відповідає інфляції, яка в перший рік війни зросла до понад 25%.
НБУ реагує суттєвим підвищенням процентних ставок й одночасно зберігає фіксований курс. «Моє завдання полягало тоді в тому, щоб поступово "зняти цей турнікет" і нормалізувати ситуацію, – згадує Андрій Пишний про початок своєї каденції. – Ми мали адаптувати українську економіку до війни.»
Ольга Пиндюк, економістка у Віденському інституті міжнародних економічних досліджень (WIIW), каже, що центральний банк "в цілому впорався досить добре". На початку війни він мав вжити низку надзвичайних заходів, серед яких були обмеження на рух капіталу. "Але це було необхідним злом, – зазначає Пиндюк сьогодні. – Зараз вони [НБУ] можуть поступово скасувати валютний контроль, полегшуючи для підприємств залучення інвестицій."
Наразі рівень інфляції становить 13,2%, облікова ставка – 15,5%. «Загалом українська економіка "вражаюче стійка", – каже Вальдемар Ліхтер, експерт Germany Trade and Invest. – Після великого шоку та падіння економіки приблизно на 30% під час першого року війни економіка у 2023 році зросла на 5,5%, а у 2024 році – ще на 2,9%.»
Цьому сприяє міжнародна підтримка. Україна нині витрачає приблизно 60% свого державного бюджету на оборону проти агресивної війни росії. Щоб водночас платити зарплати в державному секторі, пенсії і підтримувати гуманітарні витрати, країна критично потребує фінансової допомоги.
Обсяг поточної програми, за якою Міжнародний валютний фонд (МВФ) підтримує Україну, становить 15,5 млрд дол. США. Однак вона завершується у 2027 році. У вересні Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що країна планує подати заявку на нову, чотирирічну кредитну програму з МВФ.
У червні МВФ підтвердив, що українська економіка "залишається стійкою". Проте потрібні додаткові заходи, серед яких "посилення мобілізації внутрішніх доходів, зміцнення інвестиційного клімату, покращення управління та завершення стратегії реструктуризації боргу". Крім того, МВФ бажає, зокрема, "сталих успіхів у боротьбі з корупцією" і збереження "жорсткої монетарної політики" (для боротьби з інфляцією).
Можлива тісніша “прив'язка” до ЄС
Кілька місяців тому Андрій Пишний здивував заявою про те, що в межах подальшої євроінтеграції Україна може в майбутньому змінити основну курсоутворюючу валюту на євро. У розмові з Handelsblatt Голова НБУ висловлюється стриманіше. Якщо "в певний момент будуть достатні підстави" НБУ може змінити курсоутворюючу валюту в Україні. "Ми це обговоримо, якщо буде потреба, – ухвалимо необхідні рішення, – каже банкір. – Однак сьогодні зарано про це говорити."
Долар є домінуючою резервною і провідною валютою у світі. Якщо Україна натомість обере євро як курсоутворюючу валюту, НБУ в майбутньому буде встановлювати курс гривні безпосередньо до євро та здійснювати інтервенції в цій валюті. У такому випадку курс гривні до інших валют, наприклад до долара США, розраховуватиметься автоматично – через крос-курс до євро. Зараз усе навпаки: курс гривні до євро визначається опосередковано через співвідношення євро до долара.
Якщо цей сценарій реалізується, то ціни на товари і послуги, що імпортуються з ЄС, будуть стійкішими, а підприємства, які торгують з ЄС, нестимуть менші валютні ризики. Інтеграція з фінансовим ринком ЄС посилиться.
Обговорення особливо цікаве на тлі того, що президент США Дональд Трамп, з одного боку, публічно ставив під сумнів підтримку України, а з іншого, – ускладнює міжнародну торгівлю нестабільною митною політикою. Паралельно Україна наполягає на вступі до ЄС. Офіційні перемовини тривають вже більше року.
Андрій Пишний, однак, прагне відокремити зовнішньополітичний рівень від валютно-курсового. "Вибір референтної валюти не має слугувати індикатором стратегічного курсу України, – каже він. – Тут немає політичного контексту." Цей процес є технічною справою центрального банку.
Обмеження російського впливу
Крім того, багато українців побоюються російського впливу в країні. Центральний банк, який також відповідає за нагляд і регулювання банківського сектору, має тут особливе значення. Досі є банківські групи, як-от Raiffeisen Bank International, які ведуть бізнес і в росії, і в Україні. Андрій Пишний хоче, щоб вони вийшли з російського ринку.
«Міжнародні фінансові гравці мають "припинити свою діяльність у росії", – каже він, – щоб не підтримувати російський бюджет через свої податкові внески».
"Ми послідовно і публічно закликали Raiffeisen Bank International та інші фінансові групи залишити російський ринок," – каже Голова НБУ.
У деяких випадках в НБУ помічають "серйозні зусилля" банківських груп для припинення діяльності в росії і розуміють обмеження, накладені російським урядом на вихід. "В інших випадках ми не бачимо, що є намір вийти – іноді навпаки відбувається розширення діяльності." У таких ситуаціях НБУ проводить "інтенсивний регуляторний діалог" з установами.
За словами Андрія Пишного, він не відчуває політичного тиску. "За останні три роки незалежність центрального банку не ставилася під сумнів", – каже він. Економіст Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії вважає це реалістичним. За його оцінкою, уряд президента Володимира Зеленського поважає авторитет НБУ та його рішення.
Економістка Ольга Пиндюк також не бачить загроз у залежності від МВФ чи від ЄС. "Це скоріше взаємна залежність. Європа потребує України так само, як і Україна потребує Європи", – каже вона, посилаючись на нинішні дискусії з питань оборони.
Цю думку підтримує й Голова НБУ. "На жаль, ми здобули цей досвід за дуже високу ціну," – каже він. Однак в Україні готові "чесно ділитися набутими знаннями з нашими друзями і партнерами". Проєкт POWER BANKING, розроблений НБУ у співпраці з українськими комерційними банками, уже викликав великий інтерес у європейських регуляторів.